Ветеринарія/2 Зооінженерія

К.с.-г.н. Литвиненко Т, магістр Хмелевська Н.

Селекційна оцінка корів української чорно-рябої молочної породи за молочною продуктивністю

Національний Університет Біоресурсів і природокористування України м. Київ

Постановка проблеми. З усіх чинників, що визначають темпи розвитку тваринництва, на одному з перших місць стоїть селекція. Саме вона є вирішальним чинником підвищення ефективності цієї галузі, тому що дозволяє прискорити якісне удосконалення існуючих, а також створення на їхній базі нових, більш високопродуктивних порід, ліній і типів, що більшою мірою відповідають сучасним потребам технології.

Щоб забезпечити прогрес породи розроблені мінімальні вимоги продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи селекційної групи: надій за першу лактацію - 6000 кг, за другу – 7000 кг, третю і старше – 8000 кг молока із вмістом жиру 3,8%; білка -3,4%. Тваринам властиві високі технологічні якості вим'я, зумовлені великою ємкістю, ванноподібною та чашоподібною формами, індексом вимені 44-45% і інтенсивністю молоковіддачі для первісток не менше ніж 1,6 кг. Враховуючи наявність залежності між крупністю тварин, яка характеризується промірами і молочною продуктивністю (г = 0,4-0,5), висота у холці первісток повинна бути не нижче 130 см, повновікових корів -135 см, бугаїв - 150 см.

Мета досліджень. Відомо, що генетичний потенціал породи підвищується в основному за рахунок використання переважно плідників-поліпшувачів. Відносний вплив їх на підвищення продуктивних і племінних якостей корів становить 85% і більше. Тому, кращих результатів у створенні високопродуктивних стад досягають за умови використання бугаїв, дочки яких стабільно проявляють вищу молочну продуктивність. У зв’язку з цим оцінка продуктивних властивостей корів, що належать до різних ліній є необхідною [1, 2].

Матеріал та методика досліджень. Дослідження проведені в умовах племінного репродуктора з розведення української чорно-рябої молочної худоби Навчально-дослідного господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України, «Агростанція» Київської області.

Об’єктом досліджень були корови української чорно-рябої молочної породи провідних ліній господарства: П.Ф.А. Чіфа 1427381 (n=35), Р. Сітейшна 1492073 (n=59), Бела 1667366 (n =55), Судіна (n =51), Х.Х. Старбака 352790 (n=38).

Протягом періоду досліджень вивчали господарсько-біологічні показники: молочну продуктивність за закінчену лактацію (305 днів).

Результати досліджень. Аналіз даних представлених в таблиці 1 свідчить, що за генеалогічною структурою найбільша група корів господарства належала до лінії Сітейшна – 59 голів, 25%.

За матеріалами, наведеними в таблиці, найвищою молочною продуктивністю за першу лактацію відзначаються корови лінії Старбака, у яких надій досягав 4733,3±181,6 кг молока. Другими за продуктивністю вирізняються корови лінії Белла (4671,0±152,2), найнижчу продуктивність спостерігали у корів лінії Судіна (4081,5±151,7).

Аналізуючи зміну надоїв за лактаціями, слід зазначити, що кращими за другу лактацію були корови лінії Белла (5017,1±189,1). В середньому, за три лактації найбільший надій мали корови лінії Старбака 4663,0 кг, які були кращими ровесниць лінії Сітейшна на 452,7 кг і лінії Судіна на 438,8 кг.

У більшості корів досліджуваних ліній із збільшенням віку лактації, збільшувались і надої. У лінії Сітейшна надої за другу лактацію перевищували надої за першу – на 95,5 кг (Р>0,90). Лінія Старбака характеризувалась зниженням надоїв за другу лактацію порівняно з першою на 28,7 кг (Р>0,90).

Показник вмісту жиру в молоці корів вказаних ліній був досить високим і коливався від 3,55% у потомків лінії Суддіна до 3,81 % – лінії Старбака за першу лактацію. Найбільш жирномолочні корови належали до лінії Старбака (3,61-3,81%). Найнижчим вмістом жиру в молоці характеризувались корови лінії Судіна (3,55-3,63%). Вміст (%) жиру в молоці природно позначився і на показниках кількості жиру (кг) одержаного за лактацію. Вихід жиру за лактацію перебував у межах від 144,9 кг (лінія Судіна) до 185,5 кг (лінія Белла).

Таблиця 1– Молочна продуктивність корів різних ліній ( M±m).

Лакта- ція	n, го-лів	Надій, кг	Сv	Жир, %	Сv	Жир, кг		Сv
Лінія Чіфа
І	35	4661,6±159,8	20,3	3,70±0,08	12,5		172,3±6,93	23,8
Лінія Сітейшна
І	21	4265,8±216,9	23,3	3,56±0,02	2,5	152,0±7,76		23,4
ІІ	21	4361,3±284,9	29,9	3,62±0,02	2,7	157,3±10,1		29,5
ІІІ	17	4085±272,3	27,5	3,7±0,03	3,3	147,1±10,5		29,3
Лінія Белла
І	31	4671,0±152,2	18,1	3,57±0,02	3,0	166,7±5,2		17,6
ІІ	24	5017,1±189,1	18,5	3,71±0,08	10,8	185,5±7,4		19,5
Лінія Судіна
І	22	4081,5±151,7	17,4	3,55±0,02	2,6	144,9±5,29		17,1
ІІ	21	4345,3±211,8	22,3	3,59±0,02	2,2	154,8±7,63		22,6
ІІІ	18	4246,0±246,5	24,6	3,63±0,04	4,7	154,2±9,25		25,5
Лінія Старбака
І	20	4733,3±181,6	17,2	3,81±0,15	17,4	176,4±8,34		21,1
ІІ	13	4704,6±285,4	21,8	3,68±0,07	7,4	174,0±8,21		17,0
ІІІ	5	4551,2±418,7	20,6	3,61±0,05	3,1	158,2±15,9		22,5

Висновки та пропозиції. За результатами аналізу генеалогічної належності корів у господарстві найпродуктивнішими, у середньому за три лактації виявилися корови лінії Старбака - 4636±316,1кг молока із вмістом жиру 3,7±0,09%.

Встановлені кореляційні зв’язки дозволяють стверджувати, що подальше нарощування генетичного потенціалу в поколіннях тварин стада необхідно проводити через бугаїв-плідників, з високим генетичним потенціалом, у яких жирність молока добре поєднується із високим вмістом білка.

Література

1.Винничyк Д.Т., Меpежкo П.М. Шляxи cтвopення виcoкoпpoдyктивнoгo мoлoчнoгo cкoтapcтвa. -К.: Уpoжaй, 1983

2.Пабат В.А. Теоретические и практические аспекты молочной продуктивности / В.А. Пабат, Д.Т. Винничук. – Видавничий центр «ДрУк» . – 1999,– 184 с.

3.Рудик І.А. Селекція молочної та молочно-м’ясної худоби/ І.А. Рудик // В кн. Селекція сільськогосподарських тварин / за заг. ред. Мельника Ю.Ф. В.П. Коваленка та А.М. Угнівенка. – К: «Інтас», 2008. С. 55-125.