Магістр обліково-фінансового факультету, Бзова А.В.

К.е.н., доцент кафедри менеджменту організацій та права, Кравчук Л.С.

Миколаївський національний аграрний університет, Україна

 

МЕТОДИ РОЗРАХУНКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

У ринковій системі господарювання економічні результати інве­стиційного проекту є основним критерієм для прийняття рішення про доцільність його реалізації, а також основною умовою вклю­чення його до складу інвестиційної програми. Економічний ефект є також вагомим критерієм при прийнятті рішень щодо формування складу учасників проекту, визначення терміну його реалізації (мо­менту ліквідації) тощо. Тому оцінювання економічного ефекту від реалізації ІП є однією з основних складових у системі інвестиційно­го менеджменту.

Для забезпечення отримання якісних результатів розрахунків по­трібно дотримуватися принципів оцінювання економічної ефектив­ності інвестиційної програми. Одним із основних серед них є принцип багатостадійності процесу оцінювання, що означає проведення перерахунків еко­номічного ефекту по мірі його розроблення й уточнення параметрів.

Досить часто процес оцінювання ефективності проекту здійсню­ється у два етапи:

1)                узагальнене оцінювання проекту в цілому, що має на меті ви­значення доцільності його подальшого розроблення;

2)                детальне оцінювання ефективності участі в проекті кожного учасника.

В залежності від структури грошових потоків, джерел фінансу­вання проектів та їх суспільної значимості застосовують різні пока­зники економічної ефективності, зокрема розрізняють:

•                     суспільний ефект (співвідношення всіх витрат і наслідків реа­лізації проекту; вимірюється у тіньових цінах для усіх учасників проекту; враховує вартісні оцінки соціальних й екологічних наслід­ків проекту, не включаючи трансфертних платежів (у тому числі, позик, податків і т.п.);

•                     інтегральний економічний ефект (відображає співвідношен­ня виражених у тіньових цінах оцінок усіх витрат і наслідків реалі­зації проекту для економіки країни (регіону) може застосову­ватись для обґрунтування заходів державного регулювання; осно­вою для його визначення може бути величина приросту чистої про­дукції [6, с. 32]);

•                     бюджетний ефект (відображає співвідношення доходів і ви­трат державного (регіонального, місцевого) бюджетів, пов'язаних з реалізацією проекту [4, с. 328];

•                     комерційний ефект (ефект участі у проекті) (відображає його результативність для окремого учасника проекту).

Доцільність визначення того чи іншого ефекту залежить від осо­бливостей конкретного проекту. Проте, для будь-якого проекту, що реалізується за участі приватного капіталу, завжди є потреба у роз­ роз­рахунку комерційного ефекту та похідних від нього показників ко­мерційної ефективності.

У ринкових умовах господарювання для розрахунку комерційно­го ефекту застосовують показники, що базуються на втраті вартості грошей в часі.

До таких показників належать:      

       • чиста теперішня вартість (Net Present  Value - NPV);

       • індекс доходності (Profitability Index - PI);

      • термін окупності (Payback Period - PP);

      • внутрішня норма доходності (Internal Rate of Return - IRR);

      • модифікована внутрішня норма доходності (Modify Internal Rate of Return - MIRR)

У спеціальній іноземній та вітчизняній літературі зустрічаються й інші методи оцінювання ефективності інвестицій. Проте з ряду причин вони є менш поширеними

Чиста теперішня вартість розраховується як різниця приведе­них до теперішньої вартості чистих грошових потоків (Cash Flaws - CF) та інвестицій (Initial Cash Outflow - ICO) за формулою:

 

Описание: image7  (1)

де CFt - чистий грошовий потік (сума чистого прибутку та аморти­зації) у 7-му періоді реалізації інвестиційного проекту; ІСОt - інвес­тиційні витрати в t-му періоді реалізації ІП; г - норма дисконту.

Чиста теперішня вартість застосовується, насамперед, як крите­рій визначення доцільності реалізації проекту. В окремих випадках її можна застосовувати для порівняння реальних інвестиційних проектів. Інвестиційний проект, за яким показник чистої теперіш­ньої вартості є від'ємним або дорівнює нулю, повинен бути відхи­лений, тому що він не принесе підприємству додатковий дохід на вкладений капітал. Інвестиційні проекти з додатнім значенням по­казника чистої теперішньої вартості збільшують капітал підприємс­тва і його ринкову вартість.

