Економічні науки/5. Управління трудовими ресурсами

Бугайчук Н.В.

Науковий керівник: д.е.н., професор, Іляш О.І.

Львівської комерційної академії, Україна

Мотиваційний механізм як система заходів підвищення ефективності діяльності підприємства

В сучасних умовах господарювання економічна наука та практика звертає увагу на проблеми ефективного використання персоналу підприємства та розробку мотиваційного механізму його управління. Забезпечення економічного та соціального ефекту підприємства, його кінцевих результатів в умовах ринкової економіки, пов’язане зі створенням прогресивних соціально-економічних механізмів активізації людського фактору. Безсумнівно, створення цілісного механізму мотивації персоналу є визначальним важелем, який забезпечує успішність виробництва і його конкурентоспроможність.

Зазначимо, що мотиваційний механізм варто розглядати як порядок дій керівництва підприємства щодо стимулювання персоналу відповідно до встановлених нормативних характеристик і фактично отриманих результатів виробничої діяльності працівників. При цьому, він має базуватися на основі існуючих на підприємстві систем мотивації і відповідати можливостям підприємства стимулювати високопродуктивну діяльність персоналу. Таким чином, мотиваційний механізм, орієнтуючись на персонал як найцінніший ресурс підприємства, дозволяє підвищити активність персоналу через досяжність нормативних полікритеріальних характеристик, які є основою наведення порядку на підприємстві і лише потім, через внутрішню мотивацію, яка враховує складність, якість, результативність діяльності працівників підприємства [3, c.368].

Загальновідомо, що мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації [1, c. 46]. Слід відмітити, що мотиваційну структуру працівника визначають потреби та мотиви, які формуються під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Відтак, за формою задоволення потреб розрізняють два типи мотивації: матеріальна (заробітна плата, премії, грошова винагорода, матеріальна допомога, участь у прибутку) та нематеріальна (похвала, схвалення, підтримка, визнання заслуг, повага й довіра, мотивація перспективою та збагаченням змісту праці, делегування повноважень).

Додамо також, що під матеріальною мотивацією слід розуміти прагнення достатку, певного рівня добробуту, матеріального стандарту життя, що обумовлює необхідність збільшення трудового внеску, а отже, і кількості, якості та результативності праці, підвищення ефективності праці. При цьому, провідна роль у матеріальній мотивації трудової діяльності належить заробітній платі, що виступає основною формою доходу найманих працівників, однак, взаємозв'язок заробітної плати, як і доходів у цілому, і мотивації трудової діяльності складний і суперечливий [2, c.367]. Таким чином вважаємо, що пріоритетом покращення матеріального стимулювання праці є відповідність темпів росту середньої заробітної плати та темпів росту продуктивності суспільної праці, при цьому, перевищення темпів росту продуктивності праці над темпами росту заробітної плати є ознакою ефективності стимулювання праці.

На основі даних офіційної статистики було проведено аналіз ефективності системи матеріального стимулювання праці в Україні (рис.1).

Рис. 1. Темпи росту середньої заробітної плати та продуктивності суспільної праці у 2008-2012 рр.

Як свідчать дані рис. 1, останніми роками в Україні ситуація відбулися певні деструктивні зміни у системі матеріального стимулювання праці. Так, якщо в 2009 році темпи росту заробітної плати перевищували темпи росту продуктивності суспільної праці на 5,4%, тобто діюча система оплати праці не стимулює зростання її продуктивності, незважаючи на випереджувальний ріст заробітної плати у 2010 - 2011 рр. над темпами росту продуктивності суспільної праці (на 0,6% та 2,5% відповідно). Однак, вже в 2012 році ріст заробітної плати перевищував ріст продуктивності суспільної праці на 6,9%, що свідчить про зниження ефективності системи матеріального стимулювання праці працівників.

Виявлені тенденції зміни системи оплати праці доводять, що підвищення конкурентоздатності підприємства та ефективності його діяльності вимагає високої трудової активності працівників, а для цього потрібно зосередити увагу на механізмах покращення стимулювання працівників. Варто зазначити, що на сучасному підприємстві основним завданням є формування ефективного мотиваційного механізму, при цьому, його складовою повинна бути як матеріальна так і нематеріальна мотивація, які взаємно збагачують та доповнюють одна одну.

Література:

1. Дімітрієва С.Д. Шляхи підвищення мотивації персоналу/С.Д. Дімітрієва//Культура народов Причерноморья:наук. журнал. – 2011. – №216. – С.46-49.

2. Мащенко М.А. Формування мотиваційного механізму на підприємстві/М.А. Мащенко// Комунальне господарство міст: Економічні науки: науково-технічний збірник – К.: Техніка, 2012. – № 102. – С.365-369.

3. Харун О.А. Побудова структури мотиваційного механізму управління персоналу/О.А. Харун // Економічні науки. Серія «Облік і фінанси»:зб.наук. праць. – Луцьк:ЛНТУ, 2011. – Вип. 8(29). – Ч.4. – С.366-371.

4. Дані офіційних інтернет-ресурсів Державного комітету статистики України за 2008-2012 рр. // Інтернет-ресурс/ Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/