Д.е.н., доцент

Білоцерківський національний аграрний університет

Перспективи розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні

Комплексний розвиток сільських територій та різних форм зайнятості сільського населення, можливий лише за умови налагодження ефективної сільськогосподарської кооперації в аграрному секторі економіки. Так, не зважаючи на проведену аграрну реформу (розпаювання землі та майна колективних сільськогосподарських підприємств), прийняття законодавства щодо регулювання діяльності сільськогосподарських кооперативів (Господарський, Податковий, Земельний та Цивільний кодекси України, Закони України “Про кооперацію” й “Про сільськогосподарську кооперацію” тощо) ефективність розвитку даних структур є низькою. Кількість вищенаведених структур за останніх п’ять років не прогнозовано скорочується, або збільшується більш ніж на 100 одиниць на рік і становить тільки 2% від загальної кількості суб’єктів господарювання в аграрному секторі економіки [1, с.10; 2, с.8; 3, с.25; 4, с.10; 5, с.5; 6, с.50; 7, с.22]. Дана ситуація дестабілізує соціально-економічний розвиток сільських територій держави в цілому. Тому актуальним питанням на сучасному етапі розвитку аграрного сектора економіки є формування перспективи розвитку сільськогосподарської кооперації.

У результаті аналізу нами встановлено, що відповідно до законодавства України сільськогосподарська кооперація – система сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань, утворених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативів [5, с.2].

Крім цього, законодавством України визначено, що вищевказана категорія базується на діяльності сільськогосподарських кооперативів (юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно об’єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та іншої діяльності, пов’язаної з виробництвом, переробкою, зберіганням, збутом, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи рибництва, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм послуг з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування), яких є два види:

- виробничий кооператив – сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку;

- обслуговуючий кооператив – сільськогосподарський кооператив, що утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб – виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів [5, с.3].

На нашу думку, сучасний період розвитку сільськогосподарської кооперації характеризується наявністю таких проблем:

- відсутній механізм управління фінансово-господарською діяльності сільськогосподарського кооперативу та розподілом його результатів (не узгодженість у черговості наданні послуг кожному члену такого кооперативу та розподілу його прибутку, або збитку);

- неузгоджене законодавство щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку в вищенаведених кооперативах;

- не поширені консультаційні послуги щодо обслуговування економічної діяльності сільськогосподарських кооперативів;

- не забезпечується необхідний контроль якості продукції членів сільськогосподарських кооперативів;

- відсутність реалізаційних цін на продукцію членів сільськогосподарських кооперативів вище ніж її собівартість з можливістю отримання прибутку та рентабельності діяльності;

- відсутність диверсифікації діяльності вказаних вище кооперативів, що погіршує ефективність їх діяльності;

- законодавчо не визначений статус неприбутковості сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що реалізують продукцію своїх членів тощо.

Вважаємо, що всі описані вище проблеми відображають відсутність перспектив у діяльності сільськогосподарських, насамперед, обслуговуючих кооперативів. Разом з тим виробничі кооперативи, можливо розвивати як прибуткові.

Література:

1. Господарський кодекс України: за станом на 22 груд. 2010 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2010. – 564 с. – (Бібліотека офіційних видань).

2. Земельний кодекс України: за станом на 7 лип. 2011 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2011. – 318 с. – (Бібліотека офіційних видань).

3. Податковий кодекс України: за станом на 23 груд. 2010 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2010. – 544 с. – (Бібліотека офіційних видань).

4. Про кооперацію: Закон України за станом на 04.07.2013 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2013. – 413 с. – (Бібліотека офіційних видань).

5. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України за станом на 20.11.2012 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2012. – 261 с. – (Бібліотека офіційних видань).

6. Сільське господарство України 2012: Статистичний збірник. – К.: Державна служба статистики України, 2013. – 402 с.

7. Цивільний кодекс України: за станом на 21 лют. 2012 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2012. – 53 с. – (Бібліотека офіційних видань).

Відомості про автора

Клокар Олег Олександрович, д.е.н., доцент кафедри бухгалтерського обліку та аудиту, Білоцерківського національного аграрного університету.

Адреса: 09107 Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 20, кв. 81.

Електронна адреса: klokar@rambler.ru

Контактні телефони: (04563) 9-30-30 – дом., (095) 346-46-34 – моб.