Живіцький С.О., науковий керівник к.е.н., доцент Клочковський О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Особливості нарахування та сплати прямих податків в Україні

Постановка проблеми. Від здатності податкової системи забезпечувати вчасні та в повному обсязі надходження грошових ресурсів до бюджету залежить можливість держави фінансувати необхідні витрати. Тому належна фіскальна ефективність податкової системи є сьогодні умовою національної конкурентоспроможності.

Аналіз літератури, визначення невирішених проблем. Над актуальними теоретичними, методологічними та науково-практичними питаннями удосконалення адміністрування податкової системи й окремих податків, а також визначення їхньої фіскальної ефективності плідно працюють такі українські вчені: В. Андрущенко [1; 2], В. Мельник [9] та інші. У той же час недостатньо досліджено вплив податкового адміністрування на загальну фіскальну ефективність (як в цілому податкової системи, так і за окремими податками).

Мета дослідження — викласти результати авторських узагальнень щодо удосконалення адміністрування прямих податків як чинника підвищення їхньої фіскальної ефективності.

Основні результати дослідження. На основі вивчення та узагальнення результатів досліджень науковців [3] спробуємо запропонувати власне визначення фіскальної ефективності: фіскальна ефективність податкової системи — це її здатність (властивість) створювати економічні ефекти, пов'язані із забезпеченням належного фіскального результату (тобто податкових надходжень) при допустимих витратах (йдеться про витрати на податкове адміністрування). Згідно із запропонованим підходом, фіскальна ефективність кількісно може бути визначена як відношення абсолютного обсягу надходжень податку до витрат на його адміністрування. Показник дає змогу визначити суму коштів, витрачених державою на уможливлення надходжень одиниці фінансових ресурсів у результаті оподаткування.

В. Андрущенко наводить цікаві дані про ефективність основних прямих податків у США. Зокрема, спираючись на результати розрахунків американських експертів, дослідник зазначає, що видатки податкової служби на забезпечення справляння прибуткового податку із фізичних осіб становлять 58 центів на 100 дол. США податкових надходжень, тобто приблизно 0,6% [2].

Дані про доходи зведеного бюджету, обсяг податкових надходжень, надходження податку на прибуток підприємств та податку з доходів фізичних осіб за 2006—2012 рр. наведено у табл. 1.

Показники	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Доходи зведеного бюджету	62,0	75,3	91,5	134,2	171,3	219,9	297,8
Податкові надаодження	46.4	54,3	63,2	93,1	125,7	161,3	227,2
Податок з доходів фізичник осіб	10,8	13,5	13,2	17,3	22,0	34,0	45,9
Частка податку з доходів фізичних осіб у доходах зведеного бюджету, %	17,4	17,9	14,4	12,9	13,3	15,3	15,4
Частка податку з доходів фізичних осіб у податкових надходженнях, %	23,3	24,9	20,9	18,5	18,1	21,6	20,2
Податок на прибуток підприємств	9,4	13,2	16,2	23,5	26,2	34,4	47,9
Частка податку на прибуток підприємств у даходах зведеного бюджету, %	15,2	17,5	17,7	17,5	15,3	15,6	16,1
Частка податку на прибуток підриємств у податкових надходженнях; %	20,7	24,3	25,6	24,0	20,0	21,3	21,1

Таблиця 1.

Окремі показники впливу основних прямих податків на формування доходів Зведеного бюджету України протягом 2002-2008 рр., млрд. грн.(складено і розраховано за [11])

Нині в Україні оприлюднюються дані щодо загального обсягу податкових надходжень, надходжень за окремими податками (в тому числі в розрізі регіонів і видів економічної діяльності), а також загальні дані про обсяг адміністративних витрат на стягнення податків (без виокремлення витрат у розрізі окремих податків). Отже, можна визначити лише фіскальну ефективність податкової системи в цілому. Фіскальна ефективність окремих податків може бути визначена лише з використанням непрямих методів аналізу.

