Однією
з ключових задач підвищення ефективності фінансового забезпечення інвестиційної
діяльності є оптимізація вибору інвестиційних проектів і оцінка їх фінансової
ефективності. Для її вирішення в
дисертації розроблено методичний підхід щодо вибору та оцінки фінансової
ефективності інвестиційних рішень, названий послідовним аналізом потоків (ПАП),
в основі якого знаходиться декомпозиція загальної чистої залишкової вартості
проекту на щорічні фінансові потоки і корегування обсягів щорічних потоків за
допомогою проекції (ENPV) на прогнозну криву чистої залишкової вартості.
Запропонований підхід може бути застосований не тільки для уточнення оцінки
фінансової ефективності інвестиційних проектів, але й дозволяє більш точно
зробити вибір інвестиційних рішень з урахуванням можливих змін умов виконання
інвестиційного проекту.
На сучасному
етапі актуальними є питання не лише обґрунтування системної оцінки та формування комплексу факторів підвищення
інвестиційної привабливості підприємств, а й забезпечення процесу її
досягнення, шляхом ефективного управління через комплекс методів, способів та
засобів цілеспрямованого організуючого впливу на інвестиційну діяльність
підприємств, зокрема економічних, організаційних, мотиваційних тощо.
Поряд
з цим розбивка і корегування приватних суджень про прийнятність проекту на
основі аналізу скорегованих щорічних платежів та пов'язування їх у єдине ціле
за допомогою показника загальної чистої залишкової вартості інвестиційного
проекту дозволяють сформувати різні критерії вибору інвестиційних проектів, що
сприяє конкретизації поняття фінансової ефективності інвестиційного проекту.
Критерієм фінансової
ефективності того чи іншого інвестиційного проекту може служити: максимізація
щорічного платежу;максимізація деякої послідовності щорічних платежів; найменша
величина абсолютної або відносної погрішності, яка ототожнюється з запасом
міцності інвестиційного проекту та відображує припустиму межу відхилення від
запланованої величини загальної чистої залишкової вартості інвестиційного
проекту.
Одночасно з метою вирішення
задачі раціонального використання інвестиційних ресурсів в дисертації
удосконалено систему фінансового планування інвестиційної діяльності. Для цього
в роботі обґрунтовано і розроблено алгоритм оптимального фінансового
прогнозного планування, результатом якого є побудова оптимальної функції
фінансового забезпечення інвестиційної діяльності. Основні етапи такого
планування являють собою таку послідовність дій:
– інвестиційний процес
розбивається на ряд етапів і визначається послідовність їхнього виконання.
Кожний з етапів зображується у вигляді деякої геометричної фігури;
– формулюється функція мети,
що виступає у вигляді критерію оптимальності за часом, за величиною
використовуваного капіталу або деякого усередненого критерію. На підставі цієї
функції будується площина припустимого інвестиційного рішення і задається її
аналітичний опис;
– безпосередньо проводиться
розміщення геометричних фігур на заданій площині планування та будується
оптимальна функція фінансового забезпечення інвестиційної діяльності.
Відмітною рисою запропонованої
процедури оптимального фінансового прогнозного планування є наочність процесу
планування, простота формалізації і можливість спрощення рішення поставленої
задачі за рахунок уніфікації визначених етапів інвестування і застосування
стандартних аналітичних процедур їхнього опису.
В тім від належного
фінансового забезпечення, у кінцевому рахунку, залежить стійкість підприємства в
системі економічних взаємин, ритмічність і активність його функціонування. Тому
для обґрунтування стратегії залучення додаткових засобів у роботі запропоновано
низку рекомендацій, зміст яких полягає в аналізі прибутковості інвестиційного
рішення і величини плати за залучення додаткових ресурсів. При цьому розроблені
рекомендації дозволяють відповісти на такі питання:яке повинне бути
співвідношення таких показників як прибутковість інвестиційного рішення і
величина плати за залучення додаткових ресурсів; яким повинне бути
співвідношення власних і позикових засобів. Сутність інвестиційної діяльності
підприємств полягає у постійному вкладенні та відтворенні вкладеного капіталу
на простій або розширеній основі з метою отримання прибутку протягом довгого
періоду часу. Інвестиції
запропоновано розглядати як всі види грошових, майнових та інтелектуальних
цінностей, що вкладаються в реальні та фінансові активи з метою отримання
прибутку (доходу). Важливою рисою даного визначення є чітке формулювання
об’єктів та мети вкладення. При цьому обґрунтовано, що єдиною метою
інвестиційних вкладень підприємств доцільно визначати отримання прибутку
(доходу), на відміну від інших визначень, де зазначаються такі цілі, як
досягнення соціального, екологічного та інших корисних ефектів.
Виділення такої групи джерел
інвестиційних ресурсів, як залучені є недоцільним, оскільки всі ресурси, що
відносяться до цієї групи, фактично є власними ресурсами підприємства. Це і
зумовлює поділ інвестиційних ресурсів на власні та запозичені.
На основі дослідження процесу
формування на підприємстві інвестиційних ресурсів зроблено висновок, що
проблема фінансового забезпечення має два аспекти: макроекономічний та
мікроекономічний. На макрорівні фінансове забезпечення інвестиційної діяльності
підприємств являє собою сукупність економічних відносин з приводу формування та
подальшого перерозподілу інвестиційних ресурсів в країні. На мікроекономічному
рівні фінансове забезпечення висвітлюється як сукупність економічних відносин з
приводу формування на підприємстві фінансових ресурсів, необхідних для
реалізації певних інвестиційних проектів.