Економічні науки/9.Економіка промисловості

К.е.н. Яблонська Н.В., к.е.н. Крупіна С.В.

Одеська національна академія харчових технологій

Інтелектуальний капітал - основа інноваційного розвитку країни

Світова економіка початку XXI століття характеризується кардинальними змінами. Основні акценти переміщуються на завдання прискореного інноваційного розвитку. Головною рушійною силою стало нове знання, яке стає економічним ресурсом після того, як буде перетворено у форму інновації, тобто комерціалізованого знання, сприйнятого ринком.

Інноваційний шлях розвитку національних економік розвинених та провідних країн світу значною мірою визначаються інноваційним процесом який органічно з'єднує науку, технологію, техніку, економіку, підприємництво і управління з метою досягнення нового результату і отримання нововведення.

Україна може зайняти відповідне місце серед розвинених країн світу тільки при освоєнні інноваційного шляху розвитку, основи якого мають бути закладені в процесі структурної перебудови економіки.

Головною метою інноваційної моделі розвитку економіки України є створення і впровадження конкурентних, якісно нових технологій, спрямованих на збільшення потенціалу національної економіки, забезпечення масштабного прориву на зовнішні ринки, зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку та підвищення рівня і якості життя населення країни.

У зв'язку з переходом світової економіки до інноваційної моделі розвитку та формування так званої економіки знань, з'явився цілий ряд нових понять, таких як: інтелектуальний капітал, об'єкти інтелектуальної власності, нематеріальні активи, інноваційний потенціал та інші.

Першим визначення «інтелектуальний капітал» запропонував Дж. К. Гелбрєйт у 1969 році, як щось більше, ніж «чистий інтелект» людини, що

включає певну інтелектуальну діяльність.

Інтелектуальний капітал (від лат. intellectuаlis capitalis − розумовий головний або головні пізнання) − один з різновидів капіталу, який має відповідні ознаки капіталу і відтворює, одночасно, характерну лише йому специфіку і особливості та має надзвичайно складну сутність та багатовекторну прояву, що визначається механізмом його функціонування.

Світова практика свідчить про посилення ролі інтелектуального капіталу в системі нарощування національного багатства. У цих умовах актуальним стає виявлення потенційних ресурсів підприємств і підвищення ефективності їх функціонування за рахунок активного використання інтелектуального потенціалу. Цей потенціал, спрямований на отримання доходу, можна охарактеризувати як інтелектуальний капітал.

Аналіз літературних джерел показав, що немає єдиної точки зору щодо поняття «інтелектуальний капітал» та його структури, але точки зору більшості вчених сходяться у тому, що на рівні підприємства інтелектуальний капітал включає в себе три складові: людський капітал, структурний капітал та споживчий капітал.

Результати проведеного аналізу дозволили нам обґрунтувати, що «інтелектуальний капітал» - це сукупність інтелектуальних ресурсів суспільства (права на об'єкти інтелектуальної власності, знання, досвід, вміння людей і системи, створені ними), які є складовою частиною господарської діяльності та приносять їх власнику прибуток.

Ми поділяємо точку зору Е. Брукинг, що інтелектуальний капітал слід структурувати на чотири складові, виділяючи інтелектуальну власність в окрему категорію, так як на нашу думку, об'єкти інтелектуальної власності (інтелектуальні активи) є головною складовою інтелектуального капіталу в сучасній економіці.

Ми вважаємо, що об'єкти інтелектуальної власності - це результати інтелектуальної діяльності дослідників у вигляді авторського права і суміжних прав, промислової власності та нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності, які захищені правоохоронними актами держави.

Однією з основних проблем в інноваційній моделі розвинених країн світу є комерціалізація об'єктів інтелектуальної власності, саме її рішення безпосередньо відбивається на міжнародній конкурентоспроможності національної промислової продукції і притоку капіталу в економіку країни. Тому для підвищення ефективності використання наукових розробок в Україні необхідно стимулювання інноваційного розвитку підприємств промисловості.

У промислово розвинених країнах 80 - 95 % приросту ВВП припадає на частку патентів, ноу-хау, які використані у сучасних технологіях. У світі діють більше чотирьох млн. патентів на винаходи, частка України серед них 0,1 %. Прибуток від продажу ліцензій на запатентовані об'єкти промислової власності становить більше 100 млрд. доларів США.

Наші дослідження показали, що в сучасних умовах головну роль в інноваційній моделі економіки займає проблема ефективного використання інтелектуального капіталу та його товарного продукту - об'єкта інтелектуальної власності, його складових і структури.

Світовий досвід підтверджує, що саме інтелектуальний капітал нації дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання та міжнародного обміну, радикальних структурних зрушень, стає головним у визначенні ринкової вартості високотехнологічних компаній та формуванні високого рівня конкурентоспроможності економіки.

Література

1. Крупина С.В. Формирование рынка объектов интеллектуальной собственности как составляющей инновационного развития страны // Науковий вісник. - Одеський державний економічний університет. – Одеса. – 2011. – №10 (135). – С. 19-26.