к.т.н. М.І.Гойхман

Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України

РОЗВИТОК ФОНДІВ З УПРАВЛІННЯ ПРОБЛЕМНИМИ АКТИВАМИ В УКРАЇНИ

Головним чинником, що гальмує відновлення банківської системи України, залишається проблема зростання прострочених боргів. Рівень проблемної заборгованості підприємств перед банками в жовтні 2013 виріс на 4%, або 2,3 млрд грн.[1]. Прострочення зростає протягом усього року - у січні-жовтні вона зросла на 9%, або на 4,6 млрд грн. Всього на 01.11 13 р. юрособи прострочили платежі по кредитах на 56,6 млрд грн. Найбільший приріст проблемної заборгованості в жовтні 2013 р. спостерігався в сфері торгівлі – борги зросли на 5%, до 22,1 млрд грн.

На наш погляд, вирішення проблеми лежить у площині використання практики застосування зовнішніх методів управління проблемними активами, оскільки внутрішньобанківські методи управління проблемними активами не працюють. Найбільш дієвим методом може стати продаж проблемних активів спеціалізованим фондам distressed assets (проблемні активи). Даний метод практично не використовуються в Україні. У тож час у світовій практиці продаж банками своїх проблемних активів фондам Private Equity, що спеціалізуються на distressed assets є налагодженою й загальноприйнятої процедурою. Активний розвиток даних фондів Private Equity розпочався в 80 -х роках ХХ ст. Не зважаючи на те, що в загальному обсязі інвестування в проблемні приватні компанії, що зазнають фінансові труднощі або банкрутство, ці фонди привнесли порівняно невеликий внесок, їх значення у розвитку ринку проблемних активів з кожним роком зростає. Звуження світового ринку капіталу і світова економічна криза, яка сталась після краху Lehman Brothers у 2008 р., створила додаткові можливості для фондів Private Equity в сфері distressed assets. Протягом 2003-2013 рр. в світі було закрито 288 фондів проблемних активів, що дозволило залучити інвестицій на суму 219 млрд. дол США. За цей період на європейському ринку 52 фондам вдалося зібрати 25,4 млрд. дол США. Пік розвитку фондрайзинга у світовому масштабі припав на 2007 і 2008 рр., коли було створено 44 і 40 фонду distressed assets та залучено 51,3 млрд. дол США і 54,2 млрд. дол США відповідно. Український ринок проблемних активів представлений в основному факторинговими компаніями, афілійованими з колекторськими фірмами. В 2009 р. на фінансовому ринку з’явились кредитні пайові інвестиційні фонди, розвиток яких пов'язаний з інтересом іноземних фондів до покупки українських «distressed assets» і формуванням їх в структурі «distressed debt funds». Колекторські компанії в основному працюють з беззаставними кредитами фізичних осіб. Що стосується роботи з корпоративними кредитами на українському ринку проблемних активів мова не йде тому це більш складні взаємини банку і боржників. Крім того заставні кредити (наприклад, іпотечні) вимагають більшого інвестування, чого не можуть дозволити колекторські фірми, на відміну від інституційних інвесторів (фондів). При продажу банком проблемних активів і недостатній сумі резерву, сформованої під цей актив, розмір дисконту навряд чи буде високим. В той же час, подібне позбавлення від активу може виявитися збитковим, оскільки при певному дисконті і сумі раніше сформованого резерву за кредитом, податкові відрахування можуть перевищити економічну вигоду. Саме тому податкове законодавство продовжує залишатися однією з основних проблем на шляху розвитку ринку проблемних активів України.

В Україні на ринку проблемних активів в якості ефективного гравця зарекомендував себе Дельта Банк. Наприклад, в 2013 р. УкрСиббанк продав йому проблемних активів на суму 1 млрд. грн., при цьому структура проблемних активів останнього не перевищила 15 %. Банк має позитивний досвід роботи в цій сфері, і вже реалізував активи, що знаходяться в портфелі Укрпромбанку.

Позитивно на розвиток фондів з управління проблемними активами вплине створений в 2010 р. Фонд спеціальних ситуацій (The CEE Special Situations Fund) для реструктуризації проблемних активів у Центральній та Східній Європі, засновниками якого є Міжнародна фінансова корпорація (IFC), Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD) і австрійська компанія CRG Capital (входить в CRG Partners Group США). Інвестовані кошти (у розмірі € 36 млн., в подальшому цю суму планують збільшити до € 200 млн.) будуть спрямовані на купівлю проблемних активів в регіон, з метою відновлення економічного зростання. Основними об’єктами інвестування буде середній бізнес з річним оборотом близько € 25 млн., відсутністю репутаційних ризиків та інформаційна прозорість. Згідно з планами фонду, в Україну планується вкласти близько € 30 млн. Компанія орієнтується на прибутковість у розмірі 20-25 % річних у валюті. Такий рівень вдається досягти за рахунок диверсифікації інвестицій, яка відбудеться між 10 активами або більше.

Таким чином, в Україні ринок проблемних активів тільки починає зароджуватися. Створення ринку проблемних активів має стати наступним кроком на шляху відновлення національної економіки. Україна володіє достатнім потенціалом у цій галузі, але існуюче законодавство не дає можливості розвивати цей бізнес. Підвищення прозорості діяльності підприємств і банків у сфері управління проблемними активами в значній мірі активізує інтерес іноземних інвесторів. У тож час, не зважаючи на високу прибутковість, рівень ризику для інвесторів досить великий, що буде знижувати привабливість українських проблемних активів. Також в даному сегменті відчувається нестача професійних керуючих. Вирішення існуючих проблем у сфері законодавчого регулювання процесів управління проблемними активами, а також розвиток організаційної інфраструктури в даній області повинні в перспективі зробити український ринок проблемних активів одним з привабливих інвестиційних напрямків.

Література:

1. Національний банк України //Електронний ресурс / Режим доступу: http://www.bank.gov.ua