Шевчук Н.М.

Вінницький національний аграрний університет, Україна

Впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності

Процеси реформування системи бухгалтерського обліку, які відбувалися за останні десять років: зміна економічної системи та спрямування країни до вступу в Європейський Союз, – надають можливість виходу українських компаній на міжнародний ринок. Сьогодні існують проблеми інтеграції українських компаній на світовий ринок, одна з яких полягає в недоступності інформації, що розкривається в фінансовій звітності компаній для іноземних партнерів. Дану проблему можна вирішити за допомогою запровадження Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), які забезпечують зрозумілість та доступність бухгалтерської інформації для інших суб’єктів міжнародного ринку, усувають економічні й торговельні бар’єри між країнами, активізують надходження іноземних інвестицій, дають можливість виходу на світові ринки капіталу й сформувати конкурентоспроможне ринкове середовище.

Питання трансформації фінансової звітності підприємств України відповідно до МСФЗ досліджують багато науковців, а саме Г.Верига [1], Р.Воронко [2], С.Голов [3] тощо. Однак, деякі проблеми так і залишаються невирішеними.

Метою тези є висвітлення проблемних аспектів механізму впровадження МСФЗ в Україні для подальшої розробки шляхів їх подолання.

Існує декілька шляхів уніфікації та стандартизації національних облікових систем, основними з яких є:

- застосування МСФЗ як національних стандартів без змін в «чистому вигляді»;

- розробка національних стандартів бухгалтерського обліку на основі принципів МСФЗ;

- розробка національних стандартів бухгалтерського обліку автономно від МСФЗ (табл. 1).

Таблиця 1.

Підходи застосування МСФЗ у різних країнах.[3]

№ з/п	Форма використання МСФЗ	Країни
1	2	3
1.	Національні стандарти розробляються автономно без використання основних концепцій МСФЗ	США, Канада, Великобританія, Німеччина, Іспанія, Австрія, Японія, Корея, Бельгія, Росія
2.	Національні стандарти розробляються окремо, хоча при цьому використовуються основні концепції МСФЗ. Посилання на МСФЗ відсутнє у національних стандартах, які можуть дати більший або менший вибір методів чи підходів	Франція, Литва, Португалія, Словаччина, Чехія, Україна, Туреччина, Норвегія, Індія, Сінгапур, Південна Африка, Мексика
3.	Національні стандарти розробляються окремо, хоча при цьому використовуються основні концепції МСФЗ. Але кожен національний стандарт містить розділ, в якому дається порівняльна характеристика цих стандартів з відповідними МСФЗ	Італія, Швеція, Данія, Югославія, Австралія. Гонконг
4.	При розробці національних стандартів враховуються норми і правила відповідних МСФЗ.	Молдова, Болгарія, Словенія, Іран, Філіппіни, Китай, Чилі, Туніс
5.	МСФЗ використовуються без змін як національні стандарти, але з додатковими поясненнями	Латвія, Вірменія, Грузія, Румунія, Хорватія, Непал, Македонія, Киргизстан, Мальта, Панама, Гаїті
6	МСФЗ використовуються без змін як національні стандарти. По питаннях, які не розкриті в МСФЗ, розробляються власні національні стандарти	Малайзія, Папуа-Нова, Гвінея
7.	МСФЗ використовуються як національні стандарти, але в окремих випадках вони можуть бути пристосовані до місцевих вимог та обставин	Польща, Албанія, Колумбія, Ямайка, Таїланд, Уругвай, Замбія, Кенія, Судан
8.	Національні стандарти відсутні. МСФЗ формально невизнані але, як правило, використовуються	Ботсвана, Лесото

Україна пішла шляхом розробки національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО), які ґрунтуються на основних концепціях МСФЗ. Незважаючи на те, що П(С)БО та МСФЗ мають однакову концептуальну основу, між ними існує певна невідповідність, пов‘язана із тим, що прийняття, запровадження та трансформація фінансової звітності відповідно до МСФЗ в окремо взятій країні відбувається в середовищі та під впливом певних економічних, політичних, правових і культурних чинників.

Міжнародна федерація бухгалтерів визначила основні труднощі, з якими стикаються країни при запровадженні МСФЗ (рис. 1).

	Доступності змісту, їх складності та структури

Рис. 1. Труднощі процесу прийняття та запровадження МСФЗ .

Крім перерахованих на рис. 1, в Україні виникли ще додаткові проблеми.

1. Відсутність зв’язку між національними П(С)БО України та законами і кодексами, які впливають на застосування МСФЗ. Зокрема, понятійний апарат Господарського і Цивільного кодексів у окремих випадках не відповідає понятійному апарату бухгалтерського обліку, який застосовується в П(С)БО та інших нормативних актах.

2. Однією з проблем є те, що після запровадження П(С)БО в Украйні існує суттєва відмінність між бухгалтерським обліком і оподаткуванням, яка полягає в їх різних цілях, завданнях, принципах і методах обчислення оподатковуваного прибутку. Така відмінність, з одного боку, не заохочує застосування принципів МСФЗ, а з іншого – ускладнює контроль за дотриманням податкового законодавства.

3. Як свідчать результати аналізу нормативно-правової бази України більшістю галузевих міністерств та відомств не розроблено методологічне забезпечення бухгалтерського обліку, яке б враховувало галузеву специфіку, хоча це повинно бути зроблено. Так, в Україні всі підприємства заповнюють уніфіковані форми фінансової звітності, що позбавляє їх можливості самостійно виділяти або об’єднувати балансові статті виходячи з їх суттєвості.

Висновки. Сьогодні процес запровадження стандартів МСФЗ в Україні супроводжується труднощами фінансового, організаційного, ментального, кадрового характеру тощо. Однак, використання МСФЗ при складанні фінансових звітів українськими підприємствами сьогодні є об’єктивною неминучістю, тому потрібно шукати шляхи для подолання визначених проблем.

Література :

1. Веріга Г., Савро А. Проблемні аспекти трансформації фінансової звітності підприємств України відповідно до принципів МСФЗ // Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. - №9. – С. 23-24.

2. Воронко Р.М. Облік у зарубіжних країнах: Навч. посіб. – Львів: «Магнолія 2006», 2009. – 744 с.

3. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: зміни та поширення // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. - №8-9. – С. 54