Экономические науки/7. Учет и аудит.

доц. Яковишина Н.А., Клованич В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ

Важливим інструментом реалізації соціально-економічної політики держави виступає бюджет, зміст та форма якого обумовлені рядом факторів. Економічний розвиток і політичний устрій, модель соціальної політики країни визначають ті показники, які відображені в бюджеті. В свою чергу, бюджет прямо або опосередковано впливає на економіку країни.

У зв’язку з активним реформуванням фінансової системи України з’явилися перспективи та можливості організації бюджетного процесу на якісно новому рівні. Разом з тим, як у теоретичному так і в практичному аспектах, залишається багато невирішених проблем у питаннях раціональної організації та функціонування бюджетного процесу.

Питання реформування бюджетного процесу в Україні є предметом постійної дискусії політиків, науковців і практиків. Значну увагу дослідженню цій проблемі приділяють відомі вітчизняні вчені: С.А. Буковинський, А.Є. Буряченко, В.І. Борейко, О.І. Демків, А.В. Завгородній, Г.Л. Вознюк, Ц.Г. Огонь, К.В. Павлюк, Д.В. Полозенко, С.В. Слухай, Т.С. Смовженко, В.М. Федосов, С.І. Юрій та інші.

Метою праці є дослідження та аналіз основних проблем організації та реалізації бюджетного процесу в Україні.

З прийняттям 03.08.2010 року Бюджетного кодексу вперше дано визначення поняття «бюджетний процес». Згідно пункту 10 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетний процес – це регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Бюджетний процес не обмежується лише підготовкою закону про асигнування коштів за групами статей видатків бюджету – це постійний процес визначення пріоритетів держави, її завдань та функцій на певному етапі, розроблення відповідних цільових програм, формування управлінських стратегій, оцінки ефективності бюджетних коштів, контролю за дотриманням бюджетного законодавства та виконанням бюджетних повноважень [1, ст.25].

Аналіз бюджетного процесу в Україні за роки незалежності свідчить про те, що даний процес є складною консервативною бюрократичною процедурою, для якої характерними є такі вади:

– чітко виражена політична складова на стадії формування бюджету;

– відсутність чітких процедур розподілу бюджетних коштів;

– порушення регламентованих термінів на всіх стадіях бюджетного процесу, що суттєво ускладнює контроль за формуванням та виконанням бюджету;

– неефективний контроль за дотриманням бюджетного законодавства суб’єктами бюджетних відносин;

– прорахунки у плануванні статей дохідної і видаткової частин бюджету та їх несвоєчасне коригування;

– незаконне, нецільове та неефективне використання бюджетних коштів;

– недостатній рівень оприлюднення інформації про бюджет і фінансову діяльність центрального уряду впродовж бюджетного року, що унеможливлює підзвітність влади відповідно до загальноприйнятої практики добросовісного управління державними фінансами;

– недостатній контроль за використанням бюджетних коштів, а також низький рівень участі громадян у бюджетному процесі.

Основною проблемою бюджетного процесу в Україні, було його прийняття, а точніше хронічна несвоєчасність дій органів державної влади. Необхідність прийняття бюджету щороку лише підвищує складність проблеми. Ситуація, коли країна вступає в новий рік без бюджету, на жаль, є скоріше правилом, аніж винятком із нього.

Наступною проблемою бюджетного процесу в Україні є відсутність стратегічної складової в бюджетному процесі. Бюджет планується на рік, в той час як стратегічний розвиток держави та її складових потребує довгострокових фінансових планів країни. У зв’язку з цим, держава фактично не має можливостей для проведення анти-циклічної політики, тобто балансування між дефіцитними і профіцитними бюджетами залежно від фази економічного циклу. [2]

Стадія прийняття бюджету та проблеми, що виникають на ній, призводять до актуалізації ще однієї проблеми. В Україні реалізується процедура планування «згори-донизу» – спочатку  затверджується Державний бюджет України, в якому визначаються основні дохідні джерела місцевих бюджетів, а потім затверджуються регіональні бюджети. Така процедура не є оптимальною, оскільки, за умови достатнього рівня самостійності місцевих бюджетів (що принаймні декларується українською владою), затвердження бюджету центрального уряду і затвердження місцевих бюджетів – це складові двох самостійних бюджетних процесів.

