РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПІВ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Постановка проблеми. Визначальним
напрямом внутрішньої політики держави є соціальна політика. Соціальна відповідальність
дозволяє істотно розширити економічні важелі виробництва чинниками соціального
спрямування. Відповідно створення і функціонування системи соціальної
відповідальності використання її можливостей в умовах становлення ринкового
конкурентного середовища є важливим завданням як в теоретичному, так і в
практичному плані. Розробка процедур
соціальної політики, соціальних програм, критеріїв результативності повинна
відповідати принципам соціальної відповідальності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам
соціальної відповідальності в останні роки присвячено чимало наукових праць.
Серед вітчизняних науковців це роботи: М. Долішнього, М. Козоріза, В. Мікловду,
А. Даниленка, О. Лазаренка, Р. Колиска та інших. Однак, незважаючи на значні
досягнення у вирішенні цієї проблеми, необхідно відзначити, що безліч її
аспектів розкрито не в повному обсязі і потребує додаткового вивчення.
Мета дослідження. Метою досладження є визначення та розкриття основних принципів соціальної
відповідальності.
Виклад основного матеріалу. Соціальна
відповідальність – це дотримання суб’єктами суспільних відносин вимог соціальних
норм, а у випадках
безвідповідальної поведінки, що не відповідає вимогам норм чи
порушує суспільний порядок, вони зобов’язані нести доповнюючий обов’язок
особистого чи майнового характеру [1].
Все більше в суспільстві утверджується думка, що принципи соціальної
відповідальності є серед основ для успішної стратегії, що зміцнює імідж і
репутацію компанії (організації), приваблює клієнтів, утримує найкращих
працівників.
Принципи соціальної
відповідальності визначають основні положення, які виражають природу і сутність
організації та діяльності з реалізації соціальної відповідальності в компанії
[2].
Для того щоб компанія здійснювала
свою діяльність таким чином, щоб відповідати очікуванням суспільства, вона
повинна виробити програму дій, пов'язану з дотриманням етичних, правових,
благодійних, природоохоронних, комерційних і громадських принципів. Виходячи з
цього,
розглянемо основні принципи соціальної
відповідальності:
1. Підзвітність, яка полягає в тому, що
організація має звітувати щодо впливу від своєї діяльності на суспільство і
довкілля.
2. Прозорість, яка означає, що організації
слід бути «прозорою» в її рішеннях і діяльності, які впливають на інших.
Організація повинна розкривати в зрозумілій, збалансованій і правдивій формі
інформацію про політику, рішення та діяльність, за які вона несе відповідальність, включаючи
їх фактичний і можливий вплив на суспільство і довкілля. Ця інформація має бути легкодоступною і
зрозумілою для всіх зацікавлених сторін. Прозорість не має на увазі розкриття службової
інформації, а також інформації, що захищена відповідно до законів або може
спричинити порушення правових зобов’язань [5].
3.
Естетична поведінка – стиль поведінки
організації. Організація повинна приймати і застосовувати стандарти етичної
поведінки, які якнайповніше відповідають її призначенню і сфері її діяльності.
Організація повинна розвивати структуру управління так, щоб вона сприяла
поширенню принципів етичної поведінки як в самій організації, так і в процесі взаємодії з іншими [3].
4.
Взаємодія із зацікавленими сторонами – цей принцип означає, що організації слід
поважати, розглядати інтереси її заінтересованих сторін та усяко взаємодіяти з ними.
Висновки. Соціальна відповідальність – це системна, соціальна якість особистості, яка визначає
особливості і свідомості, і діяльності. Соціальна відповідальність – не тільки
розуміння і прийняття соціально значущих інтересів суспільства, але й
готовність, уміння не спричинити збитків соціуму своєю діяльністю, враховувати
інтереси інших, не нанести їм шкоди. Люди повинні передбачати наслідки своєї
діяльності й регулювати свою поведінку не тільки на основі своїх потреб та інтересів,
але й на основі вимог суспільства, тому в людини об’єктивно виникає
відповідальність за свою поведінку й діяльність. Серед
основ для успішної стратегії, що зміцнює імідж і репутацію компанії
(організації), приваблює клієнтів, утримує найкращих працівників є принципи
соціальної відповідальності. Основними з них є: підзвітність, прозорість, естична поведінка, взаємодія із зацікавленими сторонами, правові норми, міжнародні норми, права людини.
Список літератури:
1. Вікіпедія – вільна енциклопедія –
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/Соціальна_відповідальність
2.
Гришкін В.О. Соціалізація економіки України:
теорія, методологія, перспективи. : Монографія / Гришкін В. О. –
Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – 498 с.
3.
Абоніна Т. Г. Прикладна етика. / Абоніна Т.
Г., Рихлицька О. Д. та ін. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 392 с.
4.
Сталий розвиток
та корпоративна соціальна відповідальність – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://moodle.udec.ntu-kpi.kiev.ua/moodle/mod/resource/view.Ph?pid=4404
5.
Алексєєва А. Ми і вони: вся правда про соціальну відповідальність /
Алексєєва А. та ін / / Компаньон. – 2008. – № 9. – 29.02-6.03. – [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
http://smi. liga. net/articles/
IT081113. html. – Назва з екрану.