Экономические науки/4. Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

 

К.е.н., доцент Ульяницька О.В., магістрант Шепель К.В.

Донбаський державний технічний університет, Україна

 

Основні  напрямки щодо підвищення

інвестиційної привабливості україни

 

Інвестиції є найважливішим чинником стабілізації та зростання економіки України. Дослідження проблем інвестиційної діяльності є актуальним питанням, оскільки в останні роки в Україні недостатньо привабливі умови для більш активної діяльності внутрішніх та іноземних інвесторів, що в свою чергу обумовлює потребу у додатковому обсязі інвестиційного капіталу. На сучасному етапі є необхідність поліпшення інвестиційного клімату та удосконалення механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності.

 Питанням щодо проблем, перспектив розвитку та шляхів поліпшення інвестиційної діяльності в Україні присвячені праці багатьох вчених-економістів, таких як: А.П. Гайдуцького, Т.В. Майорова, Б.М. Данилишина, В.Р. Жукова, О.І. Амоші, О.М. Невелєвої, М.Х. Корецького, С.М. Василенка, О.І. Дація, М.І. Крупки, С.Г. Галуза, А.П. Дука, Л.М. Борщ [1]  та багатьох інших.

Розвиток сучасної економіки  України неможливий без активізації інвестиційної діяльності, пошуку та залучення надійних інвесторів, які б вкладали свої інвестиції на довгострокові терміни, забезпечуючи цим стабільний розвиток важливих сфер господарства. Україна має всі шанси для залучення  інвестиційних ресурсів та використання їх на користь економіки, тому що потенціал української економіки має досить привабливий рівень щодо свого розвитку.

Але варто зазначити, що за останній час Україна так і не позбулася повністю структурних деформацій і значно відстає від розвинутих країн за багатьма факторами продуктивності виробництва та рівнем добробуту населення. У лютому 2011 р. Кабінет Міністрів України затвердив Програму розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності країни до 2015 року. Згідно з цією програмою першочерговими завданнями є поліпшення умов для інвесторів, підтримка галузей, що працюють на внутрішній і зовнішній попит, накопичення і концентрація інвестиційних ресурсів у галузях інформаційно - комунікаційних технологій та інноваційних виробництв. Крім того, на думку прем'єр – міністра М. Азарова, Україні потрібно близько 1 трлн. доларів інвестицій до 2021 для її модернізації [2]. У зв'язку з цим всебічний аналіз і реальна оцінка інвестиційної діяльності є основоположною базою для подальшого удосконалення правового і економічного фундаменту програми.

Сучасний розвиток інвестиційної діяльності в Україні не в найкращому становищі. Макроекономічні показники України  залишаються на периферії світових  інвестиційних потоків, що значно підсилюється недостатнім рівнем інвестиційних ресурсів, а також ускладнюється кризовими явищами у світовій економіці [4]. Основними причинами зниження активності інвестиційної діяльності в Україні є: несприятливий інвестиційний клімат; недосконала законодавча база; неналежна підготовка інвестиційних проектів та програм та їх недієвість; високий рівень корумпованості та бюрократії нерозвиненість інвестиційних інструментів та інвестиційного ринку.

У жовтні листопаді 2012 р. агентство InvestUkraine провело опитування щодо проблем, з якими стикаються іноземні інвестори в Україні. У ньому взяли участь 130 компанійіз 16 регіонів України. У ході опитування компаніям було запропоновано визначити основні проблемні питання своєї діяльності в Україні. Ґрунтуючись на результатах був складений рейтинг найбільш поширених проблем іноземних інвесторів в Україні. Згідно з рейтингом основна проблема іноземних інвесторів – відносини з податковими органами (22,8%). Друге і третє місця розділяють питання, пов’язані з аудитом та нормативними обмеженнями – 14,45%. Проблеми щодо земельних питань турбують 11,8% респондентів, митних відносин – 11,03%. Ліцензування та дозвільні процедури ускладнюють діяльність 10,27% опитаних інвесторів, у той час як процедура реєстрації – 9,5%. Крім того, 5,7% інвесторів вказали, що вони мають справу з проблемами рейдерства, високої вартості сировини і т. д. [5].

Згідно сучасного стану інвестиційного клімату в Україні, можна визначити необхідність реалізування таких положень: реалізація основних структурних реформ, дієвих антикорупційних заходів; здійснення прозорого процесу приватизації; зменшення податкового навантаження на інвестора.