З даних табл. 1 видно, що обсяги надходжень основних прямих податків до державної скарбниці протягом досліджуваного періоду зростали (за винятком 2008 р., коли обсяг надходжень податку з доходів фізичних осіб знизився порівняно з попереднім роком на 0,3 млрд. грн., що стало наслідком зниження податкової ставки). Натомість роль основних прямих податків у наповненні державної скарбниці та формуванні податкових надходжень є досить нестабільною. Так, частка прямих податків у формуванні доходів зведеного бюджету зростала у 2007 р., 2011 р. та 2012 р., а у формуванні податкових надходжень - у 2007 р. та 2011 році.

Можна також зробити висновок і про різну роль основних прямих податків у формуванні загальних тенденцій прямого оподаткування. Так, провідну роль у формуванні бюджетних доходів та податкових надходжень у 2006 р., 2007 р., 2011 р. відігравав податок з доходів фізичних осіб, а у 2008-2010 рр. та 2012 р. — податок на прибуток підприємств. Зазначене стало наслідком коливання макроекономічних показників при формуванні доходів інституційних секторів економіки, а також маніпулювання ставками основних прямих податків.

Отже, на порядку денному стоїть питання підтримки високої фіскальної ефективності прямих податків, які забезпечують високі надходження до бюджету.

Україна порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи має один з найнижчих показників частки податків з фізичних осіб і найбільший показник частки податків на доходи корпорацій, а також один із найбільших показників частки соціальних внесків, які сплачують роботодавці [1]. Тобто основний тягар наповнення бюджету через механізм оподаткування в нашій країні несуть юридичні особи (підприємства, установи, організації). Причому йдеться насамперед про підприємства виробничої сфери, оскільки більшість суб'єктів сфери послуг (транспортні перевезення, торгівля, посередницькі послуги) та дрібного виробництва завдяки механізму спрощеного оподаткування мають змогу легальним шляхом уникати високого податкового навантаження [8]. Все це негативно позначається на загальній конкурентоспроможності країни за показником податкового режиму для сумлінних системних товаровиробників.

Обсяг корпоративних податків залежить не лише від особливостей їх стягнення (залежність від коливань маси прибутку, можливості ухилення від сплати), а й від реальних можливостей використання для потреб стійкого економічного зростання [6].

Основні проблеми прямого оподаткування такі: часті і непередбачувані зміни законодавства про прямі податки; невідповідність нормативно-правових актів з питань прямого оподаткування один одному; невідповідність принципів формування та реалізації прямого оподаткування України та країн ЄС; неефективна система пільгового оподаткування за основними прямими податками; висока девіація серед платників прямих податків; неефективність системи пільгового оподаткування за основними прямими податками [5—10; 12]. Тобто необхідне подальше реформування системи прямого оподаткування, але така робота має спиратися на науково обгрунтовану, виважену та збалансовану систему відповідних заходів, яка має узгоджуватись з кращим світовим досвідом та враховувати сучасні виклики.

З урахуванням результатів проведеного дослідження автором сформульовано концептуальне бачення подальших перспектив розвитку системи прямого оподаткування, в тому числі з урахуванням необхідності здійснення заходів щодо підвищення фіскального ефективності прямих податків:

Доцільно привести мінімальний неоподаткований дохід у відповідність до прожиткового мінімуму, а також провести раціоналізацію переліку видів витрат, які враховуються при оподаткуванні доходів громадян.

Потребують подальшого удосконалення процедури адміністрування прямих податків. Необхідно вжити заходів з оптимізації системи обліку доходів і витрат суб'єктів підприємництва, а також забезпечити стабільність відповідних нормативних документів.

Слід посилити стимулюючий вплив податку на прибуток підприємств на розвиток високотехнологічних виробництв. Одним з елементів вирішення цього завдання має стати запровадження прискореної «податкової» амортизації, суть якої полягає у використанні підвищених коефіцієнтів амортизації залежно від строків експлуатації обладнання, що призводить до розриву між податковою та економічною амортизацією та відповідного зменшення обсягів прибутку, який оподатковується.

