Мовчанська Т.Г.

Вінницький торговельно-економічний інституту Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

Імітаційне моделювання як метод управління ризиком у фінансовій сфері

 

Функціонування та розвиток українських банківських установ відбувається на даний час у досить несприятливих умовах. Багато клієнтів-виробничих підприємств зазнали значних збитків і тому підвищились ризики неповернення кредитів. Умови ведення банківського бізнесу ускладнюються незавершеністю процесу ринкової трансформації банківського сектора та недостатнім досвідом діяльності українських банків в умовах подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи. Це призводить до зростання ціни помилкового управлінського рішення. За таких умов особливо важливого значення набуває розгляд комерційного банку як цілісної складної динамічної системи, що працює у нестабільній економіці та зумовлює необхідність більш широкого застосування економіко-математичних методів і моделей для дослідження процесів, що протікають у банку, оцінки ефективності його роботи, виявлення напрямків і способів вдосконалення управління банківською діяльністю [4,с.221].

      Дослідженню економічних процесів і явищ з використанням апарату  економетричного та імітаційного моделювання у банківській діяльності присвячено праці таких  українських вчених як О. Момот, В. Кльоба, В. Гужва, О. Рудинська, О. Мартинюк,С. Братушка.

Розглянемо основні задачі зі сфери банківської діяльності, які можна розв’язати за допомогою імітаційного моделювання. [1,с.71]:

      1.Управління поточною  ліквідністю  банку.

Вагомою складовою поточної ліквідності банківської організації є залишки на кореспондентських рахунках. Великі залишки ведуть до зниження прибутковості, але підтримуються кредитними організаціями через ризик втрати ліквідності, а також необхідність проведення поточних платежів. Відсутність моделей їх прогнозування призводить до зайвих процентних витрат чи недоотримання прибутку. Імітаційна модель аналізує поточний стан залишків на кореспондентських рахунках, транзакції щодо вхідних та вихідних платежів, а також очікування запитів клієнтів і становить щоденний баланс залишків, який максимізує прибутковість і забезпечує задану затримку за поточними платежами.

       2. Організація роботи мережі банкоматів.

При роботі мережі банкоматів неминуче виникають простої в роботі викликані станом терміналу з порожньою касетою. У цьому випадку клієнт отримує відмову за запитом видачі готівки. Іншою небажаною ситуацією є тривале знаходження грошей в касеті, яка сигналізує, що в банкоматі знаходиться надлишкова сума. Імітаційна модель вирішує комплексне завдання: визначення графіка і достатнього обсягу поповнення терміналів, а також оптимізацію шляху проходження інкасаторів, які поповнюють термінали. На вході моделі задається карта терміналів, для кожного терміналу задається поточний залишок і інтенсивність використання. На виході моделі формується розклад (черговість і графік) поповнення терміналів, а також суми поповнення.

3. Прогнозування фінансового результату і КРІ банку.

Так чи інакше, будь-який банк прогнозує фінансовий результат і його зміну при тих чи інших управлінських рішеннях, наприклад, збільшення кредитного портфеля при зниженні процентної ставки за кредитом. Імітаційна модель дозволяє отримати точніший прогноз фінансового результату, а також вирішити оптимізаційні задачі вибору найбільш ефективних управлінських рішень.  Аналізується динаміка агрегованих показників фінансового результату на часовому обрії моделювання для обраного сценарію поведінки ринку та управління активами – пасивами.

4. Оцінка  виконання бюджету банку.

Актуальним завданням є прогноз фінансових показників діяльності банку за квартал і рік і порівняння їх з бюджетним завданням на відповідний період. В якості фінансових показників можуть бути використані: чиста процентна маржа (Net Interest Margin), середня рентабельність капіталу (ROAE), прибуток до активів (ROA), витрати до доходів (Cost / Income), депозити до кредитів (Deposit / Loans), зростання чистого доходу (Growth in Net Income). Розрахунок фінансових показників може бути проведений шляхом моделювання управлінського балансу банку на необхідному часовому періоді. Вхідними параметрами моделі виступають сценарії темпів зростання (зменшення) статей управлінського балансу (кредити, депозити,  поточні кошти клієнтів тощо), зміна процентних ставок, номінальних термінів фінансових інструментів.

    5. Аналіз бізнес – процесів та управління персоналом.

Зарплата персоналу – одна з основних статей витрат будь-якого підприємства. Тому перед великими організаціями з філіальною структурою, наприклад банками, що працюють з фізичними особами, стоїть завдання організації бізнес-процесів. Приклад такого завдання – визначити кількість операціоністів, необхідну для ефективного функціонування банківського офісу. Якщо операціоністів недостатньо, клієнти не будуть користуватися послугами офісу через довгі черги та необхідність очікування. Якщо перестрахуватися і найняти людей «з надлишком», то банк ризикує побудувати неефективний бізнес з високими витратами. За допомогою імітаційної моделі можна проаналізувати необхідну кількість персоналу залежно від часу-доби і скласти ефективний розклад роботи. Можливі різні критерії ефективності роботи, найчастіше банк прагне мінімізувати витрати на утримання філії за рахунок зменшення числа співробітників і простоїв у їх роботі, контролюючи при цьому середній час очікування клієнта. Складання розкладу є особливо актуальним, враховуючи те, що один і той же персонал може бути задіяний в різних процесах [1, с.71].

    Імітаційна модель дає чітке математичне обґрунтоване уявлення про наслідки впровадження тієї чи іншої розрахункової послуги. Більше того, імітаційна модель дозволяє кожному банку ввести в неї  свої специфічні параметри чи коригувати коефіцієнти, а також застосувати засоби  факторного аналізу і з’ясувати ступінь впливу впровадження розрахункової послуги на загальний фінансовий результат банку.

     Банківський сектор є складною динамічною системою, тому проблема  побудови системи імітаційних  моделей, які  давали б змогу управляти фінансовим ризиком  банківської системи, враховувати  взаємодію системи та її підсистем з активним зовнішнім середовищем, є актуальною та потребує подальшого дослідження.

Література:

1.   Гужва В.М. Імітаційне моделювання банківської діяльності: агенто – орієнтований підхід / В.М.Гужва // Регіональна економіка, 2010-№4, с.70-76.

2.   Момот О. Імітаційне моделювання в аналізі доцільності впровадження розрахункових банківських послуг / О.Момот // Економічний аналіз, 2010 -№7, с.159-161.

3.   .Братушка С.М Імітаційне моделювання як інструмент дослідження складних економічних систем / С.М. Братушка // Науковий вісник НЛТУ України – 2009-№8, с.22-28.

4.   Кльоба В.Л. Напрями вдосконалення економіко – математичного моделювання банківської діяльності / В.Л.Кльоба // Науковий вісник НЛТУ України-2010. - Вип.20.

5.   Рудинська О.В. Пріоритетні напрямки економічного моделювання в банківській сфері / О.В. Рудинська, О.А. Мартинюк // Актуальні проблеми економіки - №6,  2009.