ЗАГАЛЬНІ АСПЕКТИ АУДИТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Магістрант каф. обліку і аудиту, Зиза Ю. Л.

Наук. кер.: д.е.н., професор каф. обліку і аудиту, Проскуріна Н. М.

Запорізький національний університет

Головним показником для оцінки фінансового стану підприємства є його власний капітал, тому важливе місце у плануванні діяльності підприємства посідає питання ефективного формування, раціонального використання й управління власним капіталом.

Капітал – це сукупність матеріальних ресурсів і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав, необхідних для суб'єктів господарювання [3, с. 192].

Власний капітал є основним початковим та умовно безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємства, а також джерелом погашення його збитків [1, с. 135].

На сучасному етапі вдосконалення системи бухгалтерського обліку висуває нові вимоги до методології аудиту. Необхідність удосконалення і розвитку методології аудиту пов'язана з об'єктивною потребою підвищення його якості, що, на жаль, не дозволяє повністю задовольнити потреби суспільства в достовірній інформації про фінансово-економічний стан організацій [2, с. 208].

Однією з головних ділянок аудиторської перевірки є аудит власного капіталу, оскільки від правильності ведення обліку власного капіталу залежить достовірність і правильність формування і використання власності підприємства [4]. Аудиту підлягає структура капіталу за джерелами його утворення. Джерелами утворення капіталу суб'єкта господарювання є власні і позичкові кошти [3, с. 192]. Аудит формування та змін власного капіталу має певні важливі першочергові завдання (рис. 1).

Рис. 1 Головні завдання аудиту власного капіталу

Аудиту власного капіталу проводиться на основі таких джерел інформації:

1) статут підприємства і засновницький договір (для товариств);

2) документи, що підтверджують внесення часток засновників у статутний капітал у грошовій, натуральній, нематеріальній формі чи у вигляді цінних паперів (виписки банку, прибуткові касові ордери та ін.);

3) документи, які пов’язані з приватизацією й акціонуванням підприємств, що знаходяться у власності держави;

4) документи, що підтверджують права власності засновників на майно, внесене в оплату придбаних ними акцій під час державної реєстрації за участю державних чи муніципальних підприємств;

5) реєстр акціонерів для акціонерних товариств;

6) патент для суб’єктів малого підприємництва;

7) акти переоцінки необоротних активів;

8) регістри бухгалтерського обліку;

9) звітність за початковий період діяльності суб’єкта господарювання після державної реєстрації, річна звітність тощо [1, с. 136].

Методика аудиту власного капіталу передбачає здійснення процедур аудиту, відповідно до міжнародних стандартів аудиту (рис. 2). Дотримання методики аудиту, встановленої кожною аудиторською фірмою, надасть можливість якісного виконання даного об’єкту аудиторської перевірки.

Рис. 2 Послідовність виконання аудиту власного капіталу

Аудит власного капіталу є одним з найважливіших розділів проведення аудиту, оскільки власний капітал є гарантією стабільної діяльності підприємства і від правильності ведення його обліку значним чином залежать майнові відносини власників.

Список використаної літератури:

1. Душко З. О. Методичні аспекти аудиту власного капіталу / З. О.Душко // Вісник Львівської комерційної академії, – 2011. – Вип. 36. – с. 135-142.

2. Коркушко О.Н. Аудиторський контроль складових власного капіталу / О.Н. Коркушко // Сталий розвиток економіки, – 2011. – № 3. – с.208-210.

3. Усач Б. Ф. Організація і методика аудиту: підруч. / Б. Ф. Усач, З. О. Душко, М. М. Колос. – К. : Знання, 2006. – 295 с.

4. Шевцова В. І. Аудит власного капіталу / В. І. Шевцова, Є.Р. Канєєва   Донбаський державний технічний університет [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/10_NPE_2008/Economics/30120. doc.htm