Економічні науки / 16. Макроекономіка

Грищенко Т.В.

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Україна

Податкові надходження до бюджету в розвинених країнах світу: порівняльний аналіз

Оподаткування в розвинутих країнах світу пройшло тривалий і складний шлях. Податки зі знаряддя фіскальної політики, яка прагнула до наповнення скарбниці, всюди перетворилися на ефективний інструмент регулювання ринкової економіки. Уже з початку XX ст. податки (вони виступали у вигляді внесків на соціальне страхування) стали серйозно коригувати дію ринкового механізму, забезпечуючи більш справедливий, з погляду трудящих, розподіл національного доходу.

Після Другої світової війни ця тенденція ще більше посилилася. Тоді ж оподаткування прийняло на себе функції антикризової політики. Наприкінці 1970-х - початку 1980-х років податки взяли на себе ще одну важливу місію: з їхньою допомогою держава в ряді країн стала заохочувати мале і середнє підприємництво, захищати вітчизняного підприємця, підтримувати й оберігати чесну конкуренцію, заохочувати технічний прогрес і охорону природи.

Загальну тенденцію у формуванні системи оподаткування в розвинутих країнах можна виразити приблизно так: раціональному оподаткуванню потрібно уникати методів і форм, які заважають накопиченню багатства всіма учасниками відтворювального процесу. Зрозуміло, в кожній окремій країні ця система формується під впливом специфічних, конкретно-історичних умов (економіко-географічних, політичних, релігійних), які визначають її довгостроковий розвиток. Тому податкові системи різних країн, навіть у рамках західноєвропейського регіону, розрізняються між собою, хоча прискорений розвиток інтеграційних процесів сприяв деякому зближенню податкового законодавства в країнах Європейського Співтовариства. У цих країнах склалася багаторівнева система стягнення податків. У країнах з федеративним устроєм вона трирівнева, а в державах з унітарним устроєм - дворівнева. Податки тут поділяються на загальнодержавні і місцеві. У федеративних державах до них додаються регіональні податки окремих земель, областей, автономних утворень.[1]

Розмір податкових надходжень будь-якої країни в першу чергу залежить від ВВП країни та ставок податків у ній. Ставки основних бюджетонаповнюючих податків в розвинених країнах наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Ставки основних податків в розвинених країнах

Країни	Основна ставка ПДВ	Індивідуальний прибутковий податок	Податок на прибуток підприємств
Європейські країни
Бельгія	21	25-57	34
Велика Британія	18	20-40	30
Німеччина	16	25,9-53	40
Іспанія	16	30-56	35
Італія	20	10-50	36
Нідерланди	19	6,35-60	35
Норвегія	23	37,5-23,5	21
Франція	19,6	12-54	33
Швеція	25	30-50	28
У середньому	18,7	20,4-46,2	33,7
Україна	20	15-17	19
США	-	15-39,6	30,6

Отже, як видно з таблиці розмір податкових надходжень буде залежати від податкової системи країни. В тих країнах де ставки податків вищі – розміри податкових надходжень, а отже і розмір централізації ВВП у бюджеті буде відповідно вищим. З таблиці видно, що основні ставки ПДВ практично одинакові, проте в більшості країнах Європи введена диференційована шкала ПДВ, чого нема в Україні. Варто відмітити, що в США ПДВ відсутній, там його аналогом є податок з продажів. Що стосується індивідуальних прибуткових податків то загалом їх практично у всіх країнах діє прогресивна система оподаткування доходів, чого як ми бачимо нема в Україні.

Для дослідження рівня податкових надходжень я використовуваввикористано їх частку в ВВП країни, а не абсолютні значення, що повинно більш повно і репрезентативно показати настільки високими/низькими є податкові надходження в розвинених країнах. Для дослідження я вибраввибрано найбільш розвинені країни Європи та США. Період дослідження – з 2006 по 2011 роки.

