Экономические науки/ 6.Маркетинг и менеджмент

К.е.н Мідляр А.К. ,

Гвалтюк Ю.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Розвиток інноваційних стратегій в банківській сфері України

Інновації стали суттю сучасного розвитку в усіх сферах економіки, у тому числі й у банківській справі. Саме банки покликані досліджувати потреби в інноваційних технологіях з метою вкладення фінансових ресурсів у ці інноваційні проекти. Банківська сфера економічної системи є найбільш стабільною структурою. Однак і для неї інновації – це основа розвитку. Високі комп’ютерні, інноваційні технології є основою для глобалізації фінансової сфери. Активно формується глобальна фінансова система, яка призводить до настільки ж глобальної фінансової конкуренції.

Особливої актуальності розвиток наукових досліджень про інноваційні стратегії банку набуває в умовах світової глобалізації. Для національних банків формується принципово нове зовнішнє середовище діяльності, оскільки цей процес характеризується суперечливістю і певної обмеженістю.

Інноваційні стратегії банків як передумова подальшого розвитку держав і їхній вихід на світові ринки сьогодні є досить актуальним. Більше того, ця проблематика становить величезний інтерес у контексті існуючих напрацювань як іноземних, так і вітчизняних учених. Також необхідно зазначити низку досліджень, що заслуговують особливої уваги, таких як праці О.І. Лаврушина [4, c. 222], який розкрив сутність банківських інновацій, також М. Крупки [3, c. 81], О.В. Дзюблюка [2, c. 243], В.І. Міщенка [5, c. 23], О.В. Васюренка [1, c. 289] та ін.

Метою статті є визначення світових тенденцій інноваційних стратегій банків, обгрунтування специфіки банківських інновацій, можливі шляхи реалізації їх в банківській сфері України.

Провідні вчені та економісти-практики, характеризуючи здебільшого загальні проблеми, майже не торкаються надзвичайно важливих питань сфери банківського маркетингу. Вони досі не дійшли спільної думки не лише щодо вибору стратегії комерційного банку на ринку банківських послуг, а й визначення маркетингу як концепції управління, його інструментарію, шляхів подальшого розвитку та ролі в системі стратегічного управління. На висвітлення цієї проблеми впливає відсутність об’єктивних статистичних даних про маркетингову діяльність в цілому та банківського сектора зокрема.

Сучасні тенденції розвитку світового банківського бізнесу та фінансових ринків – глобалізація, масштабні процеси міжнародних злиттів і поглинань, зростаючий вплив таких учасників ринку, як небанківські фінансові установи, постачальники он-лайнових і мобільних послуг і т. ін., – призвели до стрімкого посилення конкуренції. Тому перед банками різних країн виникає питання, чи зможуть вони відповідно адаптувати свої моделі ведення бізнесу. Практично для будь-якого фінансово-кредитного інституту критерієм виживання на ринку поряд із формуванням сильної конкурентної позиції стає здатність своєчасно впроваджувати інновації та ефективно управляти інноваційними процесами. У банківській сфері поняття інноваційних стратегій містить у собі процеси й моделі, за допомогою яких фінансові інститути мають можливість вийти на новий рівень функціонування, поліпшити свої позиції на світовому ринку банківських послуг. Одним із головних чинників виживання банку на фінансовому ринку є його здатність упроваджувати інновації та ефективно використовувати їх.

Сьогодні можна побачити такі світові інноваційні стратегії банків: 1) відстеження змін зовнішнього середовища й відповідні зміни в банківській діяльності; 2) управління впровадженням технічних і технологічних нововведень – зміни внутрішнього середовища.

До продуктів інновацій банків можна віднести: інноваційний лізинг, якщо його об’єктом є основні засоби, що беруть участь у процесі інноваційної діяльності фірми, факторинг, що є переуступкою банку несплачених боргових вимог, франчайзинг, який є формою ділового співробітництва великого й малого бізнесів і є також саме банківською інновацією, форфейтинг, надання послуги еквайрингу, системи дистанційного керування рахунком, пакетне надання страхових послуг. Кожному банку необхідно розробити стратегію з упровадження нових продуктів або послуг. щоб нововведення банків приносили прибуток.