За для того, щоб наочно оцінити стан інвестиційної діяльності України, слід розглянути обсяг прямих іноземних інвестицій та інвестиції в основний капітал. За даними Держстату у І кварталі 2013 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 1559,7 млн.дол.США прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), що становить 176,2 відсотка до відповідного періоду 2012 року [3].

 

 

Рисунок 1. – Обсяг прямих іноземних інвестицій

 

Аналізуючи показники інвестиційної діяльності (згідно з інформацією Державної служби статистики України) за період 2005 - 1 кв. 2013 рр. (рис. 1), варто зазначити, що в Україні спостерігається збільшення темпів зростання прямих іноземних інвестицій, воно не значне, але стабільне.

На підприємствах промисловості зосереджено 30,8 % загального обсягу прямих інвестицій в Україну, у фінансових установах – 29,1 %.

 

 

Рисунок 2. – Розподіл прямих іноземних інвестицій за основними видами

економічної діяльності

 

Прямі іноземні інвестиції повинні підсилювати міжнародну інвестиційну позицію України, але, аналізуючи дані, стає зрозуміло, що чиста інвестиційна позиція ще не досягла позитивної позначки. Інвестиції в  промисловість не становлять навіть половини обсягів всіх інвестицій (30,8%), а сільське господарство, маючи великий потенціал, інвестується зовсім незначною мірою (1,4%).

До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр – 17692,2 млн.дол.США, Німеччина – 6124,0 млн.дол.США, Нідерланди – 5260,8 млн.дол.США, Російська Федерація – 3814,8 млн.дол.США, Австрія – 3420,4 млн.дол.США, Велика Британія – 2609,0 млн.дол.США, Віргінські Острови (Брит.) – 2253,7 млн.дол.США, Франція – 1761,1 млн.дол.США, Швеція – 1700,0 млн.дол.США та Швейцарія – 1160,6 млн.дол.США.

 

Подпись: КіпрПодпись: НімеччинаПодпись: НідерландиПодпись: Російська
Федерація

Подпись: АвстріяПодпись: Велика
Британія

 

Рисунок 3. – Розподіл прямих іноземних інвестицій в Україну за основними регіонами-інвесторами

 

Незадовільна диверсифікація джерел залучення прямих іноземних інвестицій в Україну по країнах-інвесторах може бути ризиком залежності економіки України від політики кількох країн – основних інвесторів.

Також спостерігається непропорційний розподіл обсягів залучення інвестицій у регіони України. До восьми регіонів: Дніпропетровської (15,6%), Донецької (5,7%), Харківської (3,9%), Львівської (2,9%), Одеської (2,9%), Запорізької (2,1%) областей, Автономної Республіки Крим (2,6%) та до м. Київ (48,9%) надходить найбільше всього інвестицій – 87,9 відсотка всіх залучених прямих іноземних інвестицій. Це саме ті регіони, які на сьогодні вже є економічно розвинутими та найбільш привабливими для іноземних інвесторів. Таке спрямування прямих іноземних інвестицій та капітальних інвестицій в регіональному розрізі не сприяє рівномірному соціально-економічному розвитку регіонів та посилює подальше збільшення розриву у їх розвитку.

Слід зазначити, що структура за формами залучення іноземного капіталу за період 2002-2013 рр. значно змінилася. Так, у 2001-2004 рр. внески у вигляді рухомого і нерухомого майна займали від 28% до 36%. На сьогодні в структурі акціонерного капіталу нерезидентів домінують вкладення в грошових внесках. Обсяги залучення капітальних інвестицій підприємств України у січні-березні 2013 року складають 51,9 млрд. грн., що становить 103,0% до 2012 року.

 

 

Рисунок 4. – Капітальні інвестиції

 

У січні-березні 2013 року зменшення капітальних інвестицій порівняно з відповідним періодом 2012 року спостерігалось в таких сферах економічної діяльності, як: діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування на 66,5 відсотка (0,1 відсотка); професійна, наукова та технічна діяльність –  на 63,6 відсотка (1,1 відсотка); транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність - на 52,6 відсотка (4,8 відсотка); освіта – на 49,0 відсоток  (0,2 відсотка); тимчасове розміщування й організація харчування - на 28,9 відсотка (0,5 відсотка) та ін.

