Экономические науки / 2. Внешнеэкономическая деятельность

К.е.н., доцент Тараненко І.В.

Дніпропетровський університет ім. Альфреда Нобеля

SWOT аналіз інноваційно-інтеграційного потенціалу Організації Чорноморського економічного співробітництва

В геоекономічному та геопросторовому аспектах значний потенціал для України містить економічне співробітництво у Чорноморському регіоні [1, с. 171]. Тому до стратегічних напрямів посилення глобалізаційно-інтеграційних конкурентних переваг України з урахуванням складу геоінноваційних кластерів слід віднести поглиблення економічної взаємодії з подібними за рівнями інноваційного потенціалу країнами. На основі результатів дослідження внутрішнього і зовнішнього середовища країн Організації Чорноморського економічного співробітництва [2, с. 379-397; 3, с. 39–45] здійснено SWOT-аналіз інноваційно-інтеграційного потенціалу (табл. 1). Метою аналізу є встановлення сильних і слабких сторін ОЧЕС у контексті інтеграційних процесів, виявлення можливостей і загроз глобалізованого конкурентного оточення, для визначення векторів інноваційно-інтеграційної взаємодії та узгодження стратегій інноваційної конкурентоспроможності країн.

Таблиця 1. SWOT аналіз інноваційно-інтеграційного потенціалу Організації Чорноморського економічного співробітництва*

Сильні сторони	Слабкі сторони
1. Стратегічне географічне положення, транзитний потенціал 2. Територіальна близькість країн-учасниць 3. Ємний внутрішній ринок 4. Забезпеченість природними та енергетичними ресурсами 5. Диверсифікована виробнича база, значний виробничий потенціал 6. Подібність характеристик інноваційного потенціалу більшості країн-учасниць 7. Високий людський та інтелектуальний потенціал 8. Членство у СОТ більшості країн-учасниць 9. Потенціал створення унікальної інфраструктури країн Чорноморського регіону 10. Двадцятирічний досвід взаємодії, успіхи у напрямку трансформації регіональної ініціативи в повноцінну міжнародну економічну організацію 11. Опрацьована протягом 20 років модель, організаційна структура, інституції та механізми взаємодії ОЧЕС 12. Наявність спільних інтересів у сферах інфраструктури (транспорт, комунікації), торгівлі, екології, освіти і науки тощо 13. Розвинуте міжнародне співробітництво, участь в міжнародних організаціях, проектна підтримка з боку міжнародних організацій, ЄС та ін. 14. Участь в міжнародних інфраструктурних проектах – ТРАСЕКА та ін. 15. Наявність двосторонніх та багатосторонніх угод про співробітництво та вільну торгівлю між багатьма країнами ОЧЕС (ЗВТ СНД, ЗВТ ГУАМ та ін.) 16. Готовність урядів до подальшої взаємодії, визнання потреби у новому форматі інтеграції 17. Усвідомлення урядами і громадськістю пріоритетів сталого розвитку і соціальної відповідальності	1. Нижчий рівень інноваційної конкурентоспроможності відносно розвинутих країн, більшості «нових» членів ЄС та ін. 2. Невідповідність структури економіки вимогам інноваційної моделі розвитку 3. Застарілі виробничі потужності, низька продуктивність праці 4. Неефективне інституціональне середовище 5. Макроекономічна нестабільність, низькі темпи економічного зростання 6. Слабка інвестиційна база 7. Нерівномірність економічного та інноваційного розвитку, наявність «інноваційного розриву» між окремими країнами-учасницями 8. Неефективність використання інноваційного потенціалу 9. Фінансові та бюджетні обмеження 10. Низькі попит на інновації та сприйнятливість до інновацій 11. Слабка інноваційна інфраструктура 12. Недостатнє залучення бізнесу до інноваційних процесів 13. Недостатнє усвідомлення бізнесом і населенням пріоритетів сталого розвитку і соціальної відповідальності 14. Тенденція до деградації інноваційного потенціалу, погіршення позицій в інноваційних рейтингах 15. Слабо диверсифікована взаємна торгівля, орієнтованість експорту на сировину та товари з низькою доданою вартістю 16. «Різновекторна» спрямованість та розбіжність цілей країн-учасниць 17. «Заморожені» конфлікти, територіальні, економічні претензії 18. Відсутність загальної стратегії розвитку Організації та узгоджених з нею стратегій країн 19. Обмежені можливості щодо самостійного прийняття рішень про створення ЗВТ та інших інтеграційних механізмів 20. Низька ефективність інтеграційної взаємодії та відсутність реальних механізмів її підвищення 21. Недостатня інформація про діяльність Організації, відсутність маркетингової системи просування «бренду ЧЕС»
Можливості	Загрози
1. Побудова взаємодій з міжнародними організаціями та інтеграційними угрупованнями відповідно до нових світових реалій 2. Залучення до економічного співробітництва на основі інноваційно-інтеграційної взаємодії Балканських країн Середземноморського регіону –Чорногорії, Боснії і Герцеговини, а також членів ЄС – Мальти, Хорватії, Словенії, Кіпру 2. Інтенсифікація міжнародних зв’язків за межами євразійського континенту, зокрема з країнами Латинської Америки (МЕРКОСУР) 3. Використання спільного інноваційно-інтеграційного потенціалу ЄС, СНД, Євразійської економічної комісії (ЄЕК) та ін. 4. Формування інноваційних виробничих кластерів, інтеграція до міжнародних виробничих ланцюгів 5. Розвиток зовнішньої торгівлі та виробничої кооперації згідно з конкурентними перевагами країн 6. Впровадження глобальної інтерактивної моделі міжнародного співробітництва	1. Нестабільність світової фінансової системи, боргова криза ЄС 2. Вплив світової економічної кризи та спадної фази великого К-циклу 3. Зміни світової енергетичної кон’юнктури та цін на енергоносії 4. Загострення екологічних загроз, в т.ч. стосовно акваторії Чорного моря 5. Нав’язування зовнішніх «правил гри», прагнення до контролю з боку ЄС і США, посилення їх домінування 6. Закріплення «інноваційного розриву» та ролі ресурсної бази для досягнення стратегічних цілей розвинутих країн 7. Переорієнтація країн на участь в інших інтеграційних об’єднаннях, дезінтеграційні процеси або «консервація» інтеграційного механізму ОЧЕС у нежиттєздатному стані

