Економічні науки/7. Облік та аудит

Мізернюк А.А., к.е.н. Даценко Г.В.

Київський національний торговельно-економічний університет Вінницький торговельно-економічний інститут, Україна

Контроль правильності нарахування амортизації основних засобів

Основні засоби складають основу матеріально-технічної бази більшості підприємств. Ефективність їх використання залежить від багатьох факторів, до яких варто віднести як правильність обліку основних засобів так і правильність їх оцінки, як відповідність щодо їх використання, так і збереження. Актуальність проблеми полягає в тому, що основну роль в цьому відіграє контроль, який має на меті об’єднати усі ці операції. Мета статті полягає у дослідженні теоретичних та практичних основ проведення контролю за правильністю нарахування амортизації основних засобів, оскільки амортизація є важливим елементом витрат, правильність її нарахування впливає на розмір прибутку, суму податкових платежів, а також собівартість продукції. Контроль амортизації є необхідним інструментом забезпечення ефективності управління діяльності підприємства, оскільки її нарахування призводить як до збільшення витрат, так і до збільшення суми зносу основних засобів.

Вагомий внесок у дослідженні контролю правильності нарахування амортизації основних засобів зробили такі вчені як А.С.Василенко, С.Ф.Голов, Є.А. Губа, В.А. Замлинський, Л.П. Косовець, Є.О. Євтушенко, М.М. Михайлова та інші. У своїх працях вони досліджували важливість правильного нарахування амортизації, її вплив на розмір прибутку, собівартість, а також контроль за нею.

До основних етапів проведення контролю правильності нарахування основних засобів можна віднести:

- перевірка дотримання положень облікової політики підприємства щодо амортизації основних засобів;

- перевірка правильності віднесення об'єктів амортизаційних відрахувань до тієї чи іншої групи основних засобів;

- перевірка розрахунків сум щомісячних амортизаційних відрахувань;

- перевірка своєчасності і правильності їхнього відображення в обліку [2].

Необхідно одержати перелік об'єктів основних засобів, по яких застосовуються особливі умови нарахування амортизації чи її припинення, зокрема:

- на які амортизація не нараховується;

- які знаходяться на консервації;

- по яких нарахування амортизації припинене;

- по яких застосовується прискорена амортизація;

- невиробничого призначення;

- використовуваних організацією за договором оренди;

- переданих організацією в оренду.

Перевіряючи правильність і своєчасність нарахування амортизації, ревізор має вияснити, яким методом користується бухгалтер при нарахуванні амортизації. Він має зазначатися у Наказі «Про облікову політику» [3].

Згідно П(с)БО 7 існує 5 методів нарахування амортизації основних засобів:

- прямолінійний метод;

- метод зменшення залишкової вартості;

- метод прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивний метод;

- виробничий метод [1].

Крім вищенаведених методів, підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Відмінності між методами бухгалтерського та податкового обліками виникають в частині віднесення витрат, а саме:

- модернізація, реконструкція, добудова основних засобів, що приводить до збільшення економічної корисності в бухгалтерському обліку в повній сумі відноситься на збільшення первісної вартості основних засобів, а в податковому обліку лише в сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості;

- залишкова вартість ліквідованих основних засобів в бухгалтерському обліку відноситься на інші витрати, а в податковому обліку продовжують амортизуватися (за винятком основних засобів 1 групи);

- нарахування амортизації в бухгалтерському обліку проводиться щомісячно, а в податковому – щоквартально [4].

Для визначення суми амортизаційних відрахувань за звітний період необхідно проаналізувати номенклатуру основних засобів по кожній групі, перевірити відомості нарахування амортизації згідно податкового законодавства [5].

Достовірність здійснення операцій з нарахування амортизації основних засобів встановлюється за допомогою прийомів документального контролю. Теорія контролю виділяє багато прийомів документальної перевірки, які можуть використовуватися контролерами, але для контролю правильності нарахування та списання амортизаційних відрахувань можна застосовувати лише деякі з них. За допомогою формальної перевірки контролер перевіряє чи правильно оформлений документ, який повинен містити всі відомості, необхідні для обґрунтування облікових записів, а також наявність підписів осіб, відповідальних за здійснення операцій, пов’язаних з нарахуванням амортизації основних засобів. Застосовуючи арифметичну перевірку, контролер визначає правильність арифметичних розрахунків нарахування амортизації. За допомогою нормативно-правової перевірки встановлюється законність і доцільність здійснених та відображених у документах господарських операцій, пов’язаних з нарахуванням та списанням амортизації основних засобів. На наступному етапі контролю слід перевірити чи було призупинено нарахування амортизації на період перебування об’єктів на реконструкції, модернізації, добудові, дообладнанні та консервації.

Особливу увагу слід звернути на періодичність нарахування амортизації, початок її нарахування та припинення. Особливо ретельно контролер має перевірити обґрунтованість зміни підприємством методу нарахування амортизації, що дозволено підприємству здійснювати у разі змін очікуваного способу отримання економічних вигод від використання конкретного об’єкта основних засобів. Крім того, слід перевірити відображення цих змін у звітності та правильність коригування суми амортизації у поточному й майбутньому періодах. Отже контроль амортизації займає вагоме місце в системі управління діяльністю підприємства, адже нарахування амортизації призводить до збільшення витрат підприємства, а тому значно впливає на показники звітності. Крім того, використання основних засобів на кожному підприємстві має свої особливості, які необхідно врахувати при розробці конкретних заходів контролю їх ефективності. Також, контроль амортизації основних засобів є досить важливим в умовах постійної зміни законодавства, у зв’язку з чим виникає необхідність у підвищенні ефективності проведення контролю об’єкта.

Література:

1. Положення (стандарт) Бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №94

2. Василенко А.С. Амортизація основних засобів/ А.С. Василенко // Все про бухгалтерський облік. -2012. –№23. –С.6-10

3. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами: Практичний посібник. - К.: Лібра, 2004. - 880 с.

4. Губа Є.А. Амортизація основних засобів: бухоблік/ Є.А. Губа // Справочник экономиста. -2008. -№3. –С.60-65

5. http://zakon.rada.gov.ua