Економічні науки. Облік і аудит

Пігош В.А.

Мукачівський державний університет, Україна

Особливості діяльності вищих закладів освіти в Україні та їх вплив на організацію бухгалтерського обліку

У сучасних умовах вища освіта України зазнає значних змін, особливо із розгортанням інтеграційних процесів, приєднанням до Болонської системи освіти.

Загальноприйнятим є теоретичне положення про пріоритетну роль держави не тільки у фінансовому забезпеченні розвитку освіти, а й в активному регулюванні нею механізму надання освітніх послуг з метою досягнення оптимізації різних джерел фінансування.

Державній системі освіти завжди належала пріоритетна роль. Пріоритетність освіти зазначена і в сучасному законодавстві. Перш за все статтею 53 Конституції України зазначено, що право на освіту – одне із основних і невід’ємних конституційних прав громадян України: “Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі” [3].

Докорінні зміни в сфері соціально економічних відносин, які відбуваються в Україні охоплюють і вищу освіту, головними завданнями якої є забезпечення фундаментальної наукової, професійної та практичної підготовки, надання громадянам освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно з їх покликанням, інтересами та здібностям, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовка і підвищення кваліфікації.

Визначальним документом обліково-аналітичного середовища фінансування вищих учбових закладів, втім як і всіх бюджетних установ, є Бюджетний кодекс України [93].

Відповідно до п. 12 ст. 2 Бюджетного Кодексу бюджетна установа – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.Бюджетні установи є неприбутковими.

Закон України „Про вищу освіту” визначає вищий навчальний заклад державної форми власності, як заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади; вищий навчальний заклад комунальної форми власності – вищий навчальний заклад, заснований місцевими органами влади, що фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований місцевим органам влади [4].

Відповідно до вищезазначеного Закону бюджетні установи – вищі навчальні заклади - можуть самостійно розпоряджатися доходами та іншими власними надходженнями, що одержані від надання платних послуг визначених чинним законодавством. За рахунок видатків Державного бюджету України здійснюється фінансування підготовки фахівців з вищої освіти у бюджетних установах – вищих закладах освіти в обсягах, що необхідні для забезпечення на кожні десять тисяч населення навчання не менше як ста студентів у вищих навчальних закладах першого і другого рівнів акредитації та ста вісімдесяти студентів у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації.

В Україні функціонують наступні види вищих навчальних закладів: університет (класичний університет), академія, інститут, консерваторія (музична академія), коледж, технікум (училище).

Зокрема, в Україні функціонує 854 вищих навчальних заклади, в яких здобувають освіту 2 млн. 491 тисяча студентів. Відповідно до наведених даних, в країні функціонує 505 вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації та 349 ІІІ-IV рівня акредитації. Згідно вітчизняної класифікації навчальні заклади І-ІІ рівня, це технікуми, училища та коледжі, що здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та бакалавра. Вузи ІІІ-IV рівня це інститути, консерваторії, академії та університети, що проводять підготовку бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Динаміка кількості навчальних закладів за роки незалежності вказує на досить цікаві з позиції логіки дані: за 20 років кількість закладів І-ІІ рівня зменшилася з 742 до 505, а закладів ІІІ-IV рівня акредитації навпаки зросла з 149 до 349 [5] (рис.1.).

Рис. 1. Динаміка кількості навчальних закладів різних І-ІІ та ІІІ-IV рівнів акредитації в Україні

Вищий навчальний заклад відповідно до Закону України “Про освіту” забезпечує громадянам України та громадянам інших країн, особам без громадянства можливість отримати вищу освіту на рівні державних стандартів за освітньо-кваліфікаційними рівнями та здобути наукові ступені [2].

Незважаючи на таке розмежування, спільною рисою вказаних навчальних закладів є порядок ведення бухгалтерського обліку та використання Плану рахунків бюджетних установ.

Ключовою ознакою державних вищих навчальних закладів як бюджетних установ є відмінність мети та результатів діяльності від аналогічних показників сфери матеріального виробництва. У найбільш короткому викладі мета полягає у наданні освітніх послуг та забезпеченні відповідних соціальних гарантій. А результат - це обсяг наданих послуг нематеріального характеру. Також згідно з регламентувальними нормативно-правовими актами щодо державних освітніх закладів важливим результативним показником є виконання кошторису.

Глобалізаційні процеси та розвиток ринкових відносин у суспільстві активно поширюється і на галузь освіти. Це викликає відповідні зміни пріоритетів: першочерговим виявляється економічний інтерес, незважаючи на те, що метою (результатом) діяльності бюджетних установ не є отримання прибутку. Специфічність даного важеля у галузі освіти проявляється в забезпеченні досягнення економічної зацікавленості стимулювання прогресу по відношенню як до раціональності використання фінансового й матеріального ресурсного забезпечення, так і підвищення якісного рівня надання послуг державними вищими навчальними закладами. У кінцевому результаті все це дозволить забезпечити прогрес всієї національної економіки в цілому.

Ринкові засади функціонування освіти, спрямовані на забезпечення оптимізації не лише процесів надання послуг, а й на покращення ефективності використання наявного фінансово та матеріально-технічного потенціалу, вимагають дослідження можливостей удосконалення таких функцій управління як облік і аналіз. У цьому контексті позитивним може стати вивчення існуючого зарубіжного досвіду покриття затрат з надання освітніх послуг і облік діяльності вищих навчальних закладів.

Аналіз наукових досліджень та публікацій щодо напрямів удосконалення системи обліку, як і економічних питань по галузі вищої освіти загалом, дозволяє стверджувати, що в сучасній економіці України вона перетворюється із соціальної категорії в економічну. Особливо це проявляється у розробці напрямів вирішення проблем щодо цін на освітні послуги; оптимізації використання ресурсного потенціалу; вивчення альтернативності використання нових можливих джерел фінансового забезпечення; дослідження впливу рівня освіти на економічне зростання національного багатства тощо.

Розвиток облікової системи стосовно відображення інформації з надходження, а також порядку калькулювання платних освітніх послуг підтверджує тезу про необхідність вирішення проблем з допомогою широкого використання принципів і методів бухгалтерського обліку з метою досягнення суцільного, безперервного й документально обґрунтованого відображення усіх явищ, процесів та господарських операцій, що здійснюються у навчальному закладі. Водночас, необхідні зміни і у фінансовому механізмі вищої школи. Насамперед необхідно ввести університетську та факультетську автономію, в тому числі розширення фінансових прав університетів, надання їм додаткових податкових пільг. Світовий досвід переконує, що це об’єктивний атрибут вищої освіти, визначальний чинник конкуренції у дані сфері.

Література:

1. Бюджетний Кодекс України від 08.07.2010 р. № 2457-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/law/main.cgi.

2. Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-ХІІ “Про освіту“ із змінами та доповненнями. – К.: Атіка, 2004. – 34с.

3. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.

4. Про Вищу освіту. Закон України від 17 січня 2002 р. № 2984-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001.

5. Система вищої освіти України охоплює майже 2,5 млн. студентів [Електронний ресурс] // Освіта.UA. – 2011, 2 квітня. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/news/14707