Кириллов Д. В.

cтудент 4-го курсу напряму «Менеджмент» ННІЕМ

Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова

Залевська А.А.

викл. вищої категорії Одеського автомобільно-дорожнього коледжу

Одеського національного політехнічного університету

к.ф.н. Бондаренко О.М.

доц. кафедри менеджменту та маркетингу ННІЕМ

Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова

ЕКОЛОІЧНА НАПРАВЛЕНІСТЬ В УПРАВЛІННІ ПЕРСОНАЛОМ

Людські ресурси, як відомо, є головним потенціалом будь-якої організації. Саме персонал, в кінцевому підсумку визначає не тільки успішність компанії, конкурентоспроможність її на ринку, технічні фактори, а й екологічний прогрес організації. Так, з одного боку, тільки за допомогою персоналу можливо втілити в життя будь-яку екологічно спрямовану ідею, а з іншого - людський фактор часто є причиною виникнення екологічних проблем.

Багато екологічних аварій відбуваються з вини людини, що, в свою чергу, пов'язано з тим, що: екологічна проблематика часто трактується як релевантна лише для вузького кола фахівців та відповідних відділів підприємства, а не як справа всіх співробітників; ця проблема розглядається лише як технічна чи технологічна, без урахування ролі людського фактора; навантаження на довкілля для співробітника на одному робочому місці часто мало відчутні, хоча з позиції екологічного балансу підприємства вони можуть бути досить істотними; часто не враховуються негативні екологічні ефекти адміністративних відділів підприємства і виробництва в цілому, в тому числі тому, що засоби масової інформації чинять тиск на фірму з причини її викидів в навколишнє середовище або виникнення відходів, але без урахування її загального екологічного впливу. [1; с. 68]

Основним шляхом вирішення таких питань у світі є загальновизнаний екологічний менеджмент. Метою впровадження екологічного менеджменту є мінімізація негативних наслідків бізнес-діяльності на навколишнє середовище, досягнення високого рівня екологічної безпеки, процесів виробництва і споживання. При цьому реалізація даних завдань повинна бути узгоджена з досягненням підприємством інших його пріоритетних цілей, включаючи забезпечення поточної та довгострокової конкурентоспроможності. Концепція впровадження екологічного менеджменту підкреслює той факт розвитку сучасної економіки , що бізнес наділений не тільки економічною місією, а й несе соціальну відповідальність .

Проте до цих пір сутність екологічного менеджменту не знайшла належного відображення в економічній науці, відсутнє достатнє науково-методичне забезпечення даного типу управління. [2, с. 19]

Управління персоналом - одне із основних завдань менеджера. Вплив соціально - психологічного клімату в колективі на економічну ефективність його роботи добре вивчені в роботах численних дослідників ХХ в. Серед основних умов забезпечення високої мотивації працівників-створення сприятливої екологічної обстановки. Крім ергономіки і раціональної організації праці необхідно вирішувати проблеми промислової та екологічної безпеки. [3, с. 65]

У сучасній науці управління використовуються інтегральні характеристики потенціалу співробітників організації, основні з яких наступні: робоча сила, трудовий потенціал, людський капітал.

З екологічної точки зору потенціал співробітника організації можна визначити як сукупність еколого-релевантних характеристик людини, що виникли в результаті матеріальних і духовних вкладів в нього: творчі здібності, здоров'я, екологічна освіта, професіоналізм у сфері охорони природи та раціонального природокористування, моральність і т. п. Використання цього потенціалу передбачає реалізацію відповідних методів еколого-орієнтованого управління персоналом організації. [4, с. 67]

З точки зору формування методів еколого-орієнтованого управління персоналом можна виділити наступні, найбільш ефективні в сучасних умовах загальні методи управління людськими ресурсами, які можуть також успішно застосовуватися в екологічній сфері організації: методи прогнозування потреб в людських ресурсах, методи залучення персоналу, методи первинного відбору персоналу, методи відбору персоналу, методи компенсації праці персоналу, індивідуальні методи навчання персоналу, групові методи навчання персоналу, методи оцінки персоналу. [5, с. 113]

У рамках розгляду екологічної орієнтації персонального менеджменту під останнім розуміють "сукупність методів з управління персоналом підприємства, службовців, погодженням економічної та соціальної ефективності на мікрорівні", які включають:

- визначення потреби в персоналі з урахуванням нових екологічних завдань фірми, підбор відповідних кадрів та їх розстановка;

- підвищення кваліфікації, перепідготовка та кадрове зростання персоналу;

- оцінка результатів праці персоналу;

- керівництво персоналом, включаючи вироблення відповідного стилю керівництва та корпоративної культури;

- стимулювання і мотивація екологічно релевантного поведінки персоналу.

Але в той же час практичний досвід провідних західних фірм показує, що саме співробітники як осередок живого організму підприємства визначають, бути чи не бути екологічному менеджменту. Їхня мотивація необхідна для перетворення підприємства в організацію, що навчається, справляється з майбутніми аналогічними проблемами і викликами, самостійно. [4, с. 431] .

Природоохоронна діяльність у країні більшою мірою регулюється державною політикою в галузі охорони навколишнього середовища. Економічне регулювання природокористування здійснюється за допомогою застосування інструментів екологічної політики. Серед них виділяють ринково-орієнтовані інструменти, такі як природно-ресурсні платежі та платежі за забруднення навколишнього середовища, ринкові ціни на природні ресурси і т.д., а також фінансово-кредитні інструменти, такі як кредитний механізм охорони навколишнього середовища, позики, екологічні та ресурсні податки. [2, с. 22]

Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві відкриває перед ним нові можливості, такі як економія фінансових коштів, ефективне виробництво, ринковий потенціал. Поряд з цим, ефективний, систематично застосовуваний екологічний менеджмент вносить атмосферу довіри у відносини з усіма зацікавленими в його діяльності сторонам, чи то органи влади або громадськість. Якщо методи екологічного менеджменту не впроваджуються , тоді, навпаки, виникають ризики в результаті недостатності або неадекватності контролю за впливом виробничої діяльності на екологію. Можливими наслідками можуть бути аварії, підвищені податки і відрахування, посилений контроль з боку влади і втрата ринків збуту.

Таким чином, методи екологічного управління здатні зіграти виняткову роль в умовах виходу нашої країни з соціально-економічної кризи за крайньої обмеженості фінансових і матеріальних ресурсів для вирішення екологічних проблем.

Література:

1. Петрушенко Н.Н. Методы экологоориентированного управления персоналом и экологическая структура организации / Н.Н. Петрушенко // Вісник СумДУ. – 2004. – №9. – С. 68.

2. Пивоварова Т.А. Экологический менеджмент как фактор развития промышленного предприятия в современных условиях: диссертация доктора ек. наук: 01.04.2004 / Пивоварова Т.А. — Улан-Удэ. – 2011. – 250 с.

3. Орлов А.И. Менеджмент: учебник / А.И. Орлов – М.: Знание, 1999. – 280 с.

4. Пахомова Н. Экологический менеджмент / Пахомова Н. Эндрес А., Рихтер К.– СПб.: Питер, 2003. – 544 с.

5. Дайман С.Ю. Системы экологического менеджмента для практиков / Дайман С.Ю., Островкова Т.В., Заика Е.А., Сокорнова Т.В.; под ред. С.Ю. Даймана. – М.: РХТУ, 2004. –248с.