Економічні науки/1. Банки і банківська система

 

Асистент Руда О.Л.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Студентка Войтенко Т.В.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Особливості факторингу в Україні

 

 Сучасні умови розвитку вітчизняної економіки, посилення інфляційних про­цесів, зростання економічної нестабільності, поглиблення конкурентної боротьби, а також збільшення проблем неплатежів і недостатності оборотних ко­штів підприємств зумовили необхідність пошуку нових напрямів прибуткового і безпечного викорис­тання грошових ресурсів банківськими установами країни. У зв’язку із зниженням ліквідності вітчизня­них суб’єктів господарювання та зростанням обсягів неповерненості грошових коштів виникає потреба у використанні ефективних методів управління дебі­торською заборгованістю, що забезпечуватимуть ре­гулярні потоки грошових ресурсів для фінансування бізнесу. На наш погляд, до таких методів доцільно віднести факторинг – банківську торгово-комісійну послугу, що передбачає короткострокове фінансу­вання широкого спектра компаній, які мають тимча­сову потребу в обігових коштах.

Зважаючи на те, що фінансове ресурсне забезпе­чення економічного розвитку в умовах функціону­вання ринкових відносин неможливе без викорис­тання сучасних форм та інструментів розрахунково-платіжних взаємозв’язків, аналіз перспектив роз­витку факторингу в Україні сьогодні є надзвичайно важливим.

Дослідження поняття «факторинг» відображені у працях таких зарубіжних та вітчизняних учених як Т. Е. Белялов, О. І. Бланк, Н. М. Внукова, А. М. Герасимович, Е. Доллан, Р. Коттер, Дж. МакКензі, Е. Рід, П. Роуз, Є. Л. Склеповий та інші. Незважаючи на наявність великої кількості праць, дослідження  ефективності  використання  факторингових  послуг  у  сучасних

умовах господарювання України практично відсутнє.

Враховуючи той факт, що факторинг – відносно новий вид бізнесу в Україні, можна припустити, що вже через декілька років він набуде широкої популяризації, особливо якщо Україна обере курс на економічне зростання й поліпшення інвестиційного клімату. Крім того, у найближчий перспективі можна очікувати і перерозподілу діючих позицій гравців факторингового ринку: очікується поява нових учасників, які будуть мати достойні конкуренті переваги. Факторинг також увійде до переліку основних продуктів фінансової лінійки майже всіх банківських інститутів через свою спрощену процедуру документообігу.

Економічна ефективність факторингових операцій виявляється в тому, що факторинг дозволяє істотно підвищити ліквідність активів, рентабельність компаній та їхню платоспроможність, а це, як наслідок, сприяє економічному зростанню. В Україні факторинговими послугами користуються здебільшого середні та малі підприємства. Факторинг для них – зручний спосіб мінімізації витрат на утримання спеціальних фінансових контор за допомогою перенесення їх обов'язків спеціалізованим компаніям-експертам. Разом з тим факторингова компанія (банк) здійснює кредитування оборотного капіталу замовника та бере на себе його кредитний і валютний ризики, а також дозволяє клієнту-постачальнику отримувати основну частину грошової виручки.

Разом з тим не всяке підприємство, що відноситься до категорії малого або середнього, може скористатися послугами факторингової компанії. Так, факторинговому обслуговуванню не підлягають :

• підприємства з великою кількістю дебіторів, заборгованість кожного з яких виражається невеликою сумою;

• підприємства, що займаються виробництвом нестандартної або вузько - спеціалізованої продукції;

• будівельні і інші фірми, що працюють з субпідрядниками;

• підприємства, що реалізовують свою продукцію на умовах після продажного обслуговування, практикують компенсаційні (бартерні) операції;

• підприємства,   що    укладають    з    своїми    клієнтами    довгострокові

контракти і виставляють рахунки після закінчення певних етапів робіт або до здійснення поставок (авансові платежі).

На практиці фінансові інститути, що надають факторингові послуги, (фактори-фірми) створюються найбільшими банками (або спеціалізовані факторингові підрозділи банків виконують функції факторів-фірм), що забезпечує високу надійність факторингових угод і мінімальні витрати для клієнтів. Розгалужена мережа спеціалізованих філій для факторингового обслуговування підприємств у різних країнах створена великими транснаціональними корпораціями. На міжнародному рівні діє асоціація «Factors Chain International», членами якої є 95% факторингових компаній з 40 країн світу.

Однак стримуючим чинником розвитку факторингу в Україні є відсутність достатнього досвіду, технологій і кваліфікації. Факторинг необхідний тільки тим підприємствам, які працюють в конкурентному середовищі і динамічно розвиваються.

Підводячи підсумки можна сказати, що для забезпечення розвитку ринку факторингу в Україні необхідно створити передумови для формування спеціалізованих факторингових компаній, котрі зможуть професійно здійснювати факторинг як комплексну операцію: фінансування, інформаційно-аналітичне обслуговування, робота з дебіторами клієнта, направлена на дотримання умов договору щодо строків оплати за рахунок кваліфікованих кадрів з питань факторингу та вузької спеціалізації таких фінансових установ.

Література :

1.Казакова М.О. Факторинг на ринку фінансових послуг України / М.О. Казакова // Магістеріум. – 2011. – Випуск 44. Економічні студії. – С. 41-46.

2.Прохорова Ю.В. Дослідження стану ринку факторингу в Україні / Ю.В. Прохорова, М.О. Терновська // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2010. – №30. – С. 53-56.

3.Слюсаренко К.В. Стан та перспективи розвитку ринку факторингових послуг в Україні / К.В. Слюсаренко, М.О. Локайчук // Науково-технічний збірник. – 2011. – №98. – С. 255-264.