http://www.rusnauka.com/Page_ru.htm
Полякова О. Г.
Студентка
4-го курсу напряму «Менеджмент» ННІЕМ
Одеської
національної академії зв’язку ім.
О.С. Попова
Козак В.І.
викл. кафедри менеджменту та маркетингу ННІЕМ
Одеської національної академії
зв’язку ім. О.С. Попова
к.ф.н. Бондаренко О.М.
доц. кафедри менеджменту та
маркетингу ННІЕМ
Одеської
національної академії зв’язку ім. О.С. Попова
КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ВИПУСКНИКІВ НА РИНКУ ПРАЦІ
Ринок
праці є одним з індикаторів, стан якого дозволяє судити про національний
добробут, стабільність, ефективність соціально - економічних
перетворень в країні. Відносини, які складаються на ринку праці між найманими
працівниками та роботодавцями, мають яскраво виражений соціально - економічний
характер, оскільки, вони зачіпають насущні потреби більшості населення країни.
Наслідки
глибокої економічної кризи, які все ще переживає економіка України,
проявляються не тільки в падінні виробництва, а й у невідповідності попиту та
пропозиції робочої сили на ринку. Тому сучасний випускник, в умовах досить
високого рівня безробіття та жорсткої ринкової
конкуренції за вакантні робочі місця, повинен бути конкурентоспроможним на
ринку праці.
У
зв'язку з цим зростає актуальність і стратегічне значення наукових досліджень,
спрямованих на визначення ефективних механізмів і шляхів підвищення
конкурентоспроможності випускників та молодих фахівців, від
роботи яких багато в чому залежить майбутнє як окремих підприємств, так і
країни в цілому. За ступенем охоплення населення вищою освітою наша країна
займає досить високі місця в світі. У 2011-2012 навчальному році чисельність
студентів у вузах III - IY рівнів акредитації у розрахунку на 10 тисяч
населення становила 465 чоловік [4]. Тоді як цей показник
у Франції становить 227, в Німеччині 271, в Швейцарії 272 людини [3]. В
даний час вища освіта сприймається як норма якості життя. Більшість
громадян України переконані в соціальної цінності
освіти,
тому попит на якісну вищу освіту буде рости і надалі. При
цьому,
знайти роботу молодому спеціалісту на ринку праці вкрай складно.
Поняття конкурентоспроможності
випускника вузу на ринку праці розглядається через призму оцінки комплексу
якісних його характеристик, від яких залежить його розвиток, рентабельність,
прибутковість, висока якість роботи, і, відповідно, висока заробітна плата і
якість життя, самореалізація особистості. Вимоги до конкурентоспроможності кваліфікованого
працівника обумовлені переходом на сучасну, інноваційну модель розвитку
економіки і відповідним формуванням ринку праці. Вони, здебільшого,
однакові для всіх професійних груп робочої сили . Але залежно від рівня освіти,
інтелекту, культури, віку та умов праці вони мають деяку групову відмінність. [2]
Таким
чином, конкурентоспроможність працівника - це наявність у нього психофізіологічних,
особистісних і професійно -
кваліфікаційних характеристик, що відрізняються від аналогічних характеристик
конкурентів у певній сфері праці, в певний момент часу найбільшою відповідністю
перевагам роботодавця і вимогам, визначеним змістом праці на конкретному
робочому місці, що дозволяє працівникові зайняти або зберігати це робоче місце.
[5]
Досліджуючи поняття конкурентоспроможності майбутнього фахівця,
неминуче стикаємося з проблемою підбору
необхідних
здібностей, якостей, знань, вмінь та
навичок, що забезпечуть, а ще краще гарантують, конкурентоспроможність
випускника вузу на ринку праці. В ідеальному варіанті
вузи повинні мати узагальнену модель конкурентоздатного випускника за всіма
напрямами і спеціальностями підготовки, яку здійснює навчальний заклад. На
сьогоднішній день така модель існує у вигляді державних освітніх стандартів
вищої професійної освіти. Однак він відображає тільки частину вимог, а саме -
знання, вміння та навички, якими повинен володіти випускник вузу. Але,
випускники, які володіють відмінними знаннями, прекрасними вміннями та
практичними навичками у своїй сфері підготовки далеко не завжди
конкурентоспроможні на ринку праці.
Конкурентоспроможність
спеціаліста повинна асоціюватися не тільки у професійній, але також і в
особистісній сфері.
