Экономические науки/6.Маркетинг и менеджмент

К.т.н. Завгородний, к.т.н. Снітко Є.О.

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Параметрична модель для оцінювання технічного рівня виробів машинобудування на стадії проекту

Ефективне управління якістю, яке забезпечує високий рівень задоволення вимог та сподівань споживачів, це одна з найважливіших складових успіху діяльності підприємства у будь – якій сфері. Якість продукції та послуг є одним із головних інструментів конкуренції між підприємствами.

Загалом якість має декілька аспектів: соціальний, економічний, організаційний та науково – технічний.

Соціальний аспект проявляється у загальній якості життя окремої людини і всього суспільства в цілому, охороні здоров’я та безпеці людини, визначає умови праці, побуту та відпочинку населення. З одного боку він відображає задачі приведення якості продукції у відповідність із постійно зростаючими потребами населення, а з іншого боку – задачі підвищення якості праці.

Економічний аспект якості проявляється як у споживчій вартості продукції (якою мірою властивості продукції задовольняють певні потреби людини) так і у вартості створення та використання (експлуатації) продукції.

Організаційний аспект проявляється в тісному зв’язку якості продукції та організації її виробництва, досконалості управління в цілому, підходах до удосконалення систем управління якістю.

Науково - технічний аспект якості пов’язаний з технічною досконалістю товару чи послуги. Досконалість товару чи послуги є первинною і значною мірою визначає якість продукції в економічному, організаційному та соціальному аспектах.

Незважаючи на різноманітність трактування самого поняття якості [1,2,3], очевидно, що формування властивостей майбутньої продукції починається при розробці завдання на проектування та на протязі процесу проектування. На стадії виробництва продукції ці властивості реалізуються і конкретизуються. В процесі експлуатації або використання за призначенням вони реалізуються і підтримуються згідно з умовами використання продукції.

Однозначну оцінку якості товару у всіх випадках може дати його рівень якості. В залежності від переліку показників, які використовуються для визначення рівня якості, цілей оцінки і стадії життєвого циклу товару, розрізняють рівні якості: технічний; нормативний; техніко-економічний.

Технічний рівень якості обумовлюється такою сукупністю показників якості в яку не входить економічна група. Використовується для оцінки технічних досягнень продукції, особливо з урахуванням іноземних товарів так як існують значні розбіжності в структурі витрат, структурі цін і т.д.

Метод визначення технічного рівня якості продукції перш за все залежить від мети, яку потрібно досягти в процесі проектування. У загальному випадку, визначення технічного рівня за комплексним показником, як правило, передбачає використання коефіцієнтів вагомості окремих параметрів виробів. Якщо створюється спеціалізований виріб, призначений для виконання обмежених функцій, то безперечно необхідно ставити мету досягнення найкращих значень параметрів, які забезпечують їх виконання, і стимулювати досягнення цієї мети. Тому цим параметрам, а також тим, що забезпечують нормативні вимоги (показники безпеки, екологічності та інші) призначають високі значення коефіцієнтів вагомості. При цьому, чисельні значення коефіцієнтів вагомості, у більшості випадків, визначаються експертними методами.

Слід зауважити, що такий підхід вносить певну суб’єктивність у процесі визначення технічної досконалості виробу. Будь-яка продукція має доволі значну кількість властивостей, які її характеризують, а отже є потенційними показниками якості продукції та її технічного рівня. Тобто всі властивості продукції потенційно мають однакову вагу, а отже і коефіцієнти вагомості. Потрібно стимулювати не тільки окремі параметри, а всю сукупність показників, підтягуючи їх значення до базових (ідеальних).

Тому, для визначення технічного рівня виробів, замість коефіцієнтів вагомості показників доцільно застосувати коефіцієнти дольової участі окремого параметру в значенні комплексного показника, тобто коефіцієнт який визначає величину впливу кожного з одиничних показників на значення величини комплексного показника.

Різниця між коефіцієнтами вагомості і коефіцієнтами дольової участі полягає в тому, що застосування коефіцієнтів вагомості призводить до того, що при проектуванні нових виробів перевага віддається тим показникам, які вже мають високий рівень значимості, а інші дискредитуються. Тобто завдяки великому чисельному значенню коефіцієнта вагомості стимулюються одні показники за рахунок інших і відбувається викривлення ідеальної моделі. Застосування ж коефіцієнтів дольової участі не має цієї вади.

Моделі технічного рівня ідеального та реального виробу (рис.1.) побудовані ґрунтуючись на тому, що кожен з параметрів, які характеризують технічний рівень виробу, представляє собою вектор в N-вимірному просторі.

Рисунок 1. Модель ідеального та реального виробу

Кожен вектор на рисунку це рівень якості виробу за одиничним параметром , який визначається за формулою:

у разі

та у разі ;

де - відповідно чисельні значення параметру та базового виробу.

Для базового виробу

Таким чином, виріб який має найкращі (базові) чисельні значення параметрів має ідеальну природну форму – форму кулі (рис.1а) з векторами одиничної довжини. Реальний же виріб у загальному випадку форми ідеальної кулі не має (рис.1б).

На рисунку 1б, на модель, яка має реальні значення параметрів (суцільні лінії), накладено модель ідеального виробу з базовими чисельними значеннями параметрів (штрихові лінії).

Для побудови моделі та визначення технічного рівня виробу проводяться розрахунки за методом розробленим під керівництвом проф. Солода Г.І. [4].

Значення коефіцієнта дольової участі, визначається за формулою:

де – рівень якості за параметром виробу.

Комплексний показник технічного рівня якості виробу визначається за формулою:

=,

для еталонного виробу:

=.

Технічний рівень якості за комплексним показником визначається як відношення комплексного показника якості виробу до комплексного показника якості еталонного виробу :

=.

Після підстановки та спрощень, рівень якості за комплексним показником визначається за формулою:

=.

Оцінку технічного рівня якості можливо застосовувати з метою найбільш об’єктивного вирішення ряду задач:

- визначення доцільності проектування і вибір оптимального варіанту конструкції та чисельних значень показників якості при створенні нових або модернізації виробів;

- вибір оптимального варіанту зразка продукції при укладенні торгівельних угод;

- виявлення можливих шляхів підвищення якості продукції на всіх стадіях життєвого циклу товарів;

- прогнозування програми випуску, технічного рівня і якості продукції та чисельних значень параметрів;

- планування підвищення технічного рівня і якості продукції і обсягів її виробництва;

- розробка вимог нормативно технічної документації до нової продукції;

- визначення оптимальної ціни на продукцію і інші.

Література

1. ДСТУ ISO 9000-2001 Системи управління якістю. Основні положення та словник.

2. ДСТУ 3230-95 Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення.

3. ДСТУ 2925-94 Якість продукції. Оцінювання якості. Терміни та визначення.

4. Солод Г.И. Технология машиностроения и ремонт горных машин. - Москва: Недра, 1988. - 421 с.