Таблиця 2

Частка податкових надходжень (без соціальних внесків) у ВВП

[mm1]

Рис. 1 Частка податкових надходжень у ВВП

Своє дослідження я проводив на основі поділу всіх країни відповідно до їхньої моделі фінансових відносин у суспільстві. Як бачимо перша група країн до якої відносяться Данія, Швеція, Норвегія та Фінляндія мають найвищий рівень податкових надходжень, що викликано пануючою в них скандинавською моделлю фінансових відносин. Варто відмітити, що вона передбачає не просто високий рівень вилучення коштів у бюджету, а й відповідно розгалужену державну соціальну сферу, високі видатки на освіту, охорону здоров’я, інфраструктуру тощо. В цих країнах рівень податкових надходжень у ВВП сягає 30-46% (див. табл. 2 та рис. 2). [mm2] Найвищим рівень є в Данії де він склав у 2011 році 46,7% від ВВП, що складає 112 млрд. євро. Для порівняння в України з ВВП 130 млрд. євро в 2011 році частка податкових надходжень склала лише 25,7% (див. рис. 1). Динаміка рівня податкових надходжень в цих країнах стабільна, що ще раз підтверджує стійкість та узгодженість їхньої податкової системи, яка практично не змінюється за останні роки.

Рис. 2 Частка податкових надходжень у ВВП в скандинавських країнах

Наступною групою є країни західноєвропейської моделі фінансових відносин в суспільстві. Для аналізу я вибраввибрано найбільш розвинені країни цієї групи – це Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Іспанія та Бельгія. Також я вибрав близьку до нас Польщу. Варто відміти, що до цієї моделі також відноситься і України. Характерними рисами цієї моделі є паралельне функціонування державних і комерційних установ у соціяльній сфері. Держава за рахунок достатньо високого рівня оподаткування акумулює значні фінансові ресурси в бюджеті і відповідно забезпечує державне фінансування соціяльної сфери. Як видно з рис. 3 рівень податкових надходжень відносно стабільний та становить 18-30% до ВВП. Найбільша частка податкових надходжень до ВВП спостерігається У Бельгії, Франції, Великій Британії та Італії – близько 27-30%. Дещо меншою цей рівень є в Іспанії, Нідерландах та Німеччині – 18-25%. Говорячи про Польщу, то там рівень податкових надходжень на 2011 рік склав 21%, приблизно схожий рівень з Україною.

Рис. 3 Частка податкових надходжень у ВВП в країнах західноєвропейської моделі

Наступною є американська модель. Відповідно до цієї моделі централізація ВВП у бюджеті є мінімальною, а отже, й рівень податкових надходжень не високим. Ця модель характеризується мінімальним рівнем втручання держави в економіку та високим рівнем самозабезпечення та самофінансування фізичних та юридичних осіб. Цей факт підтверджує наше дослідження, незважаючи на те, що в 2011 році податкові надходження склали 888 млрд. євро, що є найбільшим показником в світі, це лише 7,4% від ВВП країни. Більше того в США за останні роки прослідковується незначна тенденція до зниження частки податкових надходжень у ВВП.

В результаті проведеного аналізу ми побачили, що за рівнем податкових надходжень розвинені країни діляться на групи відповідно до пануючої в них моделі фінансових відносин. Найвищий рівень податкових надходжень спостерігається в країнах скандинавської моделі. Це близько 35-45% до ВВП. Наступною групою є країни західноєвропейської моделі, в цій групі рівень податкових надходжень є стабільним та сягає від 19% до 29% у ВВП. Варто відмітити і той факт, що Україна належить до цієї групи країн з часткою податкових надходжень у ВВП на рівні 25,7%. Найменший рівень податкових надходжень спостерігається в США, де панує американська модель фінансових відносин і складає від 7% до 10% у різні роки.

Література:

1. Волков О.Д. Сплата непрямих податків у країнах з ринковою економікою / О.Д.Волков // Фінанси України .- 2004. - № 2. –С.118-121.

2. Офіційний сайт Державної казначейської служби України України

[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://treasury.gov.ua/

3. Державний Комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat. gov.ua

4. Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.minfin.gov.ua

5. European Commission, Taxation trends in the European Union, 2012 edition, Luxembourg, 2012.

6. OECD, Organisation for Economic Co-operation and Development, Taxing Wages 2012 edition, 2012.

---

[mm1]Застарілі дані. Аналіз показників повинен закінчуватися 2012р.

[mm2]А де 1) - ?