Педагогические  науки/5.Современные методы преподавания

Виселко А.Д.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Модель організації навчального процесу в програмі попереднього підготовчого англомовного занурення

на ІІІ курсі в економічному ВНЗ

Основним предметом та змістом нашого дослідження є попереднє підготовче занурення (ППЗ), яке ми пропонуємо впроваджувати в третій рік навчання в ВНЗ в рамках курсу англійської мови для професійних цілей як перехідний етап перед впровадженням програм повноцінного занурення [2].

Для організації програм ППЗ ми виділяємо сім специфічних принципів [1], які регулюють підвалини, встановлюють базові характеристики такої побудови, не протиречать загальнодидактичним та загальнометодичним принципам, а навпаки базуються на них і певною мірою витікають з них:

1. Принцип апроксимованого моделювання курсів викладання фахових дисциплін в англомовному ППЗ.

2. Принцип широкого охоплення фахових дисциплін у мікрокурсах ППЗ.

3. Принцип оптимального покриття базових понять та основних спеціальних англомовних термінів фахової дисципліни в її мікрокурсі, включеному до ППЗ.

4. Принцип здебільше мимовільного оволодіння студентами мовними та мовленнєвими явищами і мимовільного формування/розвитку на цій основі англомовних мовленнєвих навичок та вмінь.

5. Принцип надання студентам експліцитної мовної підтримки та допомоги.

6. Принцип обмеженої навчальної автономії студентів в програмі ППЗ.

7. Принцип адекватної підготовки викладача до викладання як мовної, так і змістовної складової програми ППЗ.

Запропоновані принципи побудови програми ППЗ та проведений добір змісту навчання дозволили створити модель, яка була організаційною основою для розробки усіх конкретних видів навчальної діяльності та вправ, що мали практично реалізувати модель у навчальному процесі.

Модель створювалася на базі трьох з семи висунутих принципів.

На основі головного з усіх семи принципів – принципу апроксимованого моделювання курсів викладання фахових дисциплін у курсі англомовного ППЗ – модель будувалася як якомога точніша (але спрощена та скорочена, тобто апроксимована) копія організації процесу викладання тієї чи іншої фахової дисципліни в її мікрокурсі, що був включеним до програми ППЗ.

Принцип здебільше мимовільного оволодіння студентами мовними та мовленнєвими явищами і мимовільного формування/розвитку на цій основі англомовних мовленнєвих навичок та вмінь регулював таку побудову моделі організації навчального процесу, в якій не було скільки-небудь значного місця для видів навчальної діяльності, що відкрито спрямовувалися на відпрацювання мовного матеріалу або на формування і розвиток мовленнєвих навичок та вмінь. Усе це мало засвоюватися, формуватися та розвиватися здебільшого мимовільно, коли студенти працюють у різноманітних ланках навчального процесу, зорієнтованих на опанування предметного змісту дисципліни.

Нарешті, принцип надання студентам експліцитної мовної підтримки та допомоги дещо пом’якшував дію попереднього принципу, дозволяючи впровадити до моделі декілька ланок експліцитної мовної допомоги (у дуже обмеженій кількості і з дуже обмеженими часовим витратами) – перш за все допомоги студентам, пов’язаної з опануванням ними новою, особливо термінологічною, лексикою. Такі ланки могли передбачати виконання студентами дуже обмеженої кількості суто лексичних вправ і саме наявність цих ланок забезпечувала суттєву організаційну відмінність розробленої програми ППЗ від програм повного занурення.

Розробляючи нашу організаційну модель на основі трьох принципів, які обговорювалися вище, ми розуміли під такою моделлю «певне відображення, образ реального об’єкта, що має певну схожість із ним в якихось відношеннях» [3,46]. При цьому тим реальним об’єктом, який моделювався у кожному з мікрокурсів програми ППЗ, був курс профільної (фахової) дисципліни, який відображався у цьому мікрокурсі. Таке розуміння організаційної моделі навчального процесу дозволяло представити цей процес у ній як номенклатуру послідовних ланок, кожна з яких відображає певний вид/и навчальної діяльності, що послідовно виконуються як на аудиторних заняттях, так і в позааудиторній роботі студентів протягом всього мікрокурсу, і моделюють/імітують аналогічні ланки в курсах профільних дисциплін (лекції, семінари, практичні заняття тощо).

Наш розподіл навчального процесу проводився відповідно до нормативних документів з урахуванням того, що дослідження проводилося тільки в одному з двох семестрів курсу АМПС на третьому році навчання в економічному ВНЗ. Ми виходили з того, що загальний обсяг годин на курс АМПС у цьому семестрі в економічному ВНЗ складає 72 навчальні години аудиторних занять (два аудиторних заняття на тиждень по дві години кожне) та 72 години самостійної позааудиторної роботи. Це означає, що всього на курс АМПС в семестрі, в якому проводилося дослідження, відводиться 144 години. В контексті впровадження кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ України така кількість годин дорівнює чотирьом заліковим кредитам – з розрахунку 36 годин = 1 кредит.

Крім цього, бралося до уваги те, що на семестр було заплановано чотири мікрокурси: Мікроекономіка, Фінанси, Маркетинг та Менеджмент з 36 годинами на кожний мікрокурс (18 годин аудиторних занять та 18 годин самостійної роботи). Таким чином, робота з одним мікрокурсом забезпечувала один кредит з чотирьох. Це означало необхідність впровадження у кожний мікрокурс принаймні одного контрольного елементу – тобто принаймні одного двогодинного аудиторного контрольного заняття наприкінці мікрокурсу з принаймні двома годинами позааудиторної підготовки до нього. Лише наявність контрольного заняття давало можливість адекватно перевірити оволодіння студентами як предметно-змістовним, так і мовно-мовленнєвим матеріалом мікрокурсу і створювало можливість для самих студентів більш-менш об’єктивно оцінити власне просування у навчанні.

