Экономические науки/15. Государственное регулирование экономики

 

к.е.н., доц. Адаменко М.В., Швець В.С., Судакова Ю.О.

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Проблеми та напрями реформування пенсійної системи України

 

Ефективні соціально-економічна підтримка та захист населення неможливі без нормально функціонуючої соціальної системи держави, у якій одна з головних ролей відводиться пенсійній системі України.

Різноманітні аспекти реформування пенсійної системи достатньо широко висвітлені у працях вітчизняних дослідників, серед яких можна відзначити Л. Батченко, Д. Богиню, С. Березина, М. Бойко, В. Гриньову, В. Грушка, Е. Лібанову, Н. Лук'янченка, О. Макарову, В. Мельничук, В. Онікієнка, Ю. Саєнка, С. Українця та інших.

Отже, реформування пенсійної системи в останнє десятиліття є однією з найбільш актуальних тем в Україні, так само як і в багатьох інших країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвитку. Причиною цьому є ціла низка макроекономічних та демографічних проблем – глобальна економічна криза, зміна вікової структури та старіння населення, інші фактори. Разом з цим, в Україні має місце невідповідність чинної пенсійної системи сучасним соціально-економічним реаліям, а саме:

- низькі розміри пенсій та слабка їх залежність від трудового стажу і сплачених пенсійних внесків;

- слабка диференціація розмірів трудових пенсій;

- неефективна система встановлення окремим категоріям громадян пільгових пенсій;

- несплата пенсійних внесків великою частиною працівників (тінізація трудової діяльності), або невідповідність сплачених внесків отриманому доходу (проте, при цьому право на отримання пенсій за такими працівниками зберігається).

Наслідками перерахованих існуючих проблем є наступне:

- соціальна несправедливість сучасної пенсійної системи;

- незацікавленість роботодавців і громадян у сплаті пенсійних внесків, а також пошук останніх інших джерел грошового забезпечення;

- розбалансованість Пенсійного фонду України та неефективний перерозподіл коштів для забезпечення громадян похилого віку пенсіями, достатніми для підтримання гідного рівня життя.

Зважаючи на це можна підсумувати, що існуюча в Україні система пенсійного забезпечення громадян не відповідає сучасним ринковим й соціальним вимогам та потребує докорінних змін. Однак на даний момент часу дискусії щодо реформ пенсійної системи України стосуюється в основному підняття пенсійного віку, натомість зміст інших напрямів реформування розглядається недостатньо. Отже, існує необхідність розгляду проблем та напрямів реформування пенсійної системи України.

Пенсійна реформа в Україні була розпочата 1 січня 2004 року, концептуальною відмінністю якої стало гармонійне поєднання принципів індивідуальної та солідарної відповідальності держави та громадянина через механізм пенсійного страхування [1]. Особливістю пенсійної системи України внаслідок реформування є впровадження трьох рівнів: солідарної (перший рівень) та накопичувальної (другий рівень) систем загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; системи недержавного добровільного пенсійного забезпечення (третій рівень) [2]. Це підтверджує те, що Україною для зниження негативного впливу демографічних, економічних та соціальних факторів було обрано паралельну змішану модель структурної пенсійної реформи, суть якої полягає у тому, що державний сектор реформується (впроваджується накопичувальна система) та продовжує забезпечувати населення пенсіями, а недержавне пенсійне забезпечення впроваджується як конкурентне та дозволяє забезпечити громадян похилого віку додатковими пенсіями.

Впровадження трирівневої пенсійної системи дозволяє диверсифікувати ризики, пов’язані з попередньо розглянутими проблемами, та підвищити її фінансову стійкість і збалансованість з метою стабілізації загального рівня доходів населення пенсійного віку.

Перший рівень – солідарна пенсійна система – зазнала найменшого впливу реформ, суть її полягає у традиційному перерозподілі пенсійних внесків між поколіннями.

Другий рівень – накопичувальна пенсійна система – на теперішній час знаходиться на стадії впровадження. Суть її полягає у перерозподілі частини пенсійного фонду, що сформована за рахунок коштів, накопичених на індивідуальних рахунках пенсіонерів та інвестиційних доходів. Саме накопичувальна система сприяє збільшенню сукупних національних нагромаджень та інвестиції, дозволяє забезпечити диференціацію розмірів пенсій в залежності від рівня зарплати та ефективності використання пенсійних нагромаджень, а також сприяє економічному зростанню.

Становлення третього рівня – системи недержавного добровільного пенсійного забезпечення – тільки розпочато. Суть його полягає у добровільному залученні коштів громадян і суб’єктів господарювання у недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та комерційні банки з метою здійснення додаткового пенсійного забезпечення. Незважаючи на підвищення активності ринку добровільного пенсійного страхування цей рівень ще не отримав належного розвитку внаслідок недовіри до нього більшої частини населення. Також як проблему становлення системи добровільного пенсійного забезпечення можна розглядати і недосконале нормативно-правове регулювання у цій сфері.

Отже, напрями реформування пенсійної системи України повинні бути направлені на приділення великої уваги макроекономічним та демографічним процесам, що відбуваються в країні, адже зменшення кількості працюючого населення країни, та збільшення кількості населення пенсійного віку, справді негативно впливає на загальну ситуацію щодо пенсійного забезпечення. Разом з цим необхідно більш виважено ставитися до питань реформування пенсійної системи України, враховуючи цілі, задачі та існуючі проблеми, що має кожен з трьох її рівнів, а також сучасний вітчизняний і зарубіжний досвід у сфері пенсійного забезпечення.

Література:

1. Про схвалення Стратегії розвитку пенсійної системи [Електронний ресурс] : Розпорядження Кабінету Міністрів України : [від 15 груд. 2005 р. № 525-р]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua.

2. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування [Електронний ресурс] : Закон України : [від 09 лип. 2003 р. № 1058]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua.