Экономические науки/7.Учет и аудит

К.н.держ.упр. Шевченко В.М.

Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, Україна

Міжнародні стандарти фінансової звітності: перспективи і реалії

Глобалізація світових економічних ринків, широкомасштабний розвиток підприємництв, банківських та інших фінансових установ, динамічна зміна податкового законодавства України поставили на сьогодні особливо актуальним питання про входження нашої країни до європейського та світового економічного простору. У таких умовах процес переходу на міжнародні стандарти супроводжується гострими дискусіями та різними підходами до вирішення цього питання. Проблема ведення обліку і звітності за МСФЗ стає дедалі актуальнішою для вітчизняних підприємств.

На сьогодні перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності у будь-якій країні можна виділити декілька підходів. Україна обрала шлях щодо розробки національних стандартів на основі МСФЗ. Слід зазначити, що МСФЗ – стандарти, прийняті Радою з МСБО та включають міжнародні стандарти фінансової звітності (IFRS), міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (IAS), тлумачення, розроблені Комітетом із тлумачень міжнародної фінансової звітності.

З метою встановлення відповідності НП(С)БО міжнародним стандартам, доцільним буде проведення порівняльного аналізу національних і міжнародних положень. Так у НП(С)БО та П(С)БО, на відміну від МСБО, відсутні рекомендації щодо подання фінансового огляду, який містить опис і пояснення основних рис результатів діяльності підприємства та його фінансового становища, а також виклад основних невизначеностей. На відміну від МСБО, у пунктах НП(С)БО та П(С)БО чітко визначено якісні характеристики та принципи підготовки фінансової звітності. Це означає, що вони відсутні у МСБО, проте непослідовність викладення ускладнює їх розуміння та сприйняття. У Міжнародних стандартах детально визначено перелік користувачів фінансової звітності та їх інформаційні потреби, тоді як Національні стандарти дають визначення користувачів без класифікації за певними групами.

Істотною причиною запровадження МСФЗ є вади, притаманні національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку (НП(С)БО). Концептуальна суперечність НП(С)БО та П(С)БО полягає у їхньому спрямуванні на регламентацію бухгалтерського обліку, а не на регламентацію складання і подання фінансової звітності.

Оцінюючи позитивні і негативні сторони інтеграційних процесів в системі бухгалтерського обліку слід відзначити, що сьогодні МСФЗ виступають ефективним інструментом підвищення прозорості та зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб'єктів господарювання, створює достовірну базу для доходів і витрат, оцінює активи і зобов'язання. Це надає можливість об'єктивно розкривати і віддзеркалювати наявні фінансові ризики у суб'єктів звітування, а також адекватно оцінювати їх потенціал та приймати відповідні управлінські рішення. Тож прийняття і використання МСБО є нагальною потребою державотворення України. Проте існує низка проблем, насамперед зміна системи статистичної звітності, оскільки підприємства, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність у формі звітних даних згідно МСФЗ, а уніфіковану звітність складати згідно з НП(С)БО та П(С)БО і подавати до органів статистики.

З погляду Міністерства фінансів України, перш за все, необхідно окреслити правовий аспект проблем, що виникають при впровадженні МСФЗ, оскільки на сьогодні поки що не до кінця визначена процедура включення міжнародних стандартів у правове поле України. Водночас упровадження вимагає підготовки фахівців, які володіють методологією трансформації української фінансової звітності в міжнародну.

Крім цього, слід враховувати те, що МСФЗ орієнтовані тільки на комерційні підприємства, створені та функціонуючі для отримання прибутку. Таким чином, МСФЗ жодним чином не регулюють складання звітності некомерційними організаціями, а саме: громадськими, бюджетними, благочинними та іншими. Також потрібно зазначити, що чинні міжнародні стандарти не призначені для застосування підприємствами малого та середнього бізнесу, що значно звужує сферу їх розповсюдження.

Отже, переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами є і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності. Запровадження МСФЗ дає змогу досягти таких ефектів, як формування звітності для зовнішніх інвесторів і зарубіжних партнерів у стислі терміни з високою точністю і з мінімальними витратами; звітність компанії легко перевіряють і підтверджують провідні світові аудитори; звітність за міжнародними стандартами дає змогу об'єктивно оцінювати стан і ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення, а також компанія отримує міжнародну репутацію інноватора і серйозного партнера міжнародного рівня;

Тобто МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв'язків, а їх запровадження дасть змогу залучити іноземних інвесторів і розширити експортні можливості України, що, своєю чергою, приведе до зниження безробіття, забезпечення виходу із кризи та майбутнє процвітання економіки і вступу України до Європейсько Союзу.

Процес застосування міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) має бути поступовим та цілеспрямованим, недоліки вітчизняної системи бухгалтерського обліку мають усуватись відповідно до вимог ринкової економіки. Для реального запровадження МСФЗ необхідно: внести відповідні зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; забезпечити фінансову підтримку процесу переходу на МСФЗ; організувати підготовку спеціалістів з МСФЗ у системі вищої освіти; створити реальний механізм контролю за дотриманням МСФЗ.