УКД:620.952(477)                                                                        Белякова О.В                                                                                              

Науковий керівник: к.е.н,Токарчук Д.М

 

 

ВИРОБНИЦТВО ТВЕРДОГО БІОПАЛИВА В УКРАЇНІ:

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

 

 

               Обґрунтовано особливості виробництва твердого біопалива в Україні. Проаналізовано основні його проблеми та окреслено напрямки розвитку виробництва твердого біопалива у структурному розрізі.    

  Вступ. Скорочення споживання природного газу, розвиток енергозбереження та нагальних екологічних проблем –  найбільш актуальні задачі ,  що постають сьогодні перед Україною . Незважаючи на це,  в Україні розвиток виробництва та використання твердих біопалив стримується та відстає як від внутрішніх потреб країн ,так і від світової динаміки її розвитку .Варто зазначити ,  що тверде біопаливо відіграє істотну роль в енерго  –забезпеченні промислово розвинених країн :  у США її частка становить близько 4 %,  у Данії – 6 %,  у Канаді – 7 %,  в Австрії – 14 %,  у Швеції – 16%  загального споживання первинних енергоресурсів, а альтернативні джерела енергії повністю забезпечують потребу в енергії в Австрії – 22,0 %, Швеції і Норвегії – 45-55 %.  Ці країни , а також Німеччина, передбачають до кінця поточного століття всі потреби в енергії забезпечити за рахунок відновлювальних джерел. За матеріалами Програми ООН, частка відновлюваних джерел енергії в загальносвітовому паливно енергетичному балансі у 2050 році може досягти 50 %,  а відповідно до прогнозу Світової енергетичної Ради ,  на кінець поточного століття вона сягне 80-90 %.[1].  

Результати. Вагомий внесок у вирішення теоретико –методологічних аспектів розвитку сировинних ресурсів для виробництва біопалив та розвитку ринку твердого біопалива в Україні  здійснили такі вчені:  В  Г. Андрійчук, А.О. Бабич, В.І. Бойко, .І. Гайдуцький,В.П. Галушко, М.Я. Дем'яненко, І.Г. Кириленко, Г.М. Калетнік, та багато інших.

 В Україні широкого розповсюдження набуває використання твердого біопалива та наявні умови для виробництва та реалізації біопалива .Відомо, що біопаливо - це  паливо,  яке  виробляється  із  живих  організмів  чи  метаболічних  побічних  продуктів  (органіки  або  відходів  харчових  продуктів),  дана категорія палива має містити понад 80% відновлюваних матеріалів [2].В рамках розвитку програм.

Тверде біопаливо – це тверда біомаса, що використовується як котельно-пічне паливо, у тому  числі  дрова,  торф,  тирса,  тріска,  солома  інші  сільськогосподарські  відходи,  гранули  та  брикети,  вироблені  з  біомаси,  деревне  вугілля  та  вуглиста  речовина.  Серед  різноманітних  методів  використання  біомаси  як  альтернативного  енергоносія  найбільшого  розповсюдження  набув  процес спалювання біомаси.

 Аналіз виробництва твердого біопалива за 2010-2011 рр. показує, що обсяг  виробництва  гранул  та  брикетів  в  Україну  за 2010 р.  становив  290,0 тис. т, а за 2011 р. – 263,2 тис. т. Основу виробництва створюють гранули з лушпиння і деревини, а також деревні брикети, що становлять 92 % від  усього виробництва. Загалом, внутрішній ринок спожив у 2010 р. 28,4 тис. т  твердого біопалива, що становив 9,7 % від усього виробленого обсягу. Як бачимо, галузь виробництва твердого біопалива є експортоорієнтованою, зокрема більше ніж 90 % всього виробництва гранул і брикетів були експортовані до країн ЄС. Український ринок твердого біопалива стрімко розвивається, поряд із зростанням експортних поставок розширюється внутрішній ринок. Стабільно зростаючий попит на відновлювальні джерела енергії та збільшення обсягів виробництва паливних гранул та брикетів створюють передумови для побудови в Україні прозорого і цивілізованого ринку твердого біопалива[3].      

Додатковою перевагою і стимулом розвитку виробництва твердого біопалива є підвищення рентабельності сільського господарства. Лушпиння соняшнику, солома, костриця льону, кукурудзяна бадилля - все, що в більшості випадків йде у відходи, в змозі давати постійний прибуток. Оцінюючи наявні джерела сировини, обсяг виробництва твердого біопалива в Україні може досягти рівня 20-25 млн тонн на рік[4].

 В Україні існують передумови для переорієнтації компаній - виробників паливних гранул на внутрішній ринок. Ціни на газ демонструють стійку тенденцію до зростання, тому дуже перспективним є використання твердого біопалива для опалення приватних будинків. У цьому випадку використання в якості палива паливних брикетів гранул підвищує ефективність системи опалення навіть у порівнянні з вугіллям і дровами.

            Висновки. Виробництво твердого біопалива в Україні хоча й знаходиться на зародковому стані,  проте  має  потужний  потенціал.    Виробництво твердого біопалива - хороший спосіб збільшити рентабельність сільськогосподарських виробництв, оскільки для нього використовуються відходи сільського господарства: бадилля, солому, лушпиння соняшнику. Джерела такої сировини дозволять виробляти в Україні до 30 млн. тонн твердого біопалива в рік.

 

Література

 

1. Енергетична стратегія України до 2030. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/doccatal og/list?curr Dir=50358.

2. Статистичний щорічник України за 2009 рік/ заред. О.Г. Осауленка. – К. : ДП"Ін-формаційно-аналітичне агентство", 2010. – 568 с.

3. Калетнік Г.М. Розвиток ринку біопалив в Україні: монографія/ Г.М. Калетнік. – К. : Вид-во"Аграр. наука", 2008. – 461 с.

4. Інвестиційний форум" Україна-Німеччина: спільніпроектив біоенергетиці", Київ, 21-22.07.2010 р. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.east-west-bioenergy.net/ in-vesticiinii-forum.