Косарєва Є.В., Мартинович В.В.

Дніпропетровська державна фінансова академія, Україна

КОНТРОЛЮЮЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ ЗА НАРАХУВАННЯМ ТА СПЛАТОЮ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

Акциз - це непрямий податок переважно на монополізовані та соціально шкідливі товари, який концентрує грошові ресурси з метою нейтралізації негативних наслідків від споживання, а також забезпечує стягнення частини надприбутків, отриманих монополізованими структурами. Виходячи із вище сказаного акциз – це надбавка, яка виконує певну цільову функцію. Тож, ми спостерігаємо двоякість цільової функції акцизів: по-перше, це один із важливих джерел доходів бюджету; по-друге, це засіб обмеження споживання підакцизних товарів (в основному соціально небезпечних).

У науковій літературі велику увагу вчені приділять питанням акцизного оподаткування взагалі та системі специфічного акцизного оподаткування зокрема. Цю проблему розглядали ряд таких науковців як В.Л. Андрущенко, О.Д. Данілова, А.Б. Дрига, В.І. Коротун, І.О. Лютий, В.М. Опаріна, А.М. Соколовська, В.М. Федосов, С.І. Юрій. Проте, можемо сказати, що враховуючи особливості сучасного стану даної проблеми, вона все ще потребує детального вивчення та продовження теоретичних досліджень [3].

В основу акцизного оподаткування було покладено систему регалій Середньовічної Європи, які було визначено як монопольне право монарха на виробництво та продаж товарів, послуг, яке забезпечувало фіскальну експлуатацію верховних прав та присвоєння об’єктів природи, що не були приватною власністю. На практиці найбільш поширеними регаліями були соляна, рибна, лісова, гірська, водяна, судова, монетарна.

В основу радянської акцизної системи, запровадження якої припало на початок НЕПу в1921 році, було покладено принципи отримання найбільшої фіскальної вигоди та залучення до оподаткування найширших верств населення. Першим запровадженим акцизним податком був збір із виноградних вин (міцністю до 14%, а згодом – до 20%). Пільгові ставки акцизу передбачались для промисловості – на сіль для рибної галузі, нафтопродуктів – для сільського господарства.

Акцизне оподаткування на теренах України започаткувалося у Х столітті н.е. Саме в історичних письмових джерелах цього часу зустрічається згадка про “медову” данину та “бражне” мито із солоду, хмелю та меду. Саме вони і стали першими підакцизними товарами Київської Русі. Згадка про мито з кожного “хмільного” короба зафіксована у договорі між Великим Новгородом та тверським князем Ярославом у 1265 році.

Сьогодні в Україні підакцизними товарами виступають:

— алкогольні напої;

— спирт етиловий;

— тютюнові вироби;

— транспортні засоби;

— пиво солодове;

— бензини, дистиляти, паливо.

Статтею 62 Податкового кодексу України визначено способи здійснення податкового контролю, а саме:

· ведення обліку платників податків;

· інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів доходів і зборів;

· перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин [1].

Також слід зазначити, що з набранням чинності Податковим кодексом значно спрощено механізм реєстрації в органах доходів і зборів як платника акцизного податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв і тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню.

Надходження акцизного податку у 2012 році становило 37,2 млрд. грн., що на 4,2 млрд. грн., або на 12,7%, більше відповідного показника минулого року. Рівень виконання річного плану становив 89,1% (що фактично відповідає рівню виконання річного плану у попередньому році, коли до державного бюджету з цього джерела надійшло 90,1% від запланованого на рік).

Частка надходжень акцизного податку з вироблених в Україні товарів становила 73,7% загальних акцизних надходжень проти 76,3% у 2011 році.

Таким чином, аналізуючи акцизний податок, слід зазначити, що, незважаючи на досить незначний досвід його використання, в Україні впродовж останніх років цьому виду податків на споживання (поряд із податком на додану вартість) відводиться дедалі більша роль у формуванні доходної частини зведеного бюджету та в регулюванні відповідних сегментів споживчого ринку. Така тенденція є об'єктивною реакцією на гостру фінансово-економічну кризу, в якій податки на споживання стають основою бюджетної системи.

Вирішення проблем в адмініструванні акцизного податку є одним зі шляхів зростання надходжень до бюджету даного податку без зростання рівня відповідного податкового навантаження, хоча на даний час Україна взяла курс на його поступове підвищення, що в цілому сприяє гармонізації національного податкового законодавства до вимог Євросоюзу.

Незважаючи на численні зміни у законодавстві, що регулює виробництво та обіг підакцизних товарів, сьогодні зберігається тенденція до використання різноманітних схем ухилення від сплати акцизного податку та інших податків економічними агентами, які пов’язані з даною сферою. Наявність таких схем викликана як недосконалістю законодавчої бази, так і проблемами в адмініструванні акцизного податку в Україні.

Ще одним питанням, яке потребує розгляду при реформуванні акцизного податку є використання пільг. В узагальненому вигляді основними завданнями, які постають при реформуванні оподаткування акцизним податком в Україні, є формування ефективної системи акцизного податку з використанням економічно обґрунтованого рівня його ставок і забезпечення виконання ним функції, пов’язаної з обмеженням споживання окремих товарів-шкідливих для здоров’я людини.

Реалізація зазначених заходів дозволить як підвищити фіскальну роль акцизного податку в Україні, так і створить умови для забезпечення сталого розвитку підприємств-виробників підакцизної продукції, а також захистить вітчизняних споживачів від неякісної продукції як вітчизняного, так і імпортного походження.

Досвід більшості країн світу свідчить, що після проведення податкових реформ частка акцизного податку у доходах бюджету зменшується, що зумовлено поширенням універсальних акцизів, збільшенням бази оподаткування щодо особистого прибуткового податку, зростанням у податкових надходженнях частки податків на соціальне страхування.

Зміни у системі акцизного оподаткування мають враховувати курс на подальшу інтеграцію України у світове співтовариство, розширення бази оподаткування з одночасним стимулюванням економічної активності, спрощення адміністративних процедур.

Література:

1. Податковий кодекс України (із змінами, внесеними згідно із Законами) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua

2. Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

3. Коротун В.І. Світові тенденції акцизного оподаткування і перспективи його оптимізації в Україні / В. І. Коротун // Науковий вісник НУДПСУ. – 2010. – № 1 (40). – С. 112–118.