З метою посилення позитивного впливу оподаткування на розвиток інвестиційної та інноваційної діяльності у промисловості необхідно розробити й запровадити дієвий механізм надання суттєвих пільг промисловим підприємствам, які впроваджують інвестиції і інновації на пріоритетних напрямах і реалізують конкурентоспроможну продукцію (встановлення податкових канікул тощо), використовувати позитивний зарубіжний досвід податкових пільг (інноваційні податкові кредити, податкове стимулювання ризику при купівлі нових технологій, прискорена амортизація, звільнення від оподаткування прибутку тощо), запровадити механізм постійного моніторингу ефективності податкових пільг, наданих підприємствам, які займаються інвестиційною та інноваційною діяльністю на пріоритетних напрямах.

Система прямого оподаткування має бути побудована так, аби збільшення виробництва призводило до зниження податкового навантаження на одиницю продукції, а збільшення доходів бюджету відбувалося не за рахунок збільшення кількості податків і ставок оподаткування, а за рахунок збільшення бази оподаткування (доходу або прибутку) у платників. Сума оподатковуваного прибутку повинна зменшуватися на суми, спрямовані на реінвестування, тобто придбання основних засобів за рахунок частини отриманого прибутку.

Висновки. Подальше удосконалення адміністрування системи прямого оподаткування слід здійснювати за такими напрямками:

-оптимізація системи обліку доходів і витрат суб'єктів підприємництва;

-забезпечення стабільності нормативних вимог до адміністрування прямих податків;

-запровадження податку на нерухомість (майно) і закріплення його за місцевими бюджетами;

-удосконалення системи пільгового оподаткування шляхом її спрямованості на стимулювання інвестиційно-інноваційних процесів;

-розробка порядку звітності та контролю за формуванням та використанням фінансових ресурсів, отриманих завдяки пільговому оподаткуванню, з правом стягнення їх до бюджету в разі неефективного або нецільового використання тощо;

-оптимізація порядку амортизації основних засобів, у тому числі удосконалення механізму прискореної податкової амортизації.

Перспективи подальших розвідок. У подальшому мають бути виконані комплексні економетричні розрахунки оцінки зміни фіскальної ефективності залежно від реалізації окремих заходів удосконалення механізму податкового адміністрування.

Список використаних джерел

1. Азаров М.Я., Андрущенко B.Л., Данілов О.Д. Податкові системи зарубіжних країн: Монографія. - К.: Комп'ютерпрес, 2010. - 240 с.

2. Андрущенко B.Л. Фіскальне адміністрування як наука і мистецтво // Фінанси України.- 2012.- №6. - С. 27-35.

3. Економічна енциклопедія: У 3-х т. - Т. 1 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред) та ін. - К.: Академія, 2010. - 864 с.

4. Захарін C.B. Удосконалення державної амортизаційної політики для стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності // Проблеми науки.- 2007.- №10. - С. 20-27.

5. Ільєнко P.B. Амортизаційна реформа в контексті податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб'єктів господарювання // Проблеми науки.- 2011.- №6. - С. 2025.

6. Ільєнко P.B. Концептуальні засади податкового стимулювання розвитку виробничої сфери // Актуальні проблеми економіки.- 2011.- №7. - С. 223-228.

7. Лащак B.B. Стимулювальна роль прямих податків // Фінанси України.- 2012.- №2. - С. 84-91.

8. Лащак B.B. Удосконалення системи прямого оподаткування в Україні // Фінанси України.- 2009.- №11. - С. 26-32.

9. Мельник B.M., Пенякова Г.Л. Механізм прямого оподаткування у фінансовій теорії // Фінанси України.- 2009.- №5. - С. 66-77.

10. Онишко C.B. Підвищення рівня адміністрування податку на прибуток // Фінанси України.- 2012.- №6. - С. 47-50.

11. Податкові надходження в Україні // www.minfin.gov.ua.

12. Пророк P.B. Система податкового стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності у промисловості // Проблеми науки.- 2012.- №9 - C. 90-98.

13. Скрипник А., Паянок Т. Фіскальна ефективність та можливі шляхи реформування ПДВ в Україні // Економіка України.- 2008.- №4. - С. 29-42.