Самченко Ю.М., студентка факультету менеджменту ВНАУ

Науковий керівник к.е.н., доц., Пронько Л.М. ВНАУ

МАТЕРІАЛЬНО-ФІНАНСОВА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Вступ. Реальність місцевого самоврядування визначається, в першу чергу, матеріальними і фінансовими ресурсами, якими розпоряджається територіальна громада та які в сукупності становлять матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування.

Конституція України (ст.142) до матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування відносить рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Провідне місце в структурі матеріальної основи місцевого самоврядування займає комунальна власність. Конституція України визначає комунальну власність як самостійну форму власності, суб’єктами якої є територіальні громади села (кількох сіл у разі добровільного об’єднання в сільську громаду їх жителів), селища, міста, району в місті.

Територіальна громада безпосередньо або через органи місцевого самоврядування володіє, користується і розпоряджається належним їй на основі права комунальної власності рухомим і нерухомим майном, коштами та іншими об’єктами з метою забезпечення надання населенню передбачених законом громадських послуг.

Від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності здійснюють відповідні органи місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування виконують всі майнові операції щодо об’єктів права комунальної власності, можуть здійснювати з ними будь-які господарські операції, зокрема, передавати їх у постійне або тимчасове користування фізичним та юридичним особам, здавати в оренду, вносити як частку до статутного фонду акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, кооперативів, фінансово-кредитних установ та інших підприємств і організацій, продавати, купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів комунальної власності, що приватизуються або передаються в користування та оренду тощо.

Серед об’єктів, що становлять матеріальну основу місцевого самоврядування, важливе місце займають земельні ресурси. Земля є перш за все територіальною основою місцевого самоврядування, одним із головних ресурсів, які забезпечують життєдіяльність громади. По-друге, земля як об’єкт права власності громади є джерелом надходжень до місцевого бюджету.

Місцевий бюджет забезпечує фінансування заходів соціально-економічного розвитку відповідної території або окремого населеного пункту (села, селища), що здійснюється органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідного рівня.

Фінансову основу місцевого самоврядування головним чином складають місцеві фінанси. Однією з головних проблем у відносинах між центральними органами державної влади й управління та місцевим самоврядуванням залишаються міжбюджетні відносини. Не можна сказати, що ця проблема залишається поза увагою представників держави чи місцевого самоврядування, проте місцеве самоврядування досі залишається без відповідного фінансування.

Проблема місцевих фінансів є найбільш складною у розвитку місцевого самоврядування. Наявність у територіальної громади фінансових ресурсів, достатніх для вирішення питань місцевого значення, обумовлює реальність місцевого самоврядування в тій чи іншій країні.

Висновок. Отже, матеріально-фінансова основа є однією з головних засад ефективного функціонування місцевого самоврядування. Для нашої держави пріоритетним є здійснення наступних завдань:

1. створення умов для забезпечення максимальної фінансової самостійності і незалежності місцевих бюджетів (як це і передбачено законодавством, зокрема п.3 ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України);

2. необхідність закріплення за місцевим самоврядуванням достатньої кількості фінансових і матеріальних ресурсів, надання його органам реальних прав щодо використання та розпорядження таким ресурсами;

3. проведення політики стимулювання збільшення доходів місцевими бюджетами, забезпечення високого рівня життя населення та надання йому кваліфікованих і якісних послуг;

4. переробка і зведення численних нормативно-правових актів, прямо чи опосередковано пов’язаних зі здійсненням місцевого самоврядування, в один кодифікований нормативно-правовий акт, наприклад, в Муніципальний кодекс України.

Література

1. Конституція України [Текст]: із змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Про місцеве самоврядування в Україні [Текст]: закон України від 21.05.1997 // Офіційний вісник України – 1997. ‒ № 25. ‒ Стор. 20

3. С.Е. Острович Доктринальні підходи до визначення матеріально-фінансової основи місцевого / С.Е. Острович, Науковий вісник, № 2, 2010, С.88-96

4. Кириченко М. Є. Держава та місцеве самоврядування: проблеми розмежування права власності на доходи / М. Є. Кириченко, Ю. М. Кириченко // Актуальные проблемы управления ресурсами городского развития: материалы междунар. науч.-практ. конф. (г. Донецк, 20 нояб. 2003 г.). - Донецк : Юго-Восток ЛТД, 2003. -С. 52-58.