Описание: image6  (2)

Індекс доходності ─ це показник, що характеризує величину отриманих чистих грошових доходів від реалізації проекту на одну гривню інвестиційних витрат. Він розраховується за формулою:

Термін окупності означає кількість років, що потрібна для по­вернення інвестиційних витрат за рахунок отримання чистих гро­шових потоків. Термін окупності може застосовуватися для порівняльної оцінки ефективності проектів та як критеріальний показник (у цьому випа­дку інвестиційні проекти з періодом окупності вищим певного нор­мативного значення будуть відхилятися). Основним недоліком цьо­го показника є те, що він не враховує чисті грошові потоки, що фо­рмуються після періоду окупності інвестицій. В інвестиційних про­ектах з великим періодом експлуатаційної фази після настання оку­пності капіталовкладень може бути отримана значно більша сума чистого грошового потоку, ніж у проектах з невеликим періодом експлуатаційної фази. Тому проект з меншим періодом окупності капіталовкладень не завжди доцільно реалізувати, зважаючи на ве­личину чистих грошових потоків, що будуть отримані після нього.

Поряд з цим, термін окупності інвестицій є необхідним показни­ком у випадках низької імовірності отримання грошових потоків ін­вестиційного проекту у віддаленій перспективі. За таких умов про­ект з меншим терміном окупності інвестицій має менший ризик, а тому може бути прийнятий до реалізації.

Внутрішня норма доходності характеризує відносну прибутко­вість інвестиційних вкладень за умови, що на будь-якому етапі реа­лізації проекту чисті грошові потоки, інвестиції або засоби, вилуче­ні з проекту внаслідок його завершення, можна інвестувати під прибутковість проекту.

Для оцінювання економічної ефективності невеликих проектів інколи застосовують статичні методи, що не потребують враху­вання втрати вартості грошей в часі. Одним із найпоширеніших се­ред них є визначення середньої ставки доходності, яку можна роз­рахувати за формулою:

ССД   =  (3)

Поряд із відсутністю фактора часу до недоліків даного показника можна віднести неможливість врахування у розрахунках динаміки грошових потоків, що можуть суттєво відрізнятися у різних періо­дах реалізації інвестиційного проекту.

Щоб забезпечити достатню точність результатів оцінювання ефективності інвестиційних проектів, потрібно правильно вибрати параметри, що є складовими вище наведених моделей. Основни­ми такими параметрами є:

•                      дисконтна ставка;

•                      ціни на продукцію проекта;

•                      ціни на основні види сировини і матеріалів, з яких виготов­лятиметься продукція проекту;

•                      терміни реалізації проекту;

•                      ліквідаційна вартість проекту.

Вибір і прогнозування розміру дисконтної ставки. У практиці оцінювання економічної ефективності проектів дотепер немає чіт­ких науково обґрунтованих критеріїв вибору дисконтної ставки та й економічний зміст цього параметра трактується по різному. Тому у навчальній літературі можна зустріти різні підходи до визначення і вибору дисконтної ставки, що утруднює розуміння майбутніми фа­хівцями її економічної сутності, а отже - знижує довіру до резуль­татів розрахунків економічної ефективності проекту. Під дисконт­ною ставкою розуміють:

•                      середньозважену вартість капіталу [2, с .652];

•                      прибутковість державних облігацій [5, с.270];

•                      альтернативну норму доходності за іншими аналогічними проектами;

•                      фактичну ставку відсотка за довгостроковими позиками на ринку капіталу або ставці відсотка, що сплачується позичальником;

•                      середню депозитну або кредитну ставку за національними або валютними кредитами;

•                      усереднені процентні ставки по довгострокових кредитах державних і комерційних банків [3, с. 109];

•                      індивідуальну норму прибутковості інвестицій з урахуван­ням темпу інфляції, рівня ризику ліквідності інвестицій;

•                      поточну доходність підприємства [1, с. 149].