* Авторська розробка

За результатами SWOT-аналізу виявлено значний інноваційно-інтеграційний потенціал Чорноморського економічного співробітництва не тільки в межах регіону, але й на глобальному рівні. До сильних сторін ОЧЕС, крім ресурсної забезпеченості, слід віднести напрацьований протягом двадцяти років досвід багатобічної взаємодії країн-учасниць, успішну трансформацію регіональної ініціативи в міжнародну економічну організацію. Водночас переваги ОЧЕС переважно належать до потенційних, не реалізованих повною мірою. Неефективна система інститутів визначає слабкі сторони ОЧЕС: неефективне використання інноваційного потенціалу, невідповідність структури економіки вимогам інноваційної моделі розвитку, низьку ефективність інтеграційної взаємодії та відсутність реальних механізмів її підвищення. Звідси випливає недостатня здатність до перетворення потенційних переваг на реальні та низький рівень інноваційної конкурентоспроможності досліджуваних країн. Невирішені внутрішні економічні, соціальні, екологічні проблеми у поєднанні з суперечливими зовнішніми факторами глобалізаційного впливу заважають посиленню конкурентоспроможності країн ОЧЕС і гальмують опір загрозам.

Вагомою причиною, яка ускладнює системне усунення слабких сторін, реалізацію можливостей і скорочення зовнішніх загроз, є відсутність загальної стратегії розвитку. Стратегія інноваційної конкурентоспроможності ОЧЕС в сучасних глобалізаційних умовах є інструментом, здатним конструктивно пов’язати між собою чотири квадранти матриці SWOT, забезпечивши збереження і підсилення сильних сторін інноваційно-інтеграційного потенціалу; перетворення потенційних інноваційно-інтеграційних переваг на реальні переваги; створення сприятливих умов для реалізації можливостей; скорочення (усунення) слабких сторін та мінімізації зовнішніх загроз; посилення інноваційного потенціалу країн та його впливу на результати функціонування економіки: продуктивність праці, якість життя, екологічне благополуччя на основі пріоритетів сталого розвитку і соціальної відповідальності.

Література:

1. Макогон Ю. В. Роль Великого Шелкового пути в развитии цивилизации. Возрождение Большого пути через трансформацию Евразийских транспортных коммуникаций: региональный аспект: монография / Ю. В. Макогон, А. В. Грузан; под. ред. Ю.В. Макогона. – Донецк: ДонНУ, 2009. – 297 с.

2. Тараненко І.В. Стратегії інноваційної конкурентоспроможності країн в умовах глобальної економічної нестабільності / І.В. Тараненко. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2013. – 502 с.

3. Тараненко І.В. Удосконалення товарної структури експорту як фактор підвищення конкурентоспроможності країн / І.В. Тараненко // Економічний вісник Національного гірничого університету. – 2013. – №3(43). – С. 37–46.