доц. Лобачева І.Ф., Демитор Н. О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Методи впливу на споживачів: аромамаркетинг

Маркетологи всього світу намагаються зрозуміти причини, за якими споживачі вибирають той, а не інший товар, послугу, бренд тощо. У гострій конкурентній боротьбі застосовуються різноманітні рекламні і маркетингові схеми. На кожного з нас щодня діє безліч різних рекламних повідомлень у вигляді звукових і слухових образів. Психіка людини влаштована таким чином, що при інтенсивному повторенні одноманітної інформації реакція на неї поступово згасає. Звичайна реклама, що традиційно використовує зір і слух людини , сьогодні вже виявляється низькоефективною. Щоб утримувати увагу людей, потрібно постійно пропонувати щось новеньке, такі підходи і рішення, яких ще немає в інших. Якщо цього не зробити, це неодмінно зроблять конкуренти.

Виходом зі сформованої ситуації є використання мультисенсорного маркетингу. Людина сприймає світ за допомогою п'яти чуттів одночасно: зір, слух, нюх, смак і дотик. Ми отримуємо всю інформацію про навколишній нас простір, а, отже, і підстави для прийняття будь-якого рішення.

Питання, як і чим здивувати покупця завжди було і буде актуальним. Щоб по-справжньому зацікавити споживача, необхідно викликати у нього яскраву емоційну реакцію, більш активно звернутися до дотику, смаку і нюху.

Поряд з кольорами і звуками вони є невід'ємною частиною людського існування. Встановлено, що «образ запаху» зберігається в пам'яті довше і міцніше, ніж зорові і слухові спогади. Причому запах має колосальний вплив на людину: він може притягувати і відштовхувати, збуджувати і заспокоювати, підвищувати настрій, тощо.

Саме запах є одним з найпотужніших засобів впливу на людину, здатного порушувати пам'ять і уяву, викликати сильні емоції, а області застосування ароматів у бізнесі практично безмежні.

Численні дослідження переконливо доводять, що понад 70 % всіх людських емоцій засновані на запахах. На аромат неможливо не звернути увагу.

Запахи також впливають не тільки на емоційний, а і на фізіологічний стан людини. Деякі японські компанії використовують аромати для підвищення результатів роботи своїх співробітників. Лаванда допомогає краще проводити математичні розрахунки, аромат перцю – бадьорить [1, с.49].

Використання ароматів залежить від приміщення, роду діяльності компанії. Також слід пам'ятати про те, який ринок обслуговує магазин. Інтенсивність запаху повинна залежати від статі покупців: жінки більш сприйнятливі до запаху, ніж чоловіки. На сприйняття впливають вік споживача: з віком чутливість притупляється; половина покупців, яким більше 65 років, і 3/4 тих кому за 80, взагалі не відчувають запахи. Тому для продуктових магазинів підходить аромат апельсину чи кавуна. Супермаркети все частіше насичують торговельні зали запахами свіжого хліба, яблучного пирога, ванілі, м'яти. Також можна звернути увагу, що у супермаркетах відділи з хлібом розташовуються біля більш дорогих відділів, чи, навпаки, менш дорогих [2, с.38].

В дорогих магазинах одягу доречним буде аромат квітів, а туристичні фірми, що продають тури в екзотичні країни можуть використати аромат моря чи тропічних плодів. Також привабливим є аромат лимону.

Наприклад, на думку більшості аромамаркетологів, найпривабливішими ароматами є аромат свіжої випічки та кави. Аромат кави подобається 99% населення Землі, причому це не залежить від того, п'ють вони його чи ні. Продавці нерухомості в різних країнах світу поширюють кавовий аромат в квартирах і будинках, виставлених на продаж, для створення у своїх клієнтів відчуття домашнього затишку.

В аромамаркетингу навіть встановились модні тенденції, наприклад, перед новорічними святами особливо актуальними та приємним є запахи хвої та мандаринів. А лавандовий аромат здавна відомий заспокоюючими властивостями.

Аромамаркетинг є найважливішою складовою сенсорного маркетингу. На частку запахів припадає до 10% ефекту, спрямованого на людину при його знайомстві з новим магазином чи точкою роздрібної торгівлі, враховуючи вплив інших факторів, таких як колірне, звукове оформлення і стиль спілкування з клієнтами.

Основні сфери застосування аромамаркетингу:

1.Ресторани, клуби, кафе тощо;

2. Готельний та туристичний бізнес;

3. Кінотеатри, розважальні центри;

4. Магазини будь-якої спеціальності, супермаркети тощо;

5. Казино;

6. Спортивні та фітнес центри, сауни, салони краси та SPA–салони;

7. Лікарні, медичні установи;

8. Художні галереї, музеї, дизайнерські і арт-студії;

9. Вечірки, прем'єри, покази, виставки, презентації, конференції тощо;

10.Офіси банків, агентства нерухомості тощо;

11.Транспорт та автомобільна індустрія.

Аромамаркетинг являє собою процес ароматизації повітря для стимулювання продажів і сприятливого впливу на покупця.

Технології аромамаркетингу є ефективними і можуть застосовуватися з метою:

- виділитися серед конкурентів;

- підкреслити стиль , імідж і статус закладу;

- поліпшити сприйняття клієнтом якості пропонованих товарів і послуг;

- підвищити конкурентоспроможність підприємства;

- акцентувати певний сегмент товарів;

- стимулювати імпульсні покупки;

- мотивувати персонал, підвищити працездатність, увагу, точність;

- затримати клієнтів в місцях продажу на більш тривалий час;

- збільшити обсяг продажів;

- додаткового рекламування за рахунок відчуття аромату за межами приміщення;

- створити святкову атмосферу для покупців (виключити «рутинність» покупки);

- підтримання сезонних і святкових рекламних кампаній за допомогою застосування спеціальних ароматів;

- стимулювати повторне відвідування торговельних точок;

- вирішити проблему природних неприємних запахів (якщо вона існує).

Маркетингові дослідження показують, що наявність приємних ароматів змушує покупців проводити в магазинах на 15-20% довше, ніж зазвичай. Це позитивно позначається на рівні продажів, а приємний аромат спонукає до імпульсивних покупок.

Отже, аромат - незамінний інструмент в сучасному мистецтві продажів , а аромамаркетинг – нестандартний але ефективний шлях просування товарів та послуг.

Література:

1.Шоппинг-стимуляторы. Секреты создания атмосферы располагающей к потреблению // Маркетолог. – 2006. – №6. – С.48-51.

2.Трюки мерчандайзеров // Маркетолог. – 2005. – №3. – С.38.