П'ятак І. В.

Бердянський університет менеджменту і бізнесу

Вплив процесу глобалізації на розвиток кластерів

Говорячи про глобалізацію, спочатку слід визначити саме поняття. Глобалізація ‒ процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації [1]. Для економічних аспектів глобалізації характерні вільна торгівля, вільний рух капіталу, зростання числа і розміру злиттів компаній усередині країн, тенденція до аутсорсингу непрофільної діяльності компаній спеціалізованим компаніям, тенденція до більшої відкритості підприємств і багато іншого. Неважко помітити, що дані аспекти глобалізації економіки притаманні і кластерному розвитку.

Отже, глобалізація впливає на кластери, сприяючи підвищенню їх конкурентоспроможності на світовому ринку. Під впливом конкуренції та з метою підвищення рентабельності, компанії, розташовані в кластері, змушені переміщати виробництво в регіони з більш низькими витратами. У галузях обробної промисловості перевага місця розташування сприяє зниженню вартості продукції.

Глобалізація кластерів проявляється в декількох формах, причому найбільш простою є зростання експорту товарів і послуг фірм, розташованих у даному кластері. Іншою формою є розширення експорту проміжних товарів, машин і устаткування, що може призвести до збільшення частки торгових операцій, які не припадають на кінцевого виробника товару. У високотехнологічних галузях (виробництво комп'ютерів та ін.), а також у виробництві капітального устаткування і будівельних матеріалів зароджується креативна конкуренція. Наприклад, у виробництві керамічної плитки, промислові кластери в Іспанії і Бразилії, застосовують технології лідера цієї галузі ‒ італійського кластера Сассуоло.

Вплив глобалізації на розвиток кластерів проявляється, коли кінцеві виробники починають імпортувати компоненти та обладнання або виробляти їх самостійно, наприклад при аутсорсингу: материнська компанія передає частину операцій з невеликою доданою вартістю фірмам-субпідрядникам. Зокрема, такі компанії як Benetton і IКЕА створили міжнародні мережі, які співпрацюють з виробниками в багатьох країнах світу, купуючи їх продукцію, сприяючи підвищенню ефективності місцевої економіки. Аутсорсинг сприяє делокалізації діяльності даної компанії, коли вона переносить виробництво продукції в регіони з більш дешевою і відносно кваліфікованою робочою силою (так, середня зарплата робітника в Італії в текстильній промисловості в 11 разів вище, ніж у Польщі). В Азії в останні десятиліття також відзначаються подібні тенденції. Наприклад, багато компаній легкої промисловості Тайваню та Гонконгу перенесли діяльність в КНР. У Гонконгу делокалізація, що стосувалось взуттєвої і текстильної промисловості, сприяла збільшенню випуску продукції у 1980 ‒ 2000 рр. в 10 разів і підвищенню конкурентоспроможності легкої промисловості.

Отже, у розвинутих країнах саме галузі, що використовують високі технології, створюють велику частину доданої вартості [2].

Вплив глобалізації на кластери опосередковується державною політикою[3]. Уряди можуть захищати промислові округи від іноземної конкуренції, використовуючи протекціоністські заходи, підтримуючи місцевих виробників, хоча їх продукція неконкурентоспроможна. Уряд може фінансувати підвищення кваліфікації робітників, сприяти формуванню кластерів, якщо вигоди, створювані даними кластером, забезпечують підвищення конкурентоспроможності країни.

Глобалізація впливає на кластери також за допомогою мобільності капіталу, тобто купівлі місцевих підприємств транснаціональними компаніями (ТНК). Це двояко позначається на функціонуванні кластера. З одного боку, придбання великою компанією кількох малих підприємств в окрузі, може привести до руйнування тісних, деколи неформальних зв'язків між фірмами в кластері, і відносини всередині кластера стають в основному вертикальними. З іншого боку, прихід ТНК може позитивно впливати на розвиток кластера завдяки поширенню інновацій та розширенню ринку збуту для малих і середніх підприємств кластера.

Імпорт продукції з країн з більш низькими витратами виробництва (КНР та ін.) робить негативний вплив на кластери. При цьому країни-імпортери не прагнуть створювати виробництва в даній країні, а створюють потужні дистриб'юторські канали збуту своєї продукції. Такий негативний вплив на кластери спостерігається в Італії, Франції, Іспанії та Німеччині. Після того, як у 2005 р. були зняті всі обмеження на ввезення китайського одягу і взуття в країни Євросоюзу, експорт товарів з КНР в ЄС зріс на 46 % (по деяких товарах ‒ в 10 разів). Експансія китайських товарів на європейський ринок завдає шкоди особливо італійським фірмам, що займає з експорту одягу друге місце після Китаю (їх частка становить 8 % світового ринку). При цьому ціни, за якими Китай постачає продукцію легкої промисловості на італійський ринок, нижче витрат місцевих виробників на купівлю матеріалів. В даний час китайські фірми контролюють в Італії більше 60 % ринку одягу нижчого цінового сегмента і розширюють присутність у середньому ціновому сегменті. У зв'язку з цим один з вживаних в Італії методів боротьби з дешевим імпортом з країн Азії отримав назву Made in Italy. Суть його у тому, що малі та середні італійські фірми починають просувати свої торгові марки, вказуючи, що товар зроблений саме в Італії, підкреслюючи його якість і приналежність до дорогого цінового сегменту. Для підвищення конкурентоспроможності італійські кластери повинні перепрофілювати виробництво на більш високий ціновий сегмент, підвищити якість продукції та додану вартість. Такі мультінаціональні компанії, як Аrmani, Bulgari, Dolce & Gabana використовують високоприбуткову стратегію, продаючи спочатку свою торгову марку, а потім товар.

У цілому, говорячи про вплив глобалізації на кластери, слід зазначити, що незважаючи на наявність як позитивних так і негативних аспектів глобалізації, відносини всередині більшості кластерів (промислових округів) зберігають горизонтальний (між фірмами округу), а не вертикальний характер, причому зв'язки всередині кластерів під впливом процесу глобалізації, ускладнюються.

Література

1. Нестерчук І. К Соціально-політичні та правові аспекти інтеграційних та глобалізацій них процесів в Україні / І. К. Нестерчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. Спецвипуск 33. Частина 2 2011. – С. 194.

2. Рунчева Н. В. Інтеграція – науково-інноваційний центр. Системна інформація про всі новітні досягнення у сільському господарстві та допомога в трансфері інновацій / Н. В. Рунчева [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.rusnauka.com/12_KPSN_2013/Economics/16_135571.doc.htm

3. Ніколаєнко С. М. Перспективи розвитку кластерів в Україні / С. М. Ніколаєнко // : Матеріали ІХ Міжнарод. наук.-практ. конф., Київ, 25–26 квітня 2013 р. : Тези доп.—К. : НУХТ. – 2013. – С. 133.