Экономические науки/13. Региональная экономика

Прилепська А.О.

Керівник: к.е.н.,Нефьодова Ю.В.

Донецький національний університет економіки і торгівли імені Михайла Туган – Барановського,Україна

“ВВП України та його прогнозування

на фоні світової економіки”

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - один з найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального і нематеріального виробництва. Вимірюється вартістю товарів та послуг, виготовлених одиницями для кінцевого використання. ВВП включає ринкову вартість товарів та послуг, зроблених вітчизняними підприємствами, але й фірмами, що належать іноземному капіталу, визначає сукупний дохід нації та загальний обсяг видатків на придбання вироблених товарів та послуг.

ВВП часто вважають найкращим показником стану економіки. Кожні три місяці Бюро економічного аналізу обчислює цей показник, використовуючи велику кількість джерел первинних даних. Завдання ВВП - виразити результати економічної діяльності за певний період часу в єдиному вартісному показникові. Саме цей показник дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, а отже й про стан справ в економіці країни. Аналіз динаміки реального ВВП показує, що періоди його зростання чергуються з періодами скорочення [5, с. 348].

З метою нівелювання цінового фактора в макро-розрахунках обчислюють два види ВВП: номінальний та реальний, застосовуючи при цьому два види цін: поточні і постійні.

Номінальний ВВП – це загальний обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва.

Реальний ВВП – загальний обсяг виробництва, який вимірюється в постійних (незмінних, базових) цінах, (приймається за базу), тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва.

Важливе значення має також обчислення темпів зростання та приросту ВВП за рахунок цін, інфляційної зміни ВВП. З цією метою застосовуються різні індекси цін. Основним з них є індекс - дефлятор ВВП; індекс споживчих цін, індекс оптових цін [2, с. 560].

Світова фінансово-економічна криза 2008-2009 рр. підірвала можливості стабільного економічного розвитку країни та призвела до скорочення ВВП у 2009 р. проти попереднього 2008 р. на 22%, при цьому ВВП України знизився – на 14,1%.

Слід підкреслити, що за оперативними даними Державної служби статистики України, в 2011 р. реальний ВВП досяг 105,2% порівняно з 2010 р., обсяг державної продукції відповідно становив 107,3%, валова продукція сільського господарства – 117,5%, обіг роздрібної торгівлі – 113,7%, реальна заробітна плата – 108,7% [1].

Перспективи економічного розвитку України залежатимуть від якісних структурних зрушень у бік поселення ролі інвестиційно-інноваційної моделі розвитку, яка спрямована на системну модернізацію та підвищення конкурентоспроможності України.

За оцінками, період 2011-2013 рр. буде етапом посткризового відновлення фінансової та економічної системи країни, при цьому першочерговим є оздоровлення фінансових ринків та реального сектора економіки. Натомість період 2014-2030 рр. має стати етапом реформування, реструктуризації та закріплення позитивних тенденцій прискорення економічного та соціального розвитку України. Адже політика стимулювання внутрішнього ринку, привабливий інвестиційний клімат і модернізація виробництва дадуть вітчизняній економіці достатній “запас міцності” для стабільного економічного розвитку з певним нарощуванням темпів приросту ВВП щорічно [3, с. 29].

Таким чином, результатом буде активізація виробництва, підвищення продуктивності праці, рівня і якості життєвих стандартів населення; інтеграція України у світогосподарську систему, реалізацію конкурентних переваг України на міжнародній арені. Украйна має посилити свою адаптивність та здатність швидко реагувати на світові виклики.

Очікується, що відновлення розвитку зовнішніх ринків за умов збільшення ємкості внутрішнього ринку при одночасному стримуванні імпорту готових товарів сприятиме відновленню зростання ВВП.

Прогнозні розрахунки ВВП враховують три сценарії розвитку.

Оптимістичний сценарій – сценарій модернізації виробництва в рамках випереджаючої моделі розвитку національної економіки. Основним параметром за цим сценарієм є досягнення обсягів ВВП в 2030 р. в межах 446.9 млн. грн.. в цінах 2007 р. Це буде досягнуто завдяки системному реформуванню економіки, впровадженню високотехнологічного виробництва,залученню інвестицій.

Реалізація песимістичного сценарію можлива за умов розвитку ризикових ситуацій щодо цінової та курсової динаміки, а тако інераційної економічної політики. Зростання ВВП у 2013-2030 р. буде стримуватися структурними змінами та екологізацією виробництва, які разом з інфраструктурними потребами відволікатимуть значні ресурси, що дадуть менш відчутний ефект для зростання.

Середнім є реалістичний сценарій розвитку, який частково враховує заходи оптимістичного та песимістичного сценаріїв та спрямований на підвищення рівня інтенсивності використання інвестиційних вкладень не лише в існуючу технологічну базу виробництва, але й розробку якісно нових прогресивних технологічних новацій, структурної перебудови економіки [4, с.47].

Таким чином, прогнозні розрахунки економічного розвитку свідчать, проте, що Украйна має всі шанси скоротити свій економічний розрив, порівнюючи з країнами розвинутої ринкової економіки та підвищити свій ВВП на достатній рівень.

Література:

1. Основні показники соціально-економічного розвитку України за 2010-2012 рр./ Державна служба статистики України: http:// www.ukrstst.gov.ua/

2. Статистичний щорічник України за 2010 рік/ Дердавна служба статистики України. – К.:ТОВ Август Трейд, 2011. – 560 с.

3. Перепелиця В., Варфоломєєв О. Можливості вивчення динаміки реального ВВП в Україні // Економіка України. – 2010. – № 9. – С. 29-34.

4. Бюлетень національного банку України : Щоміс. аналіт.-статистичне видан., додаток до журн. "Бюлетень національного банку України" / Нац. банк України . ─ 2012. -№7.2 с. 47-52.

5. Карлін, М. І. Державні фінанси України [ Текст ] : навч. посіб. / М. І. Карлін . ─ К. : Знання, 2008 . ─ 348с. ─ ( Сер. "Вища освіта XXI століття").