Гур’єва І. В.
аудитор
ТОВ "Глосса-Аудит", м. Харків, Україна
Формування мети технічного
переозброєння ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА в сучасних умовах господарювання
Сучасне технічне переозброєння
промислових підприємств, переоснащення виробництва новими прогресивними видами
техніки і реконструкція діючих об’єктів, є одним з вирішальних чинників
підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, зростання
конкурентоспроможності продукції, що в значній мірі сприяє науково-технічному
розвитку української держави.
Серед авторів, які заклали
теоретичні основи і досліджували питання, пов’язані з технічним переозброєнням,
чим внесли неоцінимий вклад у розвиток сучасної економічної науки, слід назвати
таких радянських вчених-економістів: М. Віленського, С. Ю. Глазьєва,
С. І. Касьянова, І. П. Курнікова, А. С. Кузнєцова,
Д. С. Львова, А. І. Муравйова, Д. М. Палтеровича, а також
тих авторів, які займалися розробкою цієї проблематики й удосконаленням її
теоретичних основ у зв’язку з переходом до нових умов господарювання в період
перебудови і становлення нового економічного устрою після розпаду СРСР: Г. А.
Ільїну, А. Я. Ландсмана, С. Я. Луцького, Н. Г. Чумаченко.
Серед сучасних українських
вчених проблемам техніко-економічного розвитку суб’єктів господарювання,
відтворення їх основних фондів приділено увагу в роботах таких вітчизняних
економістів, як М. В. Афанасьєв, А. Ф. Гойко, А. В.
Гриньов, В. М. Гриньова, М. С. Данько, В.С. Пономаренко, А. І. Пушкар, В. І. Рудика, О. М. Тридід.
Отже, увага, яка в різні
історичні періоди приділялася і приділяється як зарубіжними, так і вітчизняними
економістами питанням відтворення основних фондів, свідчить про його
актуальність і необхідність для вирішення завдань розвитку промислових підприємств.
Теоретичні основи технічного
переозброєння, формулювання його мети, характеристик, а також оцінки його
економічної ефективності були розроблені радянськими вченими-економістами.
Офіційне визначення терміну "технічне переозброєння" ще в 1975 р. було
визначене спільним рішенням Держплану й Держбуду СРСР поряд з такими поняттями
як нове будівництво, розширення і реконструкція [9]. Відповідно до цього
рішення, технічне переозброєння виробництва – це комплекс заходів щодо
підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів, ділянок на
основі впровадження передової технології і техніки, механізації і автоматизації
виробництва, заміни й модернізації застарілого та фізично зношеного
устаткування новим, продуктивнішим, також щодо вдосконалення загальнозаводського
господарства й допоміжних служб. Визначення терміну "технічне
переозброєння", які були надані найбільш відомими вченими-економістами,
систематизовані в таблиці 1.
Таблиця 1
Поняття і сутність
технічного переозброєння виробництва
|
Автор |
Визначення
технічного переозброєння |
Джерело |
|
1 |
2 |
3 |
|
А.Ф.
Ансеєнко
|
Це революційна форма технічного оновлення, що полягає в
заміні існуючих систем машин, обслуговуючих традиційні технології, на нові
системи, відповідні принципово новим технологічним процесам |
[10, c.
142] |
|
В.
Дубровський |
Це комплекс заходів щодо підвищення технічного рівня
окремих верстатів і агрегатів, ділянок виробництва за допомогою їх
модернізації або заміни новими |
[2, c. 37] |
|
М.
Віленський |
Це процес оснащення новою технікою всіх технологічних
переділів основного й допоміжного виробництв, включаючи виробничу
інфраструктуру, а також служби соціальної інфраструктури в їх зв’язаності в
комплексі для повнішої реалізації потенційного економічного ефекту кожного
виду впроваджуваної техніки й підвищення економічної ефективності |
[1] |
|
І.
Кравцов |
Це процес переведення виробництва на якісно новий вищий
технічний рівень, що відображає досягнення науково-технічного прогресу |
[4, c.
43] |
|
І.
П. Курніков |
Це складний соціально-економічний процес, який
характеризується високими і стійкими темпами розширеного відтворення на
основі фундаментальних досягнень науки й техніки |
[5, c.
8] |
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
Д.
