Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Яковишина Н.А., Горбатюк І.В.

Вінницький торговельно-економічний  інститут, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Процес трансформації бухгалтерського обліку в бюджетних установах в умовах переходу нашої держави до ринкових відносин залишив після себе велику кількість проблемних питань, серед яких на сьогодні найпоширенішою, з нашої точки зору, є проблема формування облікової політики бюджетними установами, що особливо характерно для розпорядників бюджетних коштів нижчих рівнів.

Облікова політика є основою ведення бухгалтерського обліку не тільки прибуткових підприємств і організацій, а й бюджетних установ також, оскільки саме наказ про облікову політику в установі має скеровувати обліковий процес до досягнення основних стратегічних завдань, що їх ставить перед собою будь-яка економічна одиниця незалежно від форми її власності.

Своє бачення вирішення існуючих проблем щодо формування і модифікації облікової політики бюджетних установ досліджували такі вчені-економісти: В. В. Бабій, Т. Безродна, С. Левицька, М. В. Олексенко, Б. Сивак, І. Р. Хміль, В. Є. Швець, Г. Янчук, Т.В. Калєва, Н. А. Яковишина, та інші. Аналізуючи їх публікації, на наш погляд, доцільно виокремити ряд основних аспектів

Відповідно до Бюджетного кодексу, який діє з січня 2011 року, бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними і встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету [2].

Бюджетні установи є первинною ланкою бюджетної системи, вони належать до неприбуткових організацій та метою їх діяльності є не отримання прибутку, а надання нематеріальних послуг (медичних, освітніх, культурних, процесуально-правових та інших).

Регулювання діяльності бюджетних установ здійснюється як зовнішньо так і внутрішньо. Зовнішнє регулювання бухгалтерського обліку установ і організацій виражається у регламентації порядку документування господарських операцій, облікової методики за відповідними напрямками, порядку складання та подання звітності тощо.

Таке регулювання має на меті забезпечити методологічну єдність щодо бухгалтерського обліку бюджетних установ в цілому, а отже, і порівнянність облікової та звітної інформації на мікро та макрорівні.

Натомість, внутрішнє регулювання облікового процесу здійснюється в межах нормативної бази системи зовнішнього регулювання і, як зазначено у статті 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1], цілковито перебуває у веденні бюджетної установи чи організації. Означений рівень керівництва бухгалтерським обліком бюджетної установи чи організації реалізує свої права та завдання у формі створення облікової політики.

Під обліковою політикою розуміють сукупність принципів, методів і процедур, що їх використовує установа, організація  для складання та подання фінансової звітності. У статті 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1], не йде мова про організацію бухгалтерського обліку, а отже, і про організаційні заходи.

До методологічної складової облікової політики слід відносити все те, що стосується та визначає внутрішню структуру процесу бухгалтерського обліку. Отже, ідеться про принципи, методи й процедури. Всі принципи вітчизняного бухгалтерського обліку визначено статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1]. Окреслимо коло цих принципів та розглянемо їхню дієвість у межах облікової системи бюджетних установ.

Первинною складовою облікової політики є принципи, які відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються як «базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку і звітності господарської діяльності» суб’єкта господарювання. Як показали результати дослідження літературних джерел, задекларована вітчизняна система принципів являє собою поєднання трьох груп фундаментальних уявлень про функціонування бухгалтерського обліку. По-перше, це умови функціонування облікової системи, що визначаються «господарським оточенням» суб’єкта господарювання. По-друге, це рекомендації, що виступають надбудовою умов облікового процесу. По-третє, це обмеження щодо раніше наведених рекомендацій [5, с.192]

Організаційна складова облікової політики регулює в повному обсязі механізм організації бухгалтерського обліку в кожній конкретній установі. Облікова політика установи є основою внутрішнього регулювання обліку, і щоб вона набула нормативного статусу, її формалізують у вигляді наказу про облікову політику.

Наказ про облікову політику установи розробляє та складає її головний бухгалтер, а затверджує керівник до кінця звітного року. Затверджений наказ набуває чинності з 1 січня нового календарного року.

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в бюджетних установах, на відміну від чинного нормативного забезпечення, мають ураховувати вимоги міжнародних стандартів обліку для урядових організацій та передбачати варіантність, альтернативність вирішення певних облікових процесів.

 

Таким чином, на основі раціонально розробленої облікової політики бюджетні установи зможуть сформувати достатньо ефективну систему бухгалтерського обліку як елемента управління установою, що дасть змогу керівництву приймати обґрунтовані управлінські рішення, аналізувати роботу установи, здійснювати  та контролювати цільове використання засобів на основі затвердженого кошторису, виявляти незаконні витрати, що підвищить ефективність обліку й фінансово-господарської діяльності та використання як бюджетних коштів, так і коштів спеціального фонду.

 

Перелік використаних джерел

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV з змінами і доповненнями. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

2. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456 – 5

3. Богач А. Г. Наказ про облікову політику – основний регламентуючий документ із формування методики обліку логістичних витрат підприємства / А. Богач // Економічний аналіз. – 2010. – Випуск 6. – С. 180-182.

4. Безродна Т. Облікова політика бюджетних установ: проблеми становлення / Т. Безродна // Бухгалтерський облік і аудит. – 2007. – № 8. – С. 27-29.

5. Писарчук О. В. Особливості формування облікової політики бюджетних установ / О. В. Писарчук // Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету. – Кіровоград, 2010. – №18(II). – С.189-195.

6. Дугієнко Н. О. Основні причини виникнення проблеми формування облікової політики бюджетних установ та методика її розв`язання / Н. О. Дугієнко // Інноваційна економіка. – 2011. – № 20. – С.93-97.