Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Шафранська Т.Ю., Шпілька О.В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Проблеми активізації інвестиційного процесу в Україні.

Важливу роль в розвитку національної економіки будь-якої країни світу відіграють іноземні інвестиції, Україна в даному випадку не є винятком. З розвитком транснаціональних корпорацій суспільство все більше уваги приділяє питанню їхнього розміщення та освоєння в сучасній економіці. Обсяги інвестицій, їх галузева та територіальна спрямованість все сильніше впливають на підвищення економічної активності населення, створення нових робочих місць, а інколи цілих виробничих галузей національного господарства, що в кінцевому варіанті визначає структуру економіки держави та формує її політику. Залучення коштів іноземних інвесторів сприяє активізації інвестиційного процесу, впровадженню нових технологій, використанню передового зарубіжного досвіду, розвитку малого і середнього бізнесу, зростанню інвестиційного потенціалу та ін.

Згідно з інформацією Державного комітету статистики, в 2012 році іноземні інвестори знизили вкладення в економіку України на 7%, що складає близько 6,01 млрд. доларів. У I кварталі 2013 року обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну склав 885,1 млн. доларів, що на 4,4 % менше, ніж за аналогічний період минулого року. Експерти пов'язують таку тенденцію з погіршенням інвестиційного клімату в країні.

Незмінними лідерами із залучення інвестицій залишаються промислові підприємства і фінансові установи, а також організації, що здійснюють операції з нерухомістю, інжиніринг та надають послуги підприємцям. За ними слідують підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку. При цьому спостерігається непропорційний розподіл обсягів залучення інвестицій у регіони України. До восьми регіонів: Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Київської, Львівської, Одеської, Запорізької областей, Автономної Республіки Крим та до м. Київ надходить найбільше всього інвестицій – 87,9 відсотка від обсягу всіх залучених прямих іноземних інвестицій. Саме ці регіони на сьогодні вже є економічно розвинутими та найбільш привабливими для іноземних інвесторів. Таке спрямування прямих іноземних та капітальних інвестицій в регіональному розрізі не сприяє рівномірному соціально-економічному розвитку регіонів та посилює подальше збільшення розриву у їх розвитку. На думку авторів, в Україні повинна бути розроблена інвестиційна стратегія розвитку кожного регіону з урахуванням специфіки його народногосподарського комплексу. При цьому пріоритетними напрямами фінансування мають бути:

- розвиток і модернізація паливно-енергетичного комплексу, створення власної бази та інфраструктури енергоносіїв, впровадження енергозберігаючих технологій;

- розвиток і модернізація агропромислового комплексу;

- розвиток інфраструктурних галузей з використанням інноваційних проектів.

На сьогоднішній день інвестиційний клімат в Україні залишається несприятливим, що призводить до гострої нестачі інвестиційних ресурсів в економіці України і ставить під загрозу соціально-економічне зростання країни. Основною проблемою сучасного стану інвестиційного клімату в країні є те, що існуючій структурі державного апарату притаманний громіздкий процес прийняття рішень, бюрократія і нечітке розмежування компетенції між урядовими відомствами. Заважають поліпшенню інвестиційного клімату недостатній рівень правових гарантій, низький рівень політико-правової стабільності, непрозоре законодавство, стан якого сьогодні потребує негайного вдосконалення. Гальмують інвестиційні процеси в державі і такі чинники, як незадовільний стан основних засобів та інфраструктури, застарілі технології, висока енергоємність економіки, недостатня конкурентоспроможність продукції, регуляторні перешкоди та корупція, низький рівень розвитку фінансової інфраструктури та незначна інноваційна складова економіки. Сучасна інвестиційна політка в Україні має досить суперечливий та непослідовний характер, при цьому не завжди враховується специфіка економіки держави, що розвивається.

З огляду на вищевикладене, основними напрямами інвестиційної політики в Україні повинні бути:

- послідовне зниження регуляторного тиску на інвесторів;

- формування єдиних економіко-правових умов ведення бізнесу для всіх без винятку суб'єктів господарювання;

- створення ефективних форм і механізмів управління інвестиційною діяльністю;

- розвиток банківської системи та інститутів фінансового ринку тощо.

Основним завданням державного регулювання інвестиційної діяльності має стати: створення сприятливого інвестиційного середовища шляхом стимулювання національних інвесторів здійснювати інвестиції; концентрація грошових потоків на пріоритетних напрямах розвитку економіки; акумуляція достатнього обсягу фінансових ресурсів у провідних банках країни; забезпечення доступності кредитів для позичальників шляхом зниження їх вартості; забезпечення пріоритетного виділення кредитних ресурсів на пільгових умовах рефінансування банкам, які кредитують високоефективні інвестиційні проекти тощо.

Лише обґрунтована державна політика щодо формування сприятливого інвестиційного клімату, забезпечення ефективної мобілізації інвестиційних ресурсів та дієвого управління ними є вагомим засобом активізації інвестиційних процесів в Україні.