Економічні науки/14. Економічна теорія

Д.е.н. Савицька Н.Л.

Харківський державний університет харчування та торгівлі, Україна

Особливості прояву мережних ефектів у сучасній економіці

Найважливішою властивістю мережної економіки є наявність мережних ефектів (netwоrk effects), які ще називають «мереженими екстерналіями» (netwоrk externalities), «ефектом масштабу з боку попиту» (demand-side ecоnоmies оf scale) [1], які характеризують додаткові переваги, що виникають у процесі відтворення мережних благ, та розповсюджують і на виробників, і на споживачів. Розуміння мережного ефекту та його використання стають визначним чинником успіху багатьох продуктів і послуг, не лише віртуальної природи, а й реальної економіки. Поняття мережних ефектів є фундаментальним для сучасного інтерактивного світу, а також для аналізу закономірностей мережної економіки. У науковій літературі розрізняють декілька видів мережних ефектів: прямі та непрямі; позитивні та негативні; ефекти попиту та пропозиції тощо.

Основні характеристики категорії «мережний ефект» полягають у наступному. Перш за все, мережні ефекти притаманні мережним благам, І. Стрілець визначає останні як блага, що відповідають властивостям комплементарності, сумісності та стандартності; мають суттєву економію на масштабі виробництва; створюють мережні зовнішні ефекти та ефекти пастки [1, с. 12]. А Гриценко акцентує увагу на тому, що корисність мережних благ виявляється через мережні зв’язки [2, с. 7]. Це ґрунтується на дослідженнях, проведених М. Кацем та К. Шапіро [3], Х. Веріана [4], які довели, що дія мережних ефектів виявляється у зростаючій корисності споживання мережних благ у залежності від чисельності споживачів, що належать до однієї і тієї ж мережі.

З цього положення випливає, що цінність продукту залежить від розповсюдженості мережного продукту, а цінність мережі підвищується з кожним новим її користувачем та за наявності різнорідних комплементарних послуг. Саме ці характеристики в своїй сукупності утворюють ефект «прихильності», який ґрунтується технологічних, економічних та інституціональних засадах тісних взаємозв’язків між елементами системи мережі.

Системна залежність, що виникає в мережі, в науковій літературі одержала назву ефекту пастки (lоck-in effects), яка виявляється у техніко-економічній залежності, тобто переміщенні витрат з однієї галузі в іншу, що пов’язане з технологічною взаємозалежністю галузей або залежності від попереднього шляху розвитку, наприклад QWERTY-ефект, що проявляється у вибудовуванні бар’єрів шляхом стандартизації операцій чи продуктів [1, с. 17-19].

К. Шапіро та X. Веріан виділяють такі основні причини виникнення ефектів пастки: існуючі контракти і угоди (споживачі часто виявляються «спійманими» через укладені контракти, розірвання яких пов’язане з додатковими витратами); високі трансакційні витрати переходу з однієї системи на іншу; конверсія інформації (програмне забезпечення генерує файли, які зберігаються в певному цифровому форматі, а перехід на нове програмне устаткування вимагає конверсії); витрати підключення; витрати втрати лояльності (перехід на нові блага може позбавити споживача знижок і преференцій, що надаються йому відносно раніше споживаного блага) [5]. Ефекти пастки у результаті приводять до того, що процес технічного розвитку йде не так лінійно, як можна було б припустити. На глобальному рівні є вірогідність появи так званих інституційних пасток, тобто неефективних стійких норм, що набувають само підтримуючий характер.

Мережні ефекти впливають на конкуренцію та характер ринкової рівноваги. На мережних ринках діє недосконала конкуренція, у формі монополії або олігополії. Мережна монополія, на відміну від звичайної, вигідна споживачам, оскільки дозволяє максимізувати позитивний мережний зовнішній ефект. У ролі продукту, що став мережним стандартом, не обов’язково виступає найперспективніший, ефективний і високоякісний продукт, що вийшов на даний ринок. Споживчий вибір ґрунтується не лише на цінову детермінанту, а й на якість товару, очікування щодо його ринкового успіху, витрати на навчання користуванню ним, переключення на інший стандарт. У результаті нові споживачі орієнтуються на одержання максимального мережного ефекту від користування купленим товаром. Саме завдяки витратам переключення мережна монополія виявляється потенційно дуже стійкою, оскільки існування таких витрат може служити серйозним бар’єром для входження на ринок нових конкурентів, особливо якщо їх продукція несумісна з домінуючою на ринку. Стійкість же мережної монополії знижує стимули фірми-лідера до інновацій. Фірма мережний монополіст може мати переваги продажу комплементарних товарів, що дозволяють їй розширити сферу свого домінування, розповсюдивши його.

У сфері ціноутворення на мережних ринках цінова дискримінація. За наявності мережних ефектів корисність мережного блага для перших споживачів продукту може опинитися нижче, ніж для тих, хто набуває його пізніше. В цьому випадку найбільш раціональною стратегією продавців буде пропозиція товару по нижчих цінах. Така практика ціноутворення називається стратегією встановлення «пробивних цін» («рenetratin рricing») [2].

