Слабко Ю.С., Шеховцова І.А.

Національно-технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Реверсивна логістика в Україні

На сьогоднішній день питання реверсивної логістики в Україні є дуже актуальним, оскільки в загалом це поняття можна визначити як систему управління рухом відходів, що виникають в процесі виробництва товарів та в життєдіяльності людини. В це поняття важливо включати таке поняття, як утилізація та подальша переробка відходів з метою повторного використання.

Питаннями реверсивної логістики займалось багато як іноземних, так і українських науковців. Можна назвати наступних: Б.А.Анікін, В.І.Бережний, А.М.Гаджинський, М.П.Гордон, І.С.Кородюк, В.С.Лукинський, А.І.Семенко, В.В.Щербаков, Д.Дж.Клосс, М.Р.Ліндерс, Х.Е.Фирон,Р.Шредер та ін..

Але при впровадженні елементів реверсивної логістики можуть виникнути певні перешкоди:

- галузеві економічні інтереси;

- відсутність у господарському механізмі ефективних важелів реалізації природоохоронних принципів.

Реверсивна логістика базується на наступних принципах[3]:

1) Принцип системного підходу (задля досягнення максимального ефекту необхідне вторинне використання ресурсів, що потребує розробку науково обґрунтованої програми і державного регулювання в цілому);

2) Принцип гуманізації всіх функцій та технологічних рішень в системі реверсивної логістики (необхідність встановлення відповідальності власників відходів за їх розміщення, знешкодження та утилізацію);

3) Принцип тотальних витрат (заклечається в мінімізації логістичних витрат впродовж процесу зменшення накопичення відходів і повернення іх у виробництво та вторинне їх використання);

4) Принцип теорії компромісів (знаходження оптимального вибору методу боротьби з відходами);

5) Принцип логістичного сервісу (необхідність наявності налагодженої лінії прийому, сортування та переробки відходів);

6) Принцип глобальної оптимізації (необхідність загального узгодження окремих цілей функціонування елементів задля досягнення максимального ефекту усієї системи).

В системі реверсивної можна виділити 3 основних потоків відходів:

- потоки, що виникають в процесі виробництва (виробничі відходи, промислові стоки);

- потоки, що виникають в процесі дистрибуції (упакування та пошкоджені товари);

- потоки, що виникають в процесі споживання (повернення непотрібних товарів, упакування багаторазового споживання)

Відходи поділяються на[3]:

- ті,що підлягають утилізації (алюмінієві бляшанки, відходи, склобій);

- ті, що підлягають лише знищенню.

Головним завданням реверсивної логістики можна назвати економія витрат при переробці відходів, обираючи один з методів та в загалом оптимізація появи відходів. Також дана логістика займається питанням охорони навколишнього середовища та заохочення власників відходів до їх зменшення, а якщо неможливо, то до повторного їх використання. Отже, питання вибору методу боротьби з відходами власники підприємств мають прийняти дуже важливе рішення. Дане рішення має бути, з однієї сторони – економічним для самого підприємства, а з іншого – не має суперечити чинному законодавству про забруднення навколишнього середовища.

Тобто існують декілька методів дій, що пов’язані з утилізацією чи знищенням відходів, що зображено на рисунку 1[2].

Рис. 1 – Дії щодо утилізації та знищення відходів

Отже, існує 2 варіанти:

1) Утилізація (повторне використання або вторинна переробка);

2) Знищення (ліквідація).

Утилізація включає:

1) Переробку:

- фізична (відновлення матеріалів);

- хімічна (відновлення первинної субстанції);

- термічна ( відновлення енергії)

2) Повторне використання.

В свою чергу методи знищення бувають :

1) дезактивація (знищення, після якого ніщо не може бути вилунговане);

2) спалювання;

3) вивезення на сміттєзвалище.

Вище було зазначено всі існуючі методи боротьби з відходами, але Україна використовує в основному лише методи знищення, що є дуже шкідливим для навколишнього середовища.

Основними законодавчими документами, якими регулюються відходи на державному рівні в Україні є:

- ЗУ “ Про екологічну мережу України ”

- ЗУ “ Про відходи ”[1]

- Постанова ПУ “ Про затвердження загальних вимог здійснення переробки, утилізації,знешкодження чи подальшого використання вилученої з обігу неякісної чи небезпечної продукції ”

Даними законами регулюється регулювання процесу використання природних ресурсів, відповідальність власників за порушення чинного законодавства, встановлюються певні технологічні методи обробки відходів[1].

За даними європейського союзу в 2010 році обсяг відходів в Україні становив 0,42 млрд т/рік (9,2 т на душу населення). Однак найбільша частина відходів припадає на Дніпропетровську та Донецьку області. Якщо виключити їх з прорахунку кількості, то вона буде становити 2,1 т на душу населення, що є менше за середній показник (5,2 т на душу населення)[5]. Можливо це не дуже великі показники, порівняно з такими країнами, як Естонія, Швеція, але існує велика різниця між методами боротьби з цими відходами.

В розвинених країнах держава заохочує підприємства,що перероблює свої відходи, вторинно використовує їх. А в Україні основним методом, як було зазначено вище, основним методом боротьби є – спалення або вивіз на сміттєзвалище. І це є великою проблемою, оскільки в Україні налічується близько 4,5 тис. сміттєзвалищ, що займають територію в 7,8 тис. га і з кожним роком ця цифра росте[4].

Дані тенденції є невтішними, а отже, є першочергова необхідність будування заводів з переробки відходів, оскільки в Україні є лише 2 заводи – в місті Киеві та Дніпропетровські. Також все почали запроваджувати на вулицях смітники з сортування відходів. Це є позитивним.

Але, щоб покращити в загалом ситуацію України в питанні реверсивної логістики, необхідно починати з запровадження жорсткої законодавчої бази на рівні держави. І це перш за все має стосуватися штрафів та пільг для великих підприємств,що мають запровадити перві системи сортування відходів та зменшення їх кількості.

Література:

1. Закон України «Про відходи». Прийнятий Верховною Радою України в 1988 р.

2. Смирнов І.Г. Екологістична проблема використання відходів та її вирішення в Польщі

3. Д’якова О.О. Напрями використання принципів реверсивної логістики на підприємствах України

4. Інтернет-джерело: http://kp.ua

5. Інтернет-джерело: http://static.zn.ua