Оскільки кожний мікрокурс, як вже було сказано в попередньому підрозділі охоплював чотири теми, а на кожну тему відводилися чотири години аудиторної та чотири години позааудиторної самостійної роботи студентів, то це означає, що 16 аудиторних і 16 позааудиторних годин відводилося на роботу з чотирма темами мікрокурсу, а дві години аудиторної та дві години позааудиторної роботи – на проведення контрольного заходу.

Весь курс із чотирьох мікрокурсів розподілявся на два змістовних модуля по два мікрокурси у кожному. Перший з модулів включав два мікрокурси: Мікроекономіка та Фінанси та мав назву «Маломасштабні економічні процеси та явища і фінансування в економічних процесах» – “Small-Scale Economic Processes and Phenomena and Financing in Economic Processes”. На модуль відводилося 36 годин аудиторної роботи і стільки ж годин позааудиторної самостійної роботи студентів. Останні дві години аудиторної роботи в модулі, як і в кожному з мікрокурсів, відводилися на проведення контрольного заходу саме по цьому мікрокурсу («Фінанси»), але контрольний захід суміщався із загальним модульним контролем, тобто охоплював і матеріал попереднього мікрокурсу («Мікроекономіка»). Другий модуль включав мікрокурси Маркетинг та Менеджмент, які об’єднувалися назвою модуля «Просування продукції та послуг на ринок та управління в економічних процесах» – “Promoting Goods and Services on the Market and Managing Economic Processes”. Як і в попередньому випадку, на модуль відводилося 36 годин аудиторної роботи і стільки ж годин позааудиторної самостійної роботи студентів. Знов останні дві години аудиторної роботи в модулі відводилися на проведення контрольного заходу по останньому мікрокурсу в ньому («Менеджмент») і цей контрольний захід суміщався із загальним модульним контролем, тобто охоплював і матеріал попереднього мікрокурсу («Маркетинг»).

Таким чином, виходячи з вищесказаного, організацію навчального процесу за розробленим нами підходом можна представити як модульно-мікрокурсову часову модель, яка наочно показана в Табл. 1.

Таблиця 1

Модульно-мікрокурсова часова модель навчального процесу в програмі ППЗ, що впроваджується в курсі АМПС у другому семестрі третього навчального року економічного ВНЗ

№ модулю, назва/кількість аудиторних годин в модулі/ кількість позааудиторних годин в модулі

№ мікрокурсу в модулі, назва, кількість навчальних тем, що входять до мікрокурсу і їх номери

Розподіл аудиторних годин

Розподіл позааудиторних годин на самостійне опрацювання навчального матеріалу

Розподіл аудиторних/

позааудиторних годин на контрольні заходи

1. Маломасштабні економічні процеси та явища і фінансування в економічних процесах/36/36

1. Мікроекономіка:

1. Тема 1;

2. Тема 2;

3. Тема 3;

4. Тема 4.

 

18:

4

4

4

4

 

18:

4

4

4

4

 

2/2

(контроль

матеріалу

 одного мікрокурсу)

2.

Фінанси:

1. Тема 1;

2. Тема 2;

3. Тема 3;

4. Тема 4.

 

18:

4

4

4

4

 

18:

4

4

4

4

 

2/2 (контроль матеріалу двох мікрокурсів – модульний контроль)

2.

Просування продукції та послуг на ринок та управління в економічних процесах/36/36

3.

Маркетинг:

1. Тема 1;

2. Тема 2;

3. Тема 3;

4. Тема 4.

 

18:

4

4

4

4

 

18:

4

4

4

4

 

2/2

(контроль матеріалу одного мікрокурсу)

4.

Менеджмент:

1. Тема 1;

2. Тема 2;

3. Тема 3;

4. Тема 4.

 

18:

4

4

4

4

 

18:

4

4

4

4

 

2/2 (контроль матеріалу двох мікрокурсів – модульний контроль)

        

Визначення часової моделі організації навчального процесу для програми ППЗ, що впроваджується на третьому році навчання в економічному ВНЗ, вимагає (для того, щоб дійсно уможливити таку організацію) створення моделі методичної організації навчального процесу, яка виділяє номенклатуру та послідовність видів навчальної діяльності (завдань, вправ), що мають бути виконаними студентами як для формування та розвитку їх навичок та вмінь англомовної професійної комунікації, так і для оволодіння тими, хто навчаються, предметним професійним змістом того чи іншого мікрокурсу, включеного до програми ППЗ. Детальне описання такої моделі, яка також входить в рамки нашого дослідження, може бути темою окремих публікацій в перспективі.

Література:

1.   Виселко А.Д. Про принципи побудови курсу навчання англійської мови для професійного спілкування через попереднє підготовче занурення // Матеріали IV Всеукр. науково-практ. конф. “Актуальні проблеми філологічної науки та педагогічної практики”, 6-7 грудня 2012 р. – Дн-ськ.: ДНУ, 2012. – С. 28 – 30.

2.   Виселко А.Д. Шляхи впровадження іншомовного занурення у навчання англійської мови для професійних цілей [Електронний ресурс] / Виселко А.Д. // Науковий блог НаУ «Острозька академія», 2012. – Режим доступу: http://naub.oa.edu.ua/2012

3.   Моисеев А.М. Проектирование систем внутришкольного контроля / А.М. Моисеев. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – 305 с.