М. Палтерович |
У вузькому сенсі, це особливий напрям капітальних
вкладень, використовуваних для підвищення технічного рівня окремих ділянок
виробництва, агрегатів і установок за рахунок упровадження нової або
вдосконалення існуючої техніки й технології без розширення виробничих площ. У
широкому сенсі – це створення і впровадження нової і вдосконалення існуючої
техніки, механізація і автоматизація, заміна й модернізація устаткування,
перехід на нові технологічні процеси, поліпшення технічної оснащеності
виробництва, реконструкція і розширення окремих ділянок діючого виробництва
на базі нової техніки |
[7, c.
33] |
|
В.
К. Полторигін |
Це оновлення виробничого апарату, яке здійснюється
шляхом будівництва нових, реконструкції і розширення діючих підприємств,
модернізації функціонуючих знарядь праці і супроводжується впровадженням
досконалішої технології |
[8, c. 8] |
|
В.
Фальцман |
Це створення нової техніки, оновлення продукції,
основних фондів і потужностей, впровадження ресурсозберігаючих технологій |
[11, c. 53] |
|
Н.
Г. Чумаченко, Г.
А. Ільїна |
Це постійний, безперервний, планомірний процес
підвищення техніко-економічного рівня і соціально-економічної ефективності
окремих ділянок, цехів, виробництв і підприємств у цілому шляхом якісного
оновлення активної частини основних фондів, здійснюваного без розширення
виробничих площ на основі впровадження новітніх досягнень науково-технічного
прогресу, поліпшення організації і управління виробництвом |
[12, c.
15] |
|
С.
І.
Касьянов |
Визначення технічного переозброєння, затверджене
рішенням Держплану СРСР і Держбуду СРСР у 1975 році |
[3, c.
7] |
Визначення технічного
переозброєння обумовили виділення вченими-економістами наступних, властивих
технічному переозброєнню, характеристик:
1) оновлення активної частини
основних виробничих фондів [1; 5, с. 10 – 11; 6, с. 11; 12, с. 15];
2) заходи щодо технічного
переозброєння не стосуються пасивної частини основних фондів, або в окремих
випадках допускаються роботи з її часткового оновлення [1; 6, с. 11];
3) здійснення без збільшення
виробничих площ [5, с. 10 –
11; 6, с. 11; 12, с. 15];
4) впровадження нових
технологій, нової техніки, що відповідають сучасному етапу науково-технічного
прогресу (далі – НТП) [5, с. 9 – 11];
5) механізація, автоматизація
виробничих процесів [5, с. 10
– 11; 12, с. 15 – 18];
6) вища окупність, ніж при
новому будівництві [5, с. 12
– 13];
7) підвищення продуктивності
машин і праці [5, с. 12 –
13];
8) ресурсозбережність та
економічність виробництва: послідовна економія всіх видів ресурсів [1; 6, с. 11];
9) показники ефективності
виробництва після технічного переозброєння не нижчі за аналогічні до проведення
заходів щодо технічного переозброєння [6, с. 11];
10) вирішення завдання
соціального прогресу: зниження питомої ваги ручної праці, шкідливих умов, важкої
фізичної праці [6, с. 11], поліпшення умов праці [1];
11) технічне переозброєння
призводить до зростання якості продукції, задоволення збільшених вимог до її
надійності, довговічності, естетичних характеристик [5, с. 9; 6, с. 11];
12) технічне переозброєння
здійснюють за проектами й кошторисами, що розроблюють на основі єдиного
техніко-економічного обґрунтування і відповідно до плану підвищення
техніко-економічного рівня галузі (підгалузі) [3, с. 7];
13) заходи щодо технічного
переозброєння характеризуються програмно-цільовим методом планування [12, с. 3 – 4];
14) такі заходи задовольняють
вимогам рівномірного оснащення всіх технологічно зв’язаних процесів
виробництва, як основних, так і допоміжних відповідними видами техніки, також
зв’язаними між собою за продуктивністю, надійністю, довговічністю й іншим
техніко-економічним параметрам [1];
15) технічне переозброєння
забезпечує екологічну безпеку – вся впроваджувана нова техніка має бути
сконструйована так, щоб її використання забезпечувало досягнення встановлених
нормативів щодо чистоти природного середовища [1];
16) технічне переозброєння
суб’єктів господарювання – одна з форм розвитку їх матеріально-технічної бази,
яка здійснюється, зазвичай, без припинення випуску продукції або з перервою на
окремих робочих місцях або ділянках [7,
с. 11].
