Экономические науки/ 1.Банки и банковская система.

Студентки гр. ФК-10-5 Осіпова І.О., Чернова І.Л.

Дніпропетровська державна фінансова академія, Україна

ДОЛАРИЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Проблему доларизації в українській економічній науці порушували такі вітчизняні вчені, як О.Береславська та Б.Лапчук (в аспекті впливу ревальвації гривні на рівень доларизації економіки та визначення шляхів її подолання)

[1–4].

Досить широко питання щодо суперечностей доларизації економіки України в умовах фінансової глобалізації та динаміки валютних активів домашніх господарств, а також стосовно проблеми відтоку коштів з української економіки висвітлені в працях доктора економічних наук О.Родзієвського [5], учених А.Скрипника та Г.Варваренка [7], С.Шумської [6] та ряду інших.

Доларизація – це заміна національної валюти доларом США, який використовують як засіб обміну, заощадження та вартості. Під терміном "доларизація" розуміють витіснення національної валюти не тільки доларом США, а й і іншою валютою світу.

ЇЇ необхідно розглядати більш широко не тільки з позитивних, але й негативних позицій.

Позитивні:

● зниження темпів інфляції та рівня потенційних ризиків інфляційних чи процентних шоків для економіки;

● зменшення ризиків унаслідок інвестування коштів в іноземній валюті;

● стимулювання зростання обсягів торгівлі й інвестицій внаслідок скорочення витрат, що виникають під час обміну валют;

● можливості довготермінового фінансування, максимальна інтеграція у світову фінансову систему й доступ до довготермінових ресурсів;

● відсутність необхідності виконання жорстких економічних критеріїв, передбачених умовами створення Єврозони;

● усунення передумов виникнення криз платіжних балансів;

● підвищення дисципліни при проведенні бюджетно-податкової перевірки.

Негативні:

● високий рівень доларизації призводить до заміщення валют, що істотно впливає на темп інфляції, оскільки іноземна валюта бере участь у процесі обігу;

● крім доларизації депозитів, існує доларизація кредитів, ступінь якої визначає схильність банківського сектору до системного кредитного ризику у разі значних девальвацій;

● доларизація зменшує інфляційний податок (сеньйораж), який держава отримує внаслідок емісії грошей;

● ускладнюється управління грошово-кредитною сферою з боку центрального банку через ускладнення контролю за динамікою депозитів в іноземній валюті та за наявною масою іноземної валюти;

● конфлікт інтересів: країна-емітент може дотримуватися зовсім інших економічних цілей, ніж доларизована країна.

Доларизація в Україні стала закономірним наслідком економічної нестабільності й високої інфляції, а також намаганням резидентів захистити свої активи від знецінення. Україна належить до таких країн, де неофіційна доларизація набула значного поширення. Національна грошова одиниця – гривня – частково витісняється з внутрішнього ринку, а у виконанні функцій грошей, поряд із нею, бере участь іноземна валюта – долар США і рідше, проте з тенденцією до зростання – Євро.

Рівень доларизації економіки України, розрахований за методикою МВФ, та його динаміку наведено у табл. [8], дані якої свідчать, що гривня поступово втрачає одну з функцій грошей, а саме – засобу нагромадження.

Доларизація ускладнює проведення ефективної грошово-кредитної

політики у зв'язку з тим, що вона:

● впливає на темпи інфляції, оскільки іноземна валюта бере участь у процесі обігу, ціноутворення та нагромадження;

● істотно змінює функцію попиту на гроші внаслідок деформації каналів грошової пропозиції;

● створює паралельний грошовий обіг в іноземній валюті й посилює недовіру до національної валюти;

● обмежує можливості інвестиційного процесу, переносячи доходи населення і суб'єктів господарювання у сферу валютних операцій;

● штучно знецінюють і деформують структуру обігу національних грошей, створюючи потенційно відкладений попит на національну валюту, що є фактором, який спричиняє інфляцію.

Висновки. Вагомим чинником доларизації сучасної економіки України є криза недовіри її суб'єктів до національної валюти. Криза недовіри спричинена нестабільністю грошової одиниці. Головною метою повинно стати відновлення довіри до національної валюти, що повинно стати одним із важливих завдань Центрального банку.

Для зменшення доларизації і відновлення довіри до національної валюти необхідні:

● чітке визначення курсу монетарної політики Центрального банку України на подолання інфляції і гарантування стабільності грошової одиниці;

● плавне і поступове переведення гривні в режим повної конвертованості. Необхідно створити такі умови, щоб гривня як валюта необмежено й вільно обмінювалася за поточними, капітальними та інвестиційними операціями. Однак варто розуміти, щоб до такого перейти, необхідні ефективні структурні перебудови;

● ліквідація і створення законодавчих нормативів, які виведуть з тіні велику частку тіньової економіки, яка обслуговується переважно доларами;

● заборона розрахунків у іноземній валюті між резидентами і нерезидентами на внутрішньому ринку.

З метою зниження рівня доларизації економіки України, державна політика повинна бути спрямована на забезпечення: цінової та курсової стабільності; прогнозованості динаміки обмінного курсу національної валюти; зростання дохідності активів виражених у національній валюті; зниження рівня зовнішньої заборгованості й дефіциту державного бюджету; використання інструментів хеджування валютних ризиків; впровадження в обіг цінних паперів з плаваючою відсотковою ставкою.

Література:

1. Береславська О. Ревальвація гривні: вплив на інфляційні процеси в країні та рівень доларизації економіки / О. Береславська // Вісник Національного банку України. – 2006. – № 2. – С. 20–24.

2. Береславська О. Доларизація в Україні та шляхи її подолання / О. Береславська // Вісник Національного банку України. – 2006. – № 10. – С. 10–13.

3. Береславська О. Доларизація кредитного ринку в Україні: причини і наслідки / О. Береславська, В.Зимовець, Н.Шелудько // Економіка і прогнозування. – 2006. – № 3. – С. 62–71.

4. Лапчук Б. Ю. Валютна політика : навчальний посібник / Б. Ю.Лапчук. – К. : Знання, 2008. – 212 с.

5. Родзієвський О. Суперечності доларизації економіки України в умовах фінансової глобалізації / О.Родзієвський // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 4. – С. 62–71.

6. Шумська С. Доларизація та відтік коштів з української економіки / С. Шумська // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 4. – С. 62–71.

7. Скрипник А. Доларизація економіки та динаміка валютних активів домашніх господарств / А. Скрипник, Г. Варваренко // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 2. – С. 8–15.

8. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.bank.gov.ua/Publication/stat.htm