З. В. Грицай, А. О. Кузьмич

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Вплив забруднення довкілля викидами металургійного підприємства на фертильність пилку деревних рослин

Фертильність пилку є одним із критеріїв репродуктивної спроможності рослин, що важливо для нормального проходження процесів самовідтворення фітоценозів. Дані про життєздатність пилкових зерен деревних порід також використовуються в моніторингових дослідженнях стану довкілля [1,2,7].

Мета даної роботи – дослідити вплив викидів металургійного підприємства на фертильність пилку деревних рослин.

Об’єктами дослідження були айлант найвищий (Ailanthus altissima Mill.), катальпа бігнонієвидна (Catalpa bignonioides Walt.). Вплив викидів металургійного підприємства досліджували в деревних насадженнях санітарно-захисної зони навколо Нижньодніпровського трубопрокатного заводу ім. К. Лібкнехта м. Дніпропетровськ. Контрольна ділянка розташована в умовно чистій зоні, де концентрація забруднюючих речовин не перевищує ГДК.

Проби квіток відбирали з декількох модельних дерев, гілок одного порядку галуження середньої частини крони, з південно-східного боку. Дослідження життєздатності пилку проводили за З. П. Паушевою [5]. Отримані результати опрацьовані статистично [6].

Результати дослідження свідчать, що в дерев, які піддавалися дії викидів металургійного підприємства, спостерігається статистично достовірне зниження показника фертильності пилку, порівняно з контрольними рослинами. Як видно з табл. 1, у контролі відсоток фертильних пилкових зерен складає 92,6 % в A. altissima та 72,9 % у C. bignonioides, на дослідній ділянці – знижується до 85,3 % та 48,9 % відповідно. Отже, за показником життєздатності пилку A. altissima виявляє відносну толерантність до промислового забруднення, C. bignonioides – чутливість, оскільки даний параметр у останнього виду за дії викидів металургійного заводу знижується суттєво (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив викидів металургійного підприємства на фертильність пилкових зерен C. bignonioides і A. altissima

Вид	Контроль	Санітарно-захисна зона навколо НТЗ ім. К. Лібкнехта	% до контролю	t
Фертильність пилкових зерен, %
A. altissima	92,6 ± 1,68	85,3 ± 1,12	92,1	3,62
C. bignonioides	72,9 ± 1,83	48,9 ± 1,27	67,0	10,8

Зниження фертильності пилових зерен в умовах техногенного забруднення відмічається також у роботах інших авторів для інших видів деревних рослин [3,4].

Оскільки від життєздатності пилку залежить запилення, проростання пилкових трубок, а відповідно – успіх запліднення, зниження цього параметра може зменшувати насіннєву продуктивність дерев у насадженнях, що зазнають впливу викидів промислових підприємств. Підвищення показника стерильності пилкових зерен рекомендуємо використовувати як тест-параметр у біомоніторингу стану довкілля. Із досліджених деревних порід інформативним об’єктом за даним показником є C. bignonioides.

Література:

1. Бессонова В. П. Состояние пыльцы как показатель загрязнения среды тяжелыми металлами / В.П. Бессонова // Экология. – 1992. – № 4. – С. 45 – 50.

2. Бессонова В. П. Использование цитогенетических критериев для оценки мутагенности промышленных поллютантов / В.П. Бессонова, Т.И. Юсыпива, З.В. Грицай // Цитология и генетика. – 1996. – Т. 30, № 5. – С. 70 – 76.

3. Горовая А. И. Цитогенетическая оценка мутагенного фона в промышленном Приднепровье / А.И. Горовая, В.М. Дигурко, Т.В. Скворцова // Цитология и генетика. – 1995. – №6. – С. 16 – 22.

4. Грицай З. В. Вплив забруднення довкілля промисловими токсикантами на фертильність пилку деревних рослин / З.В. Грицай // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми фізіології та інтродукції рослин». – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 14 с.

5. Паушева З. П. Практикум по цитологи растений. – М.: Агропромиздат, 1988. – С. 208 – 215.

6. Приседський Ю. Г. Статистична обробка результатів біологічних експериментів. – Донецьк: ДонНУ, 1999. – 210 с.

7. Симонян Е. Г. Определение фертильности и стерильности пыльцевых зерен винограда, возделываемых в разных зонах города Еревана / Е.Г. Симонян, Э.М. Джигарян // Тез. докл. на засед. секции генетических аспектов проблемы «Человек и биосфера». – Орджоникидзе, 1986. – С. 15.