На основі названих визначень
та характеристик технічного переозброєння може бути сформульована його мета. У
роботі [3, с. 7] визначено мету технічного переозброєння таким чином:
"Метою технічного переозброєння діючих підприємств є всемірна
інтенсифікація виробництва, збільшення виробничих фондів, випуску продукції і
поліпшення її якості при забезпеченні продуктивності праці й скороченні робочих
місць, зниженні матеріаломісткості та собівартості продукції, економії матеріальних
і паливно-енергетичних ресурсів, поліпшенні інших техніко-економічних
показників роботи підприємства в цілому". Необхідно відзначити, що така
мета була сформульована в період планової економіки держави, а тому, на нашу
думку, вона не повною мірою відповідає сучасним, ринковим умовам
господарювання, а також стану української промисловості. Цільова спрямованість
технічного переозброєння на скорочення робочих місць, висловлена в роботі [3],
має сенс при високому рівні завантаження промислових підприємств та дефіциті
трудових ресурсів. У сучасних українських реаліях, на нашу думку, доцільніше,
перш за все, говорити про створення робочих місць у результаті відновлення
функціонування промислових підприємств на основі випуску конкурентоздатної
продукції. Тому в умовах господарювання, що на сьогодні склалися в українській
економіці, корисно ввести у визначення мети технічного переозброєння також і
установку на задоволення зростаючих суспільних потреб в умовах прискорення
темпів НТП у світі, випуск конкурентоздатної на світовому ринку продукції, а
також зростання в результаті цього валового внутрішнього продукту української
держави й економічної ефективності виробництва українських підприємств.
Таким чином, наше бачення мети
технічного переозброєння з урахуванням умов господарювання й стану
матеріально-технічної бази вітчизняних промислових підприємств, що склалися в
Україні, полягає в наступному.
Метою технічного переозброєння
вітчизняних промислових підприємств є зростання валового внутрішнього продукту
української держави й економічної ефективності виробництва українських
суб’єктів господарювання в результаті випуску й реалізації конкурентоздатної
високоякісної продукції, що задовольняє зростаючі суспільні потреби в умовах
прискорення темпів НТП у світі, при забезпеченні відновлення українського
промислового виробництва, створення нових робочих місць і поліпшення
техніко-економічних показників роботи підприємств і української промисловості в
цілому.
Таким чином, проведені
дослідження дозволили вдосконалити формулювання мети технічного переозброєння
промислових підприємств в сучасних українських умовах господарювання.
Список
використаної літератури
1.
Виленский М. Экономическое содержание технического перевооружения
производства / М. Виленский // Вопр.экономики. – 1984. – № 5. – С. 46–55.
2.
Дубровский В. Техническое перевооружение производства: Резервы
эффективности / В. Дубровский // Экономика науки. – 1981. – № 5 – С. 36–42.
3.
Касьянов С. И. Реконструкция и техническое перевооружение действующих
предприятий: планирование, организация, стимулирование / С. И. Касьянов, А. С.
Касьянов. – М. : Экономика, 1984. – 72 с.
4.
Кравцов И. Экономические проблемы технического перевооружения производства / И.
Кравцов. – М. : Наука, 1987. – 193с.
5.
Курников И. П. Эффективность технического перевооружения
производства / И. П. Курников. – К. :
Высш. шк., 1983. – 103 с.
6.
Муравьев А. И.
Планирование технического развития объединения / А. И. Муравьев. – М. :
Экономика, 1986. – 64 с.
7.
Палтерович Д. М.
Планирование технического перевооружения производства / Д. М. Палтерович. – М. : Экономика, 1982. – 232 с.
8.
Полторыгин В. К.
Эффективность технического перевооружения социалистического производства: вопросы теории, методологии и практики / В. П. Полторыгин. – М. : Мысль, 1975. –
328 с.
9.
Решение Госплана СССР и
Госстроя СССР // Бюллетень нормативных актов Министерств и ведомств СССР. –
1975. – № 6. – С. 46–48.
10.
Учет и анализ
эффективности производства / под ред. А. Ф. Ансеенко. – М. : Финансы и статистика, 1986. – 272
с.
11.
Фальцман В. Приоритеты
технической реконструкции машиностроения / В. Фальцман
// Вопр. экономики. – 1986. – № 6. – С. 52–62.
12.
Чумаченко Н. Г. Техническое перевооружение и реконструкция производства /
Н. Г. Чумаченко, Г. А. Ильина ; АН УССР, Ин-т экономики пром-ти. – К. : Наук.
думка, 1991. – 249 с.