Для суттєвого покращення місця України доцільним на сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Перспективою для України має стати проект Програми економічних реформ України на 2010-2014 роки, розроблений Комітетом з економічних реформ при Президентові України – «Концепція Державної цільової програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки». Україна не вперше вирішує проблему низької інвестиційної активності програмним методом, але слід зазначити, що ця державна програма має всі шанси для активізації інвесторів, як вітчизняних, так і зарубіжних, які у свою чергу можуть спрямувати інвестиційні потоки на модернізацію економіки та забезпечити сталий економічний розвиток, що є головною метою даної державної концепції. «Концепція державної цільової програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки» є системою заходів, спрямованих на оптимізацію державних видатків та підвищення ефективності їх використання. Дана концептуальна програма також націлена на створення сприятливих умов для залучення приватних інвестицій у реальний сектор економіки.

Доцільно зробити висновок, що для  економічного та соціального зростання  потрібен стабільний розвиток інвестицій в Україну. Держава повинна активно сприяти розвитку інвестиційної діяльності, а саме: дотримуватися активної позиції щодо залучення інвестицій; підтримувати на державному рівні  програми та проекти зарубіжних та вітчизняних інвесторів; створювати сприятливий інвестиційний клімат; забезпечувати прозорість, «партнерські» відносини між державою та інвестором; розвивати інвестиційний ринок та сприяти його інтеграції у світовий простір. Так, у Донецьку 17 жовтня 2013 року стартував VI Міжнародний інвестиційний саміт – найбільший в країні бізнес-форум, який проводиться з 2008 року і є високоавторитетним зібранням українського та міжнародного бізнесу, де обговорюються питання економічного розвитку та інвестиційних перспектив України. Саміт був присвячений питанням реалізації інвестиційного потенціалу регіону в контексті формування «зеленої» моделі розвитку економіки. Головними завданнями Саміту в цьому році була презентація інвестиційно-інноваційного потенціалу регіону, кращих світових практик енергоефективної модернізації економіки, «чистих» технологій в АПК, енергоефективних проектів у ЖКГ і соціальній сфері, сприяння залученню інвестицій для реалізації перспективних енергоефективних і ресурсозберігаючих проектів, обмін досвідом та популяризацію сучасних знань у сфері запобігання змін клімату, розвиток міжнародного співробітництва у сфері «зеленого зростання», трансфер інноваційних технологій, ознайомлення з інструментами фінансування «зелених» проектів, популяризацію використання альтернативних джерел енергії. Організатори Саміту запросили перших осіб країни, представників Уряду України, керівників регіонів, провідних експертів у сфері інвестицій, керівників найбільших фінансово-промислових корпорацій України та зарубіжжя. На відкритті Президент Віктор Янукович заявив, що країна потребує модернізації та переходу на євростандарти, щоб наші виробники конкурували на європейському та світовому ринках. Однією з найбільш значущих подій першого дня Саміту стала угода про співпрацю між Донецькою областю та компанією «ДТЕК». Це одне з найбільших енергетичних підприємств України.

Отже, аналізуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що Україна найближчим часом залишатиметься країною з несприятливим інвестиційним кліматом. Головними проблемами у залученні іноземних інвестицій на сьогодні є: політична та законодавча нестабільність, відсутність надійних гарантій захисту від змін українського законодавства, значний податковий та адміністративний тиск, високий рівень корумпованості та бюрократизму. Але завдяки глибокій структурній перебудові економіки країни, створенні системи інституцій і механізмів, що полегшують діяльність інвесторів в Україні та здійсненні скоординованої інформаціно-маркетингової політики,  інвестиційна привабливість України суттєво покращиться.

 

Література:

1.  Борщ Л. М. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи. – К.: Знання, КОО, 2002. – 318 с.

2. Главным приоритетом развития экономики Украины является радикальное улучшение инвестиционного климата [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://economics.lb.ua/state/2011/05/29/98711_Klyuev_nadeetsya_modernizirovat e.html

3. Державна статистика [Електронний ресурс] // Державний комітет статистики України: [сайт]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. -  Назва з екрана.]

4.  Статистична інформація [Електронний ресурс] Режим доступу: http:// www.in.ukrproject.gov.ua – офіційний сайт Державного України з інвестицій та розвитку

5. Rating of the most common problems of foreign investors in Ukraine [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/node/1539