       Потрібно зазначити, що викладена вище проблема є не лише практичною, а й науковою. І на сьогоднішній день вчені не мають єдиної думки щодо економічної сутності й методів вибору цього параметра. Серед великого різноманіття науково-практичних під­ходів найбільш обґрунтованим є вибір дисконтної ставки на основі показника середньозваженої вартості капіталу (WACC - Weighted average cost of capital), яка є мінімальною нормою дохідності, що очікується інвесторами та кредиторами від своїх вкладень.

Розглянемо економічну ефективність інвестування одного з двох проектів, інформація про які наведена у таблиці 1 та проаналізуємо який із проектів можна порадити прийняти при різних варіантах ди­сконтної ставки: а) 5%, б) 15%.

Теперішню вартість грошових потоків при різних нормах дисконту розраховано у таблиці 2.

 

Таблиця 1

Вихідні дані  з двох проектів

 

Рік

Проект 1

Проект 2

Витрати на будівництво

Чисті грошові потоки

Витрати на будівництво

Чисті грошові потоки

1

95+10*N

 

80

 

2

110

 

110

 

3

80

110

180

 

4

 

120

220+10*N

120

5

 

170+5*N

 

320+10*N

6

 

190+10*N

 

500+20*N

Як видно з таблиці 2 за показником NPV при r =5% доцільно об­рати другий проект, а при r =15% - перший. Проте, за показником IRR ефективнішим є перший проект, прибутковість якого становить 29,6%. Тобто спостерігається розбіжність результатів оцінювання за мето­дами NPV і IRR (див. рис. 1).

Описание: C:\DOCUME~1\Admin\LOCALS~1\Temp\FineReader10\media\image11.jpeg                                                                                            

Рис. 1. Значення NPV та IRR проекту при різних дисконтних ставках

 

Таблиця 2

Вартість грошових потоків

Роки

r=5%

r=15%

Проект 1

Проект 2

Проект 1

Проект 2

ICO (pv)

CF (pv)

ICO (pv)

CF (pv)

ICO (pv)

CF (pv)

ICO (pv)

CF (pv)

1

90,5

 

76,2

 

82,6

 

69,6

 

2

99,8

 

99,8

 

83,2

 

83,2

 

3

69,1

95,0

155,5

 

52,6

72,3

118,4

 

4

 

98,7

181,0

98,7

 

68,6

125,8

 

5

 

133,2

 

250,7

 

84,5

 

68,6

6

 

126,9

 

393,3

 

73,5

 

159,1

7

259

454

512

743

218

299

397

227,8

NPV

194

230

81

59

IRR

29,6%

21,2%

29,6%

21,2%

У ході дослідження ми вивчили теоретичні аспекти процесу розрахунку економічної ефективності інвестиційного проекту. А також, за результатами проведеного аналізу ми виявили наступне:  якщо проекти взаємовиключають один одного, то при розбіжності результатів розрахунків перевагу потрібно надавити показнику IRR, тобто потрібно обрати проект

№ 1. Адже, навіть при меншому абсолю­тному ефекті (при r = 5%), прибутковість 1-ї вкладеної гривні проекту № 1 є вищою порівняно з проектом № 2. Тобто інвестор може вільні інвести­ційні ресурси, які виникають в процесі реалізації проекту, або які утвори­лись внаслідок меншої його вартості порівняно з альтернативним прое­ктом, інвестувати під норму дисконту, що забезпечить йому більший порівняно з проектом № 2 сукупний абсолютний ефект.

Пропонуємо інвесторам і надалі користуватися даною системою розрахунків заради визначення найдоцільніших для інвестування проектів.

 

 

 

Література:

  1.  Бочаров В. В.  Инвестиционный  менеджмент. − СПб.: Питер, 2000. − 160 с.

   2. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. – Київ: Молодь, 1997. − 1000 с.

3.  Гранатуров В. М. Экономический риск: сущность, методы из­мерения, пути снижения : Учебное пособие. − М.: Дело и Сер­вис, 1999. − 112 с.

4.  Игошин Н. В. Инвестиции. Организация управления и финан­сирование: Учебник для вузов. − М., 2000. − 413 с.

5.  Нікбахт Е., Гропеллі А. Фінанси. − К.: Основа, 1993. – 383 с.

6.   Орлов П. Оцінка ефективності інвестицій // Економіка України, № 1, 1997. − С. 30-36.