Ще однією проблемою бюджетного процесу, що виникає як на стадії прийняття бюджету, так і його виконання є прозорість бюджетного процесу. Фактично бюджетний процес в Україні є відірваним від широкої громадськості. Немає публічних слухань і обговорень, не створюються круглі столи з відповідним висвітленням їх діяльності та результатів у засобах масової інформації, не приймають участь у бюджетному процесі незалежні експерти та аналітики в галузі економіки, а також інші особи, що зацікавлені в бюджетному процесі та результатах його реалізації. Не публічними є і деталізовані показники за статтями бюджету, що не дає можливості провести якісний аналіз результатів та ходу виконання бюджетного процесу [3].

Недоліком процесу бюджетного планування є те, що кожен бюджет є практично новим документом, оскільки складається на основі поточної реальності без врахування стратегії розвитку держави. Відтак щорічне формування бюджету супроводжується дебатами та дискусіями з приводу його структури, розміру планових показників тощо. Тоді як у країнах з розвиненою ринковою економікою уже тривалий час послуговуються практикою середньострокового бюджетного планування з урахуванням макроекономічних прогнозів та тенденцій. Наприклад у Канаді більшість статтей плануються на чотири роки, а щороку їх лише уточнюють. У результаті виникає проблема співіснування соціально-економічної та фінансово-бюджетної стратегій – бюджет планується на рік, тоді як стратегічний розвиток держави потребує довгострокових фінансових планів.

Однією з актуальних проблем бюджетного процесу в Україні є прозорість та відкритість. На сьогодні в державі немає відкритих слухань та обговорень, не організовуються круглі столи для висвітлення діяльності та результатів в ЗМІ.

Про недосконалість процесу бюджетного планування свідчить і нереалістичність закладених у бюджеті показників – фактичний рівень бюджетних видатків практично по усіх статтях перманентно нижчий, ніж запланований.

Удосконалення бюджетного планування в Україні слід здійснювати шляхом:

- зменшення бюджетних програм, що спрямовані на поточне споживання та не сприяють економічному розвитку;

- планування видатків бюджету згідно програмно-цільового методу, шляхом організації цього процесу відповідно до принципів, на яких побудоване програмно-цільове фінансування зарубіжних країн;

- підвищення контролю за використанням бюджетних коштів;

- підвищення значення принципів прозорості та відкритості при складанні бюджету

- вдосконалення системи взаємодії усіх учасників процесу бюджетного планування;

- врахування досвіду інших країн [4].

Таким чином,  для уникнення  зазначених  проблем, або хоча б для зменшення  їх кількості доцільно на законодавчому рівні заборонити включення до Закону про державний бюджет на відповідний бюджетний рік статей, які призупиняють дію окремих статей інших законів, а також доповнити Бюджетний Кодекс України нормами, що передбачали б відповідальність учасників бюджетного процесу за невиконання, чи несвоєчасне виконання процедур формування та погодження проекту Закону про державний бюджет та за порушення встановлених заборон.

Отже, бюджетний процес – це не просто сукупність послідовних дій по збалансуванню доходів і витрат строком на один рік. Він повинний мати стратегічний характер та бути розрахованим на довгострокову перспективу. На жаль, нинішній бюджетний процес має серйозні недоліки, оскільки він складний, трудомісткий та неповороткий. Тому завдання держави, а відповідно, і державних чиновників, які безпосередньо беруть участь у підготовці бюджетів, зробити бюджетний процес науково обґрунтованим, прозорим, а головне зрозумілим тим, чиє життя він повинний покращити.

Література:

1. Януль І. Є. Бюджетний процес в Україні та напрями його вдосконалення/

Януль І. Є. // Фінанси України. – 2005 – № 9 – С. 25–29.

2. Кулай, А. В. Основні проблеми бюджетного процесу в Україні / Кулай

А. В. // Економічні науки. – випуск 7 (25) – ч. 4. – 2010. – С. 2-9.

3. Фролов, С. М. Дослідження проблем організації бюджетного процесу в Україні / С. М. Фролов// Механізм регулювання економіки. – 2010. – №3, Т. 2 – С. 32-40.

4. Фещенко Л. В. Вдосконалення бюджетного планування і прогнозування.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ natural/Vetp/2011_34/11flvtac.pdf