Филологические науки/ 1.Методика преподавания языка и литературы

 

Самойленко С.А.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Міжкультурне навчання за допомогою фільмів

 

Фільми – це чудовий засіб не тільки для практичного застосування англійської мови, а й також для полегшення процесу міжкультурного навчання. У наш час англійською мовою розмовляють люди з різних країн та культур в усьому світі. Через великий вплив культури на процес спілкування для вчителів корисним є проведення таких занять та використання таких видів діяльності, які б виявляли як різні діалекти, форми звертання, звичаї, табу та інші складові культури впливають на взаємовідносини між різними групами. Безліч фільмів містять чудові приклади міжкультурного спілкування та є дуже корисними джерелами для викладачів. Додаткові причини для використання фільмів викладачами на заняттях та заохочення учнів до перегляду фільмів англійською мовою такі:

·        Фільми поєднують у собі задоволення та навчання розповідаючи історію, яка захоплює та утримую увагу глядача.

·        Фільми одночасно звертаються до різних органів чуття та каналів пізнання. Наприклад, розмовна мова доповнюється візуальними елементами, які полегшують розуміння діалогів та сюжету студентами.

·        Студентам демонструється справжня розмовна мова.

·        Фільми захоплюють глядачів, звертаються до їхніх почуттів та змушують їх співчувати головним героям.

·        DVD диски зазвичай йдуть із субтитрами, що полегшує розуміння та покращує навички читання.

Після обговорення важливості навчання міжкультурній комунікації та рекомендацій щодо фільмів, які відповідають специфічним культурним аспектам, у статті подається опис деяких видів діяльності, які можуть бути використані під час показу фільму на занятті, а також проект, орієнтований на поставлення завдань, із застосуванням фільмів.

Культура, згідно одного з визначень, - це цінності, трациції, звичаї, мистецтво та інституції, які поділяє між собою група людей, об’єднана однією національністю, расовою належністю, релігією чи мовою. Цікавість до навчання мов професійного спрямування зросла за останні два десятирічча. На думку Клер Крамч, це є наслідком політичних, та ідеологічних факторів; навіть якщо політики й відчують, що вивчення іноземних мов вирішить соціально-економічні проблеми, викладачі вважають, що для цього мовні курси повинні мати суттєвий культурний зміст. К. Крамч вважає, що у майбутньому викладач іноземної мови буде сприйматися «не тільки як імпресаріо певної мовної діяльності, а й як каталізатор важливої культурної компетенції, що постійно поширюється».

Все більш визначними у процесі навчання іноземній мові стають міжкультурні теми, що показують, як люди з різного оточення спілкуються та взаємодіють. Викладачі можуть скористатися скарбницею фільмів, які стасоються таких явищ, як імміграція, ксенофобія, пристосування до нової культури або дилеми, коли одна людина належить до різних культур. Хоча фільми не можуть замінити реального спілкування між членами різних кудьтур, вони можуть забеспечити звичайну підготовку до різноманітних сутичок за допомогою сприяння розумінню та розвитку чутливості. «Вивчення стереотипів, етноцентризму та акультурації в теоріїї може бути пласким та безнатхненним. Та якщо ми відчуємо міжкультурний контакт на власному досвіді, ми почнемо розуміти це». Міжкультурний контак за допогою фільмів надає студентам змогу зрозуміти дії інших людей та співпереживати членам національних меншин. Фільми також яскраво зображують міжкультурні непорозуміння та витоки расизму.

Існує багате різноманіття фільмів з міжкультурної тематики, і тому викладач повинен переглянути відгуки або подивитися фільм самому, щоб визначити, чи підходить він до певнозо занняття. Наступні категорії описують культурні елементи лише декількох фільмів придатних до вивчення (Зауважте, що чимало фільмів можуть належати до різних катагорій воодночас):

·        фільми, що сприяють співчуттю іноземцям;

·        фільми, що демонструють міжкультурні конфлікти;

·        фільми, що стосуються теми расизму;

·        фільми, що містять у собі стереотипи;

·        фільми про культурні традиції та конфлікти між поколіннями;

·        фільми, що стосуються різних моделей поведінки;

Загалом, фільми – це автентичні культурні продукти і багато з них мають культурно-специфічний характер.

Література

1. Beer, J. E. 2003. Communicating across cultures: High and low context. Culture at work. www.culture-at-work.com/highlow.html.

2. Kramsch, C. 1995. The cultural component of language teaching. Language, Culture and Curriculum 8 (2): 83–92. http://zif.spz.tu-darmstadt.de/jg-01-2/beitrag/kramsch2.htm.

3. Kwintessential. 2009. Hofstede’s intercultural dimensions. London: Kwintessential. www.kwintessential.co.uk/intercultural/dimensions.html.

4. Larson, C. U. 2009. Persuasion: Reception and responsibility.12th ed. Boston: Wadsworth.

5. Sherman, J. 2003. Using authentic video in the language classroom. Cambridge: Cambridge University Press.

6. Stakhnevich, J. 2002. Using critical incidents to teach cross-cultural sensitivity. Internet TESL Journal 8 (3). http://iteslj.org/Lessons/Stakhnevich-Critical.html.

7. Stempleski, S., and B. Tomalin. 2001 Film. Oxford: Oxford University Press.

Summerfield, E. 1993. Crossing cultures through film. Yarmouth, ME: Intercultural Press.