Студенти Чепанова А.Т., Тимофєєв О.В.

Дніпропетровська державна фінансова академія

Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в Україні

Потужна банківська система є необхідною умовою стабільного, збалансованого розвитку економіки України. Насамперед, це зумовлено тим, що за умов слабкого розвитку фондового ринку та небанківських фінансових установ банківська система України є найбільшим офіційним фінансовим посередником, що задовольняє потреби реального сектору економіки та населення країни у фінансових ресурсах.

Вирішення проблем функціонування банківської системи значною мірою залежить від стану інвестиційного клімату в країні, рівня розвитку фондового ринку, особливостей регулювання банківської діяльності та системи банківського нагляду.

Упродовж останніх років відбувається активний процес інтеграції банківської системи нашої країни у світову фінансову систему на основі адаптації до єдиних загальновизнаних вимог функціонування та регулювання. Тому в сучасних умовах стратегічним завданням Національного банку України є розбудова стійкої, ефективної та конкурентоспроможної банківської системи, яка б сприяла економічному зростанню країни, її фінансовій безпеці та була б здатна інтегруватися у світовий фінансовий простір [3].

На сьогодні в Україні створені всі основні фінансові інститути. Функціонують ринки банківських і страхових послуг, валютний і фондовий ринки. Проте, найголовніше місце у структурі фінансової системи країни належить банківській системі, яка відіграє ключову роль у розвитку та функціонуванні вітчизняного ринку фінансових послуг [4].

Завдяки роботі Національного банку України значна частина із сформульованих завдань щодо подальшого розвитку банківської системи вже набуває практичного втілення шляхом розроблення проектів законодавчих і нормативних актів. Протягом 2012-2013 рр. Національним банком започаткована низка заходів для боротьби з нестабільністю в українському банківському секторі. Зокрема, Національний банк України запровадив особливий режим контролю, який передбачає обмеження щодо діяльності банку шляхом призначення куратора банку, на якого покладено повноваження щодо здійснення постійного контролю за проведенням банком операцій. Законопроект «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з метою сприяння процесу фінансового оздоровлення проблемних банків суттєво підвищує рівень повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і наділяє його повноваженнями щодо виконання функцій тимчасового адміністратора і ліквідатора [1]. Законом України «Про банки і банківську діяльність» з метою поліпшення банківського нагляду визначено чіткий механізм ідентифікації реальних власників банків та осіб, що їх контролюють [2].

Основні проблеми розвитку вітчизняної банківської системи можна поділити на зовнішні, які лежать поза її межами, і внутрішні, які обумовлені внутрішньо-банківськими особливостями їх функціонування в конкурентному середовищі [5].

До зовнішніх проблем, які спричиняють великий вплив на розвиток банківської системи, можна віднести: повільні темпи ринкових перетворень вітчизняної економіки; нестійкий і недостатньо прозорий фінансовий стан значної кількості підприємств; низький рівень довіри з боку населення до окремих банків, недостатній рівень захисту прав кредиторів і вкладників.

До проблем, притаманних самій банківській системі, можна віднести: недостатній рівень капіталізації та концентрації банківського капіталу, низький рівень корпоративного управління в банках, вузький спектр банківських послуг і продуктів, недостатній рівень прозорості діяльності та комунікацій з інвесторами і населенням.

Чітке визначення проблем функціонування вітчизняної банківської системи на сучасному етапі дає можливість окреслити основні напрями їх подолання та розвитку банківського сектору в середньостроковій перспективі.

До таких напрямів слід віднести [5]:

- подальше підвищення рівня капіталізації банків і забезпечення їх надійними джерелами ресурсів, збалансованими за обсягами, ціною і термінами, з метою постійної підтримки достатнього рівня ліквідності та стабільного функціонування;

- розширення спектра, підвищення якості та конкурентоспроможності банківських послуг;

- забезпечення діяльності вітчизняних банків відповідно до міжнародних стандартів корпоративного управління;

- розвиток систем ризик-менеджменту та вдосконалення управління ризиками;

- підвищення рівня забезпечення захисту прав кредиторів і вкладників банків.

На основі здійсненого дослідження можна зробити висновки, що незважаючи на позитивну динаміку, рівень розвитку вітчизняного банківського сектору залишається відносно низьким. Українські банки не здатні належним чином задовольняти попит на позичкові капітали. Необхідно управляти процесами входження іноземних банків на вітчизняний фінансовий ринок, регулювати їхню діяльність у тих напрямах, які відповідають інтересам національної економіки, забезпечують стабільність функціонування вітчизняної банківської системи.

Без цього інтеграція банківського сектору України в систему світових та регіональних фінансових ринків неможлива.

Література:

1. Законопроект України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 25.10.2011 р. N 9342.

2. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 р., № 2121-ІІІ / Офіційний сайт ВР України. [Електронний ресурс]. – Доступний з htpp:|//www.bank.gov.ua/Bank supervision/dynamics.htm.

3. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р., № 679 – Х / Офіційний сайт ВР України. [Електронний ресурс]. – Доступний з htpp://www.rada.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки мережі Інтернет.

4. Ковач М.В, Лазур М.П. Вплив іноземного капіталу на фінансову стійкість банківської системи України / М.В. Ковач // Збірник науково-технічних праць. – 2013. – Вип. 23.3.

5. Скворчевський О.Є., Івченко А.Ю. Порівняльний аналіз часових рядів показників діяльності комерційного банка та банківської системи в цілому / О.Є. Скворчевський // Вісник НТУ «ХПІ». 2013. №22 (995).