Економічні науки/7. Облік і аудит

К. е.н., доц. Разборська О.О.,Поляруш М.М.,Кондратюк К.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми використання міжнародних стандартів аудиту в Україні

 

Постановка проблеми. З прийняттям Аудиторською палатою України Міжнародних стандартів аудиту в якості національних посилилась необхідність у більш досконалій інтерпретації та використанні вимог цих стандартів. Різноманітність аудиторських послуг, які надаються аудиторськими фірмами в Україні вимагає від аудиторів ретельного підходу до формування умов завдання аудиту, планування та оформлення результатів наданих аудиторських послуг у зв'язку з різним рівнем відповідальності, яку беруть на себе аудитори при виконання завдань.

Актуальність проблеми. На сьогоднішній день аудит є невід’ємною частиною  системи фінансового контролю в Україні. Діяльність Аудиторської палати України (АПУ), Спілки аудиторів України (САУ) та інших професійних організацій аудиторів спрямована на подальший розвиток аудиторської діяльності на основі узагальнення вітчизняної та світової практики, удосконалення її нормативного регулювання. Проте заходи, що вживаються, не повною мірою вирішують проблеми у сфері аудиту, а прийняті рішення не завжди знаходять практичну реалізацію. У нинішній час особливої актуальності набуває питання здійснення аудиторської діяльності на базі використання Міжнародних стандартів аудиту (МСА), а також розробка механізму практичного застосування їх з врахуванням специфічних вимог замовників аудиторських послуг.

Дослідження принципів міжнародної системи аудиту, його методології, теорії й практики знайшли відображення в працях Р. Адамса, Х. Андерсона, А. Аренса, М. Бениса, А. Брюне, І. Гариссона, М. Готліба, Р. Доджа, К. Друри, Дж. Лоббека, Д. Робертсона й ін. В Росії питанням теорії аудита присвячені дослідження В. Д. Андрєєва, С. М. Бичкової, Є. М. Гутцайта,  Н. М. Заваріхіна, С. В. Панковой, В. І. Подільського, В. П. Суйца. Положення теорії аудиту,  численні підходи до методики й методології його проведення   розглядаються в працях українських вчених – М. Т.Білухи, Ф. Ф.Бутинця, В.Бондар, Г.Веріги,   Г. М. Давидова, Н. І. Дорош, О. А. Петрик, О. Ю. Редька, В. С. Рудницького, В. О. Шевчука, Б. Ф. Усача та ін.

         Проте розглянуті у працях науковців питання впровадження МСА в Україні й далі залишаються дискусійними і потребують подальшого розгляду.

Метою статті є визначення підходів до вирішення методологічних і організаційних проблем щодо використання Міжнародних стандартів аудиту на основі вдосконалення законодавчого і нормативного регулювання аудиторської діяльності в Україні.

         Основна частина. Процес розвитку ринкових відносин, поширення приватної форми власності суттєво змінили систему фінансового контролю в Україні. Потреба у перевірці достовірності, об’єктивності фінансової звітності для широкого кола користувачів та її відповідності нормам чинного законодавства зумовила виникнення і подальший розвиток в Україні аудиту як незалежної перевірки системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю [2].

Законодавче закріплення аудиторської діяльності як системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власників відбулось в Україні понад 15 років тому з прийняттям Закону України «Про аудиторську діяльність» [4].

На сьогоднішній день  в Україні сформувалась національна система аудиту, регулювання якої органами державними влади, міжнародними управлінськими організаціями та професійними об’єднаннями здійснюється відповідно до чинних законодавчо-нормативних документів щодо організації та проведення аудиту в господарюючих суб’єктах.

Аудиторська діяльність у нашій країні регулюється Господарським кодексом України , Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими актами, Кодексом етики професійних бухгалтерів та Міжнародними стандартами аудиту, надання впевненості та супутніх послуг [6], а також нормативними документами Аудиторської палати України [6]. Усі названі регулятивні документи можна об’єднати у дві великі групи: законодавчі та нормативні.

Аудиторська діяльність на міжнародному рівні регулюється Радою з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ), яка розробляє та впроваджує Міжнародні стандарти аудиту та положення про аудит і супутні аудиту послуги з метою встановлення єдиних засад аудиторської діяльності на міжнародному рівні [8]. Дана організація несе відповідальність за розробку міжнародних нормативів аудиту і супутніх послуг, у тому числі за зміст і форму аудиторських звітів.

Національні нормативи в різних країнах світу відрізняються за змістом і формою. Рада з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості досліджує їх, узагальнює і розробляє нормативи з метою прийняття їх міжнародним співтовариством.

