Экономические науки / Финансовые отношения

Григорчук І.І.

Луцький національний технічний університет, Україна

Науковий керівник: к.е.н., ст. викладач Поліщук В.Г.

 

Особливості платіжної системи виконання бюджетів в Україні на сучасному етапі

 

Невід’ємним спеціалізованим елементом практично всіх економічних операцій, що стосується передачі грошової вартості в обмін на товар, послугу або фінансовий актив, є платіжні системи. Платіжну систему можна представити у вигляді системи механізмів, які служать для переказу грошових коштів між суб’єктами господарювання, для розрахунку за платіжними зобов’язаннями, що виникають між ними. Таким чином, платіжна система – це набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів [1].

Низка науковців розглядає платіжну систему бюджетів в широкому розумінні як набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказу коштів, поєднання яких забезпечує грошовий обіг разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів.

Проблематика платіжної системи виконання бюджетів займає важливе місце в дослідженнях зарубіжних вчених. Теоретичні витоки сучасних уявлень відображаються у працях: Д.Сальватора, С.Фредеріка, П.Ліндерта, М.Пебро, Дж. Сакса, У.Шарпа та інших. В наш час питання платіжної системи знаходяться в центрі уваги багатьох фахівців, зокрема, вони порушуються  у працях вітчизняних вчених О.Мозгового, О. Василика, Н.Рязанова, В. Кравченка, О.Рогача, Н. Чумаченка, С. Боринця.

Необхідним елементом ефективно функціонуючих платіжних систем є:

─                 нормативно-правова база, що регулює платіжні відносини;

─                 бухгалтерська й технологічна модель, що є основним операційним механізмом здійснення платежів;

─                 технологічна інфраструктура, яка включає програмні й технічні засоби обробки та передачі даних, засоби аварійного резервування та відтворення даних, обслуговуючий персонал;

─                 захист інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних засобів.

Усі елементи платіжної системи тісно пов’язані між собою і не можуть розглядатися відокремлено один від одного [2].

В Україні діє казначейська система виконання бюджету.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) є складовою СЕМП, що забезпечує проведення міжбанківського переказу в режимі обміну файлами з індивідуальним обробленням міжбанківського електронного розрахункового документа, за яким між списанням грошей з кореспондентського рахунку банківської установи (платника ) та зарахуванням грошей на кореспондентський рахунок банківської установи (отримувача) є певний проміжок часу.

Система електронних платежів Національного банку України є державною системою міжбанківських розрахунків. Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунку в Національному банку України. Порядок функціонування СЕП НБУ, прийняття і виключення з її членів, проведення переказу за допомогою цієї системи та інші питання, пов'язані з діяльністю СЕП НБУ, визначаються Національним банком України. Національний банк України регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, орга­нізовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.

Єдиний казначейський рахунок (ЄКР) є основним рахунком держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державного та місцевих бюджетів. ЄКР – це рахунок, відкритий Державному казначейству в НБУ для обліку коштів та здійснення розрахунків у СЕП НБУ.

Цей рахунок об’єднує кошти субрахунків, що відкриті у Казначействі (центральний рівень), його управлінням в Автономній Республіці Крим (АРК), областях, містах Києві та Севастополі. Оскільки лише Державне казначейство України має повноцінний ЄКР, він і є безпосереднім учасником СЕП НБУ. Територіальним управлінням рахунки у НБУ не відкриваються [3]. Функціонування єдиного казначейського рахунку забезпечує: можливість швидкої мобілізації коштів, які протягом дня надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, та використання їх для проведення бюджетних видатків і здійснення інших операцій, що не суперечать законодавству України; надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади за здійсненими на єдиному казначейському рахунку операціями; оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та виконавчої влади оперативних рішень щодо забезпечення ефективного використання коштів бюджетів. Вхідне сальдо ЄКР у 2003-2012 роках представлено у таблиці 1.

Таблиця 1

Вхідне сальдо ЄКР у 2003-2012 роках,

(станом на початок місяця), млн. грн.

        Роки

 

Місяці

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

січень

452

2 205

4 950

17 015

9 084

4 378

7 715

1 055

2 724

2 062

лютий

1 811

4 005

6 750

19 480

11 220

10 015

7 946

1 835

6 036

4 255

березень

1 637

5 433

6 957

19 357

13 834

14 141

5 988

1 334

7 755

4 703

квітень

903

5 652

6 866

16 323

14 865

15 571

5 453

5 412

6 158

5 726

травень

740

4 749

5 342

15 053

14 539

12 361

3 363

6 312

9 441

5 640

червень

1 180

5 573

7 685

16 415

16 557

18 085

4 966

5 478

17 182

7 878

липень

594

9 651

5 549

13 767

13 680

14 376

4 134

7 352

7 797

5 632

серпень

341

13 194

7 797

13 338

15 508

14 212

2 583

8 713

8 180

3 644

вересень

752

15 242

10 270

16 121

17 121

19 165

6 576

13 806

11 053

6 608

жовтень

2 508

12 883

8 267

15 091

13 217

15 857

3 544

8 751

6 307

2 311

листопад

3 092

9 603

7 148

13 840

13 340

11 430

3 311

5 749

5 332

1 762

грудень

4 475

8 703

27 350

15 149

15 229

16 995

3 291

10 926

6 217

8 834

Платіжна система України складається з таких компонентів[1]:

─                 системи електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України;

─                 систем автоматизації роботи банків (це програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність);

─                 внутрішньобанківських платіжних систем;

─                 систем “клієнт-банк” для розрахунків між клієнтом банку та банком в електронній формі.

Перспективним є також використання таких компонентів системи електронного переказу фінансових послуг, як:

─                 система масових платежів із використанням пластикових карток;

─                 система обігу цінних паперів на первинному та вторинному ринках.

Необхідними елементами ефективно функціонуючих платіжних систем є:

─                 нормативно-правова база, що регулює платіжні відносини;

─                 бухгалтерська і технологічна модель є основним операційним механізмом здійснення платежів;

─                 технологічна інфраструктура є основою життєздатності платіжної системи;

─                 захист інформації як сукупність програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних засобів.