Головна
психологічна умова успішної діяльності в будь-якій сфері
діяльності
- це впевненість у власних знаннях.
Яка в
кінцевому результаті призводить до впевненості в своїх діях
та досягнення
поставлених цілей.
Основними
напрямами, за якими має вироблятися впевненість у собі майбутнього професіонала
є:
•
освоєння
і вдосконалення професійної майстерності;
•
адекватна
поведінка в різних ситуаціях людського спілкування;
•
створення
сприятливого зовнішнього вигляду, власного іміджу.
Іншими
словами, в процесі навчання у студентів повинні формуватися три групи навичок:
технологічні, комунікативні та концептуальні.
Технологічні
навички пов'язані з освоєнням конкретної професії. Комунікативні навички мають
безпосереднє відношення до спілкування з різними людьми. Концептуальні - це
мистецтво прогнозувати події, планувати діяльність, приймати відповідальні
рішення на основі системного аналізу.
Якщо
використовувати цю модель як базу для підготовки конкурентоспроможного
випускника вузу, то
вона буде виконувати функцію певного соціального замовлення.
У
нашій вітчизняній педагогіці Н.В. Борисова теж спробувала розробити вимоги до
особистих якостей майбутнього фахівця. Ці вимоги розділені на три основні
групи: психологічні, розумові, поведінкові.
До
психологічних відносяться: емпагія - здатність до співпереживання;
аутенгічность (відкритість по відношенню до інших), толерантність,
стресостійкість, розвиненість сприйняття, розвиток інтуїції. Розумові:
аналітичність, швидкість реакції, спостережливість, критичність і цілісність
мислення. Поведінкові: комунікабельність, здатність йти на ризик,
відповідальність, здатність керувати і підкорятися.
Для
підготовки фахівця, здатного надалі конкурувати на ринку праці, Н.В. Борисовой
вивчається і початкова структура культури фахівця, вона розмежовує в 7 основних
позицій:
•
мислення: здатність здійснення розумових операцій (стандартних і нестандартних)
і вміння ними користуватися;
•
емоційно-вольові прояви - емоції, вольові акти, способи їх вираження для даної
діяльності;
•
способи роботи і поведінки - вміння, навички, прийоми, стиль поведінки і життя;
•
цінності та ціннісні орієнтації - прийняті, домінуючі і зароджуються відношенню
до людей, праці, самому собі;
•
знання - факти, закономірності (природничі й професійні), щоб забезпечити
прийняття оптимальних рішень;
•
досвід - загальнолюдський, професійний, сучасний, вітчизняний, закордонний;
•
традиції, норми - пов'язані з історичними способами життєдіяльності, норми
родини.
Всі
ці позиції, властиві майбутньому фахівцю як індивідууму, грають важливу роль у його
подальшій професійній роботі, взаємовідносинах із
людьми.
Таким
чином, саме оптимальне поєднання професіоналізму і соціально-психологічних
якостей може забезпечити майбутньому фахівцю конкурентоздатність на ринку
праці, а вузам - конкурентоздатність на ринку освітніх послуг.
Можна
сказати, що впливовими факторами забезпечення конкурентоспроможності робочої
сили є: витрати на підвищення професійно - кваліфікаційного рівня працівників,
структура робочої сили за рівнем освіти; ціна робочої сили, можливість
працевлаштування індивідів; мобільність робочої сили на ринку праці та
капіталовкладення. [ 1 ]
СПИСОК
ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бугуцький О.М. Ефективне
використання праці - основа підвищення продуктивних сил суспільства / О.М. Бугуцький, С. Д. Михайлов
// Україна:аспекти праці. — 2000. — №3. — С. 14—17.
2. Грішнова О.А Mолоді
спеціалісти на ринку праці: проблеми
конкурентоспроможності та працевлаштування / О.А Грішнова, А.Є. Самарцева // Региональная экономика. —
2007. — № 1. — С. 39—61.
3. Освіта в Україні та за
кордоном [Електронний ресурс] Освітній портал TM. . — 10.12.2013. — режим
доступу: http://www.osvita.org.ua/abiture/ennrance
4. Анкетні опитування
користувачів статистичної інформації [Електронний ресурс] : за даними Держ.
ком. статистики України; ред. О. Г. Осауленко. — 10.12.2013. — режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
5. Хохлова И.И. Классификация
факторов конкурентоспособности работника. / Хохлова И.И. // Российское
предпринимательство. — 2011. — № 11. — С. 52—56.