Економічні науки/10. Економіка підприємства

 

Шафранська Т.Ю., Сестринська Н.А. 

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Типологія підприємництва

 

Питання розвитку підприємництва були завжди в центрі уваги досліджень науковців. Актуальність даної теми визначена в першу чергу об’єктивно важливою роллю підприємництва у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці, перехід до якої є головним вектором реформ в Україні. Підприємництво є стратегічним фактором та внутрішнім джерелом стійкого економічного розвитку і матеріального забезпечення добробуту населення країни в ринкових умовах господарювання.

Як економічна категорія підприємництво виражає відносини між його суб'єктами з приводу виробництва, розподілу і привласнення благ та послуг. Підприємництво є багатоплановим явищем. Його соціально-економічну сутність слід розглядати як специфічний фактор виробництва, активний і динамічний елемент бізнесу, особливий вид діяльності, певні тип і стиль господарської поведінки. Підприємництво є особливим типом господарювання, де головним суб'єктом є підприємець, який раціонально комбінує фактори виробництва на інноваційній основі і власній відповідальності, організує і керує виробництвом з метою одержання підприємницького доходу.

Підприємництво в Україні здійснюється відповідно до закону «Про підприємництво», в якому, зокрема, зазначається, що підприємці мають право без обмежень приймати рішення і вести самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Підприємництво певною мірою пов’язане з основними фазами відтворювального циклу - виробництвом продукції, виконанням робіт і наданням послуг, обміном, розподілом і споживанням товарів,  і  відповідно, може набувати різноманітних форм та охоплювати різні сфери діяльності Тип підприємницької діяльності визначається сферою вкладання праці у процесі виконання місії і досягнення підприємницького інтересу, а також тим місцем, яке вона посідає у процесі задоволення споживчого інтересу.

Підприємницька діяльність здійснюється у двох видах: виробнича і посередницька.

Виробниче підприємництво -  це діяльність, яка безпосередньо пов’язана з виробництвом продукції, робіт, послуг, інформації для подальшої реалізації покупцям, споживачам. Метою його є одержання прибутку в результаті продажу виробленої продукції, виконаних робіт, послуг. Існують дві форми виробничого підприємництва: традиційне та інноваційне підприємництво. Традиційне підприємництво орієнтоване на виробництво традиційних товарів для постачання на ринок. При цьому асортимент товарів, який вже давно випускається виробником, відносно стабільний, не підлягає суттєвим змінам за різновидами. Інноваційне підприємництво передбачає організацію виробництва з широким використанням інновацій. Результатом такої діяльності виступає новий товар або товар з принципово новими характеристиками, властивостями або навіть сферами використання. Практика виробничої підприємницької діяльності у будь-якій формі включає в себе елементи інноваційного процесу.

Посередницька діяльність передбачає виконання  посередницької функції (переміщення товару від виробника до споживача, торгівля, комерція тощо). Посередниками є фізичні або юридичні особи, що представляють на ринку інтереси виробників чи споживачів. Метою посередницької діяльності є інтегрування економічних інтересів виробників і споживачів, поєднання їх у єдиний ланцюг підприємницької угоди. Розрізняють такі види посередницької діяльності: агентування, торгівельно-комерційна діяльність, аукціонна торгівля, біржове підприємництво.

На даний час, з урахуванням чинних економічних умов, окрему увагу приділяють консалтинговій підприємницькій діяльності. Деякі автори виокремлюють її в самостійний вид підприємницької діяльності. Це обумовлено, насамперед, зростанням ролі і значення консалтингу для підприємств, функціонуючих в складних і динамічних умовах сучасного ринку.

Слід зауважити, що на практиці самостійні види підприємницької діяльності можуть переплітатися, доповнювати один одного. Відповідно, в сучасній практиці господарювання часто застосовується комбінація зазначених типів підприємницької діяльності. При цьому, враховуючи  пріоритети загальноекономічного розвитку держави, основна роль має належати виробничому підприємництву, оскільки суспільне багатство залежить, насамперед, від стану сфери матеріального виробництва.

Виокремлюючи типи  підприємницької діяльності, необхідно виходити з того, що природним середовищем успішного розвитку підприємництва є ринкова економіка з притаманними їй нормативно-правовими та економічними регуляторами і відповідною інфраструктурою. Типологію підприємництва треба розглядати з різних позицій, оскільки вона змінюється відповідно до конкретних історико-економічних і соціальних умов суспільства. Сучасне підприємництво швидко адаптується до змін в навколишньому середовищі: у політиці, економіці, суспільстві, технологіях. Ефективний розвиток підприємництва сприяє соціально-економічному розвитку країни, удосконаленню господарського механізму, постійному оновленню економіки суб’єктів господарювання, створенню інноваційного поля діяльності, розвитку конкуренції і, в кінцевому підсумку, підвищенню добробуту нації.