К.т.н. Стелюк Б.Б.

Дніпропетровська державна фінансова академія

Управління процесами організаційних змін на підприємствах

В умовах глобалізації та інтеграції, посилення конкуренції на світовому ринку, розповсюдження сучасних інформаційних та комунікаційних систем зовнішнє середовище постійно змінюється, створюючи все складніші умови для діяльності підприємств. Висока динаміка сучасного економічного простору вимагає від останніх розвитку такої ключової компетенції, як здатність ефективно та швидко реагувати на зміни. Формування зазначеної компетенції на підприємстві можливе за умови приділення достатньої уваги управлінню організаційними змінами, які передбачають трансформацію підприємства в цілому, або його окремих підсистем з поточного у бажаний стан, що більше відповідає вимогам зовнішнього середовища: потребам споживачів та суспільства в цілому. Отже, управління організаційними змінами як напрям сучасного менеджменту виступає найважливішою умовою розвитку для суб’єктів господарювання.

На думку автора правильно і ефективно управляти організаційними змінами на підприємстві з урахуванням реалій сьогоднішніх зовнішніх умов вимагає в першу чергу:

– сучасної оцінки тенденцій і характеру змін макросередовища діяльності підприємства (з урахуванням креативного підходу та розвитку суспільства);

– обґрунтування раціональних способів адаптації системи управління підприємством до постійних змін умов його діяльності;

– ефективної модернізації бізнесу з метою забезпечення позитивних і подолання негативних тенденцій.

Основою вирішення цих завдань є виявлення ключових факторів успіху організації та шляхів і способів його досягнення.

Відповідно до системного підходу будь-яка організація представляється як складна, відкрита соціотехнічна система, що обслуговує довкілля шляхом перетворення «входів» (впровадження ресурсів) – «виходи» (результати діяльності).

Оскільки «входи» надходять з навколишнього середовища, а «виходи» прямують до неї, то будь-яка організація повністю залежить від зовнішнього оточення і яка може не давати «входи» і не забирати «виходи».

У цьому зв'язку можна запропонувати наступну причинено-наслідковий ланцюжок:

1. Будь-яка організація повинна в будь-який момент часу як найкраще (більше, спільно) відповідати навколишньому середовищі.

2. Середовище постійно змінюється і не підконтрольне топ-менеджменту підприємства.

3. Оскільки неможливо підлаштуватися під середовище, змінювати само середовище, необхідно змінювати щось в самій організації – соціальну або технічну систему.

4. Тому необхідно вводити зміни, які відображають рухливість середовища.

У цьому зв'язку можна запропонувати алгоритм (рис.1), який по суті є синтезом системного й ситуаційного підходів до організації. Запропонований метод і процедура його реалізації (рис. 1) дозволяє здійснити різними методами діагностику організації для виявлення її проблем в аспекті відносин з навколишнім середовищем з метою приведення у відповідність із нею організації.

Використання ефективних інструментів управління організаційними змінами дає можливість не лише підвищити адаптивність підприємства до зовнішнього середовища, але і реалізовувати концепцію постійного вдосконалювання його внутрішнього середовища. Тому діяльність щодо вдосконалення системи управління організаційними змінами повинна носити комплексний і безперервний характер.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ СИТУАЦІЇ

- Управлінське обстеження організації в контексті навколишнього середовища.

- Виявлення й формулювання проблеми.

- Вираження проблеми термінами керування.

- Постановка завдання та його вирішення.

АНАЛІЗ (ВИВЧЕННЯ) ПРОБЛЕМИ

- Які фактори є визначальними?

- Що спричинить зміну одного або декількох факторів?

ВИЯВЛЕННЯ СПОСОБІВ виРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

- Формулювання можливих напрямків, шляхів, методів, засобів, варіантів вирішення проблеми.

- Створення «банку» управлінських прийомів вирішення проблеми.

АНАЛІЗ НАСЛІДКІВ

як позитивних, так і негативних від застосування того або іншого управлінського прийому до вирішення проблеми.

ВИБІР ПРИЙОМУ (Пр)

який би за інших рівних умов мав би максимум позитивних наслідків (результатів - Р) при мінімумі негативних наслідків (затрат - З): .

АНАЛІЗ ДЕФОРМАЦІЇ СОЦІОТЕХНІЧНОЇ СИСТЕМИ

- До яких змін у технічній (або соціальній) системі приведе застосування обраного способу (прийому) вирішення проблеми?

- Наскільки ці зміни приводять до неузгодженості відповідності цих систем стосовно одна одної?

- У чому суть неузгодженості?

Рис. 1. Процес реалізації комплексного ситуаційного аналізу для діагностики змін в організації

Інакше кажучи, управління організаційними змінами має здійснюватися на засадах адаптивного підходу, який передбачає використання в якості бази організаційних змін існуючого потенціалу підприємства та виявлення його незадіяних резервів.

Література:

1. Воронков Д.К., Куліков П.М. Формування концептуальних положень управління організаційними змінами підприємства // [Електронний ресурс]. – Режим доступу к мат.: http://file localhost/.