Існування додатних мережних ефектів з боку попиту унеможливлює встановлення загальної рівноваги, виникає монополізація ринку з одним стандартом, який домінує на ньому. Декілька несумісних технології дуже рідко можуть співіснувати і швидко переходять до одного домінуючого стандарту, а високі бар'єри входження на ринок нових фірм запобігає прийняттю навіть кращого за існуючий продукт, тому що жоден агент не хочу брати на себе непропорційний ризик бути першим, хто прийняв новий стандарт. Дану проблему можна подолати під час "надлишкового моменту", коли фірма використовує низькі ціни у початкові періоди розповсюдження стандарту задля того, щоб залучити критичну кількість споживачів [6, с. 17].

Принципове значення має розмежування непрямих та прямих мережних ефектів. Непрямий мережний ефект обумовлений наявністю ринкової конкуренції і формуванням ринкових стандартів, що впливає на розвиток комплементарних ринків. Він виникає тоді, коли одночасно, разом із зростанням попиту на інформаційний товар, його комплектуючі стають дешевшими, підвищується їх замінюваність, поліпшується сервіс, гарантії та післяпродажне обслуговування, що стимулює масове виробництво продуктів, сприяє підвищенню їхньої якості і зниженню витрат виробництва.

Прямий мережний ефект виникає тоді, коли вигода від використовуваного інформаційного товару безпосередньо підвищується завдяки застосуванню аналогічного товару великою кількістю інших споживачів. Чим більша кількість користувачів, наприклад, електронною пошуковою системою, тим вища додаткова вигода кожного окремого споживача від використання послугами даної системи, оскільки із зростанням числа користувачів і мережних зв’язків між ними збільшуються і відповідні споживчі ефекти. В умовах дії прямого мережного ефекту вартість доступу споживача до мережі й її ресурсів безпосередньо залежить від кількості інших користувачів, що мають доступ до даної мережі і від довгостроковості її використання.

Найважливішою властивістю інформаційно-інноваційної мережі є наявність мультиплікаційних ефектів, що виникають в результаті впровадження інновацій у пов’язаних сферах економіки. Наприклад, такі ефекти виникають при використанні технологій поліфункціонального призначення (космічні технології, використовувані для військової, цивільної сфер, а в рамках останньої у сфері навігації, телекомунікації, геоекології і ін.). Інформаційно-інноваційні мережі сприяють трансформації фундаментальних наукових відкриттів в прикладні інновації, виникненню мережних ефектів і їх ринковій капіталізації.

Прямі мережні ефекти не обмежуються тільки комунікацією (з опорою на техніку) між людьми в рамках соціальної системи, але через інформаційно-технічні мережі привносяться в інші сфери. Чим більше розповсюдження систем гіперзв’язку, тим повніше користувач може проінформувати про свої специфічні запити. Тобто мережна інфраструктура характеризуються прямим мережним ефектом, що визначає вартість пропонованої через мережі інформації.

Дослідження сучасної економічної діяльності дозволяє зробити висновок, що використання мережних ефектів змінює її механізми та результати. Внаслідок мережних зовнішніх ефектів виникає ефект самовідтворення і посилення популярності мережного продукту: нові клієнти купують товар, що користується найбільшим попитом, розраховуючи саме на більший мережний зовнішній ефект, пов’язаний з такою покупкою, а через розширення кола споживачів продукту цей ефект ще більше посилюється, що робить продукт ще привабливішим для нових споживачів. У результаті такої динаміки виникають мережні ринки, на яких організується купівля-продаж мережних благ. На відміну від традиційних ринків, на яких попит має спадний характер, форма кривої попиту на мережні блага нагадує «дзвін», підтверджуючи тезу про нелінійне зростання цінності мережі у міру збільшення чисельності її користувачів. Поряд із зростанням попиту ціни не підвищуються, оскільки це може привести до скорочення мережі, а отже й її цінності. При розповсюдженні інформаційних продуктів спостерігається навіть нульова ціна.

Література:

1. Стрелец И. Сетевая экономика : учебн. / И. Стрелец. – М. : Эксмо, 2006. – 208 с.

2. Гриценко А. Формування інформаційно-мережевої економіки / А. Гриценко, Є. Песоцька // Економічна теорія. – 2013. – №1. – С. 5–19.

3. Кац М. Сетевые внешние эффекты, конкуренция и совместимость / М. Кац, К. Шапиро // Вехи экономической мысли. – Спб. : Экономическая школа, 2003. – Т.5. – С. 500–535.

4. Вэриан Хэл Р. Микроэкономика. Промежуточный Уровень: современный подход. / Хэл Р. Вэриан. – М.: Юнити, 1997. – 767 с.

5. Shapiro C. Information rules: a strategic guide to the Network economy / C.Shapiro, H. Varian. – Harvard Business Press, 1989. – 352 p.

6. Ігнатюк А. Теоретико-методологічні підходи до дослідження мережевої економіки / А. Ігнатюк // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Економіка. – 2011. – Вип. 128. – С. 16–19.