Для того щоб поетапно реалізувати інноваційну стратегію, необхідно визначити методику її здійснення і скласти поетапний графік її впровадження. Протягом усього періоду виконання стратегічного плану необхідно проводити порівняння ступеня досягнення поставлених цілей з інноваційною стратегією, а також необхідно розробити методи, спрямовані на мінімізацію втрат, які можуть виникнути в процесі інноваційної діяльності кредитної організації.

Упровадження інноваційних стратегій банків є нагальною необхідністю, щоб вижити в міжнародній конкуренції. Нові банківські технології – це шанс для успішної конкуренції. Ситуація, в якій необхідно впроваджувати інновації в українську практику банківської справи, характеризується цілою низкою напрямів впливу зовнішнього середовища: інтеграцією українських банків у світову фінансову систему; кризою і реструктуризаціою банківської сфери; державним регулюванням параметрів комерційних банків. Орієнтовна інноваційна стратегія українського комерційного банку могла б бути, на нашу думку, подана у вигляді плану інноваційних заходів, структура якого наведена нижче.

1. Стратегія: Аналітична оцінка передового досвіду банків різних країн і прогноз їхнього інноваційного розвитку: уточнення пріоритетних напрямів розвитку банківської технології, менеджменту, що визначають боротьбу за лідерство.

2. Головна мета та кінцеві результати: Головна мета – досягнення оптимального рівня конкурентоспроможності на основі комплексу узгоджених технологічних, економічних і керуючих заходів. Кінцеві результати. Створення банку та банківських систем нового покоління, що працюють у режимі так званого інноваційного менеджменту. Суть – націлювання банку на впровадження нових, більш досконалих технологій, продуктів й організаційних структур. Ставиться завдання підвищити гнучкість та адаптивність до ринку, підвищити прибутковість банку.

3. Головні стратегічні напрями: автоматизація банківських процесів, перехід на нові комп’ютерні технології самоблугов вання, дистанційне обслуговування, використання Інтернету, віртуальні банківські та фінансові технології; розроблення та впровадження нових банківських продуктів (послуг на базі нових технологій; комплексне використання нових інформаційних і комунікаційних технологій для електронного маркетингу.

4. Модифікація органів структури управління: структурні та функціональні зміни з урахуванням багатоканального обслуговування клієнтів , при поєднанні нових і традиційних технологій та і нструментів; оп тимізація банківської мережі: сегментація, зміни у філіях і філіальної мережі.

У цілому для наших банків ситуація складна, оскільки вони потрапили в становище «наздоганяючого розвитку» стосовно до більш передових західних контрагентів. Однак є й деякі позитивні моменти. В українських банках (як відносно нових і невеликих структурах порівняно з величезними західними банками) легше вводити іновації, тому що нема такого опору відсталого внутрішнього середовища. У старших організаціях спостерігається зарегульованість, і вони важче йдуть на новоовведення , особливо пов ’язані з реструк туризацією.

Отже, нові інформаційні та комунікаційні технології перетворять банківську діяльність таким чином, що докорінно зміняться вигляд сучасного банку, його інструменти, пособи спілкування з клієнтами. Банківський сектор України, щоб у новому столітті витримати конкуренцію і і ввійти в міжнародне фінансове середовище, повинен активно й швидко впроваджувати банківські інновації. Тому, пріоритетним завданням українських банків на сьогодні продовжує залишатися забезпечення стабільних умов функціонування і розвитку, підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому фінансових ринках, посилення взаємодії банку з реальним сектором економіки. Необхідно врахувати, що особливістю управління інноваційними стратегіями банків є врахування соціальних аспектів нововведень та зміни їх соціальної значущості з плином часу. Цей аспект може служити для подальших напрямів дослідження.

Література :

1.Васюренко О.В. Банківський менеджмент / О.В. Васюренко. – К. : Академія, 2009. – 320 с.

2.Дзюблюк О.В. Банківські операції / О.В. Дзюблюк. – Тернопіль : Вид-во ТНЕУ «Економічна думка», 2009. – 696 с.

3.Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / М.І. Крупка. – Львів : Видавничий центр Львівського національного університету ім. І.Франка, 2011. – 608 с.

4.Лаврушин О.И. Управление деятельностью коммерческого банка (Банковский менеджмент) / О.И. Лаврушин. – М. : Юрист, 2009. – 688 с.

5.Міщенко В.І. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг / В.І.Міщенко, А.В. Шаповалов, Г.В. Юрчук. – К. : Знання, 2008. – 278 с.