Аудиторські стандарти – документи, що регламентують єдині базові вимоги й загальні підходи до проведення аудиту. Насамперед, аудиторські стандарти потрібні для того, щоб підтримувати аудиторську діяльність на відповідному рівні, постійно підвищувати науковий і професійний рівень аудиторів. Крім того, стандарти визначають порядок здійснення аудиту, чим допомагають аудиторам у процесі виконання їхніх обов’язків.Вони регламентують загальний підхід до проведення аудиту, масштаб перевірки, види звітів аудитора, питання методології та основні принципи, яких мають дотримуватись аудитори [2].

Дотримання аудиторських стандартів дозволяє забезпечити певний рівень гарантій результатів аудиторської перевірки. Якщо аудитор допускає відхилення від них, то він повинен пояснити причину цього.

Аудиторські стандарти повинні відповідати економічним умовам та особливостям національних економік, саме тому вони підлягають періодичному перегляду [2].

В Україні до 31 грудня 1998 року діяли тимчасові національні нормативи аудиту. Рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.1998 р. затверджені національні нормативи аудиту та Кодекс етики аудиторів. У національних нормативах аудиту в переважній більшості використовувалась термінологія стандартів аудиторів Міжнародної федерації бухгалтерів, внаслідок чого мали місце розбіжності з термінами чинного законодавства та нормативно-правовими актами України.

Для забезпечення стабільних умов функціонування необхідним є постійне вдосконалення нормативної бази, зокрема стандартів аудиту. Крім того виникла проблема, пов’язана з полегшенням оцінки фінансової звітності іноземними інвесторами, які приходять на український ринок. Тому Аудиторська палата України ухвалила перехід аудиторської діяльності на Міжнародні стандарти. Рішенням АПУ від 18.04.2003 р. № 122 «Про порядок застосування в Україні стандартів аудиту та етики Міжнародної організації бухгалтерів» як національні стандарти прийняті стандарти аудиту й етики Міжнародної федерації бухгалтерів [8].

Стандарти аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторами своєї професійної діяльності, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту. МСА не мають законодавчого статусу, тому не є обов'язковими для застосування у практиці аудиторської діяльності. В міжнародній практиці Міжнародні стандарти аудиту широко застосовуються в процесі здійснення аудиторської діяльності, проте в Україні вони носять лише рекомендаційний характер [2].

У межах кожної країни МСА зазнають змін відповідно до чинної практики аудиту. Окремі країни на основі МСА випускають свої національні стандарти аудиту.

Внаслідок входження України у систему світових господарських зв’язків посилюється потреба виходу національного аудиту на міжнародний рівень. Цьому максимально сприятиме впровадження в Україні МСА з врахуванням змін та доповнень, внесених Аудиторською палатою України. Проте українські стандарти аудиту повинні базуватись на чинному законодавстві, що робить неприйнятним застосування у нас окремих положень МСА. Крім того, ряд положень МСА базується на західній загальноприйнятій системі бухгалтерських принципів, які часто суперечать діючим вітчизняним принципам обліку, а наявність в Україні численних проблем гармонізації аудиту лише підтверджує доцільність уніфікації МСА та їх гармонізації відповідно до умов та потреб кожної країни.

Висновки. Отже, зважаючи на те, що аудиторська діяльність в Україні знаходиться на початковому етапі свого розвитку у порівнянні зі світовим досвідом, вона має ряд суперечностей та невизначеностей. Саме тому досвід зарубіжних країн має стати її своєрідним орієнтиром. Основні аспекти перспектив розвитку аудиту полягають в орієнтації на Міжнародні стандарти аудиту, їх детальне вивчення та впровадження в Україні з врахуванням сучасних тенденцій економічного розвитку.

          

Список використаної літератури:

1. Бондар В.П. Удосконалення системи організації аудиторської діяльності в Україні / В.П. Бондар // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – № 9. – С. 16-19.

2. Веріга Г. В. Проблемні аспекти використання міжнародних стандартів аудиту в Україні / Г. В. Веріга, Д. О. Бєлих. - С.202-206

3. Усач Б.Ф. Проблеми розвитку аудиту в Україні / Б.Ф. Усач // Регіональна економіка. – 2007. – №4. – С. 217 - 222.

4. Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. №3125-XIII(в редакції Закону України від 14.09.2006 р.№140-V) // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 195(18 жовт.).

5. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2010 року / Пер. з англ. О.В. Селезньов, О.Л. Ольховська, О.В. Гик, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куликов. – К.: ТОВ «ІАМЦАУ «СТАТУС», 2010. – 1172 с.

6. Офіційний сайт АПУ [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.apu.com.ua.

7. Офіційний сайт РМСАНВ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iaasb.org

8.  Рішення Аудиторської палати України від 18.04.2003 № 122 «Про порядок застосування в Україні стандартів аудиту та етики Міжнародної організації бухгалтерів» // Сайт АПУ [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www/apu.com.ua.