Медицина/4. Терапия

В.М. Братусь

Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Стан прооксидантно-антиоксидантного статусу ухворих на силікоз, поєднаний з ішемічною хворобою серця

Силікоз за своєю медичною та соціальною значущістю займає одне з провідних місць у спектрі професійних захворювань бронхолегеневої системи пилової етіології, маючи неухильну тенденцію до зростання. Серед даного контингенту хворих спостерігається високий відсоток втрати працездатності, інвалідизації, а також скорочення тривалості життя [1, 2]. Незважаючи на певні успіхи у вивченні патогенезу силікозу, все ще залишається багато нез’ясованих питань, особливо тих, що стосуються його поєднання з іншими захворюваннями, які значно ускладнюють лікування цієї категорії хворих. Однією з найменш вивчених є проблема поєднання силікозу з ішемічною хворобою серця (ІХС) [3, 4].

Силікоз характеризується слабко вираженими клінічними проявами, тому ранні метаболічні зміни крові за умов впливу кварцевмісного пилу не діагностуються як патологічні. Тести, що використовуються при проведенні медичних обстежень, дозволяють лише підтвердити наявність органічних змін, викликаних вдиханням пилу та визначають, як правило, вже розгорнуту клінічну картину пилової патології [5]. Тому на даний час наукову й практичну актуальність мають дослідження з вивчення патохімічних механізмів пошкодження легеневої тканини з метою розроблення нових підходів до лікування силікозу, особливо при його поєднанні із захворюваннями серцево-судинної системи. Останнім часом поширеними є уявлення щодо участі легень у підтримці сталості внутрішнього середовища організму та регуляції обмінних процесів, яка за умов патологічних змін у легеневій тканині може суттєво порушуватися [6]. Представляє інтерес вивчення питань щодо стану гомеостатичних систем організму, зокрема прооксидантно-антиоксидантної, які ще залишаються нез’ясованими у патогенезі силікозу, особливо у разі його поєднанння з ІХС, та обмежують можливості адекватної терапії.

Метою дослідження було вивчення активності прооксидантно-антиоксидантної системи у хворих на силікоз, поєднаний з ІХС, шляхом визначення в сироватці крові рівня ТБК-активних продуктів та активності каталази.

Матеріал і методи досліджень. Досягнення мети дослідження проводили на групах хворих з підтвердженим діагнозом – силікоз, які проходили обстеження і лікування в клініці НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ. Основну групу склали 64 хворих на силікоз з ІХС, яку поділили на підгрупи в залежності від стадії клінічного перебігу силікозу - 42 пацієнти з силікозом I стадії, 22 пацієнти – II стадії. Групу порівняння склали 77 хворих на силікоз у відсутності ІХС, яку теж поділили на підгрупи - 56 пацієнтів з I стадією, 21 пацієнт – з II стадією. Групу контролю склали 30 практично здорових осіб, які не мали контакту з промисловими факторами виробництва, зокрема з вдиханням кварцевмісного пилу, достовірно не відрізнялися за статтю та віком від пацієнтів. Дослідження проводили відповідно до Гельсінської декларації з прав людини (1975 р.) з доповненнями Конвенції Ради Європи «Про права людини у біомедицині» (1996 р.), законів України (вимог і норм ICH GCP (2008 р.), положень GLP (2002 р.).

Вміст ТБК-активних продуктів у сироватці крові оцінювали методом [7], що базується на реакції між малоновим діальдегідом і тіобарбітуровою кислотою (ТБК), яка за умов високої температури та кислого середовища відбувається з утворенням забарвленого триметинового комплексу з максимумом поглинання при довжині хвилі 532 нм. Активність каталази (КФ 1.11.1.6) у сироватці крові визначали спектрофотометричним методом [8], що базується на здатності пероксиду водню утворювати з солями молібдену стійкий забарвлений комплекс. Інтенсивність забарвлення проб вимірювали при довжині хвилі 410 нм проти контрольної проби. Статистичний аналіз даних проводили за допомогою комп'ютерного пакета прикладних програм для обробки статистичної інформації Statistica 6.1 (StatSoft, Inc., США). Первинне статистичне опрацювання даних починали з перевірки припущення про відповідність розподілу отриманих вибірок закону нормального розподілу. Кількісні ознаки, що не мали нормального розподілу, описували непараметричними характеристиками – медіаною та інтерквартильним розмахом. Для порівняння незалежних вибірок застосовували критерій Манна-Вітні. За критичний рівень значущості при перевірці статистичних гіпотез приймали р<0,05.

Результати та їх обговорення. У хворих всіх експериментальних підгруп спостерігалося, порівняно з контролем, статистично значуще (р<0,001) підвищення в сироватці крові (в середньому в 1,5 раза) індикаторів процесу пероксидації ліпідів - ТБК-активних продуктів (табл.). У пацієнтів основної групи з I стадією силікозу рівень ТБК-активних продуктів визначався достовірно значуще (р<0,001) збільшеним на 26% відносно пацієнтів групи порівняння. У пацієнтів з II стадією силікозу без ІХС рівень ТБК-активних продуктів визначався достовірно (р<0,001) збільшеним на 22% порівняно з I стадією. При зіставленні отриманих результатів у хворих на силікоз I і II стадії з ІХС статистично значущих відмінностей не виявлено (р=0,944). Аналогічно достовірних змін не спостерігалося при порівнянні вмісту показника між групами пацієнтів з силікозом II стадії при наявності та відсутності ІХС (р=0,253). Виявлені зміни вказують на інтенсифікацію процесів вільнорадикального окиснення при силікозі.

Отримані результати свідчать, що в експериментальних підгрупах хворих у сироватці крові суттєво зменшується (р<0,001), порівняно з контролем, актив-ність головного індикатора стану антиоксидантної системи - каталази: при силікозі з ІХЗ в 1,9 і 2,3 рази відповідно при I і II стадії, при силікозі у відсутності ІХС в середньому в 1,5 раза (табл.). При I стадії силікозу без ІХС активність каталази була збільшеною на 22% порівняно з II стадією без ІХС (р=0,0199) та на 42% порівняно з I стадією з ІХС (р<0,001). У випадку підгрупи хворих на силікоз II стадії з ІХС активність каталази визначалася зниженою на 26% (р=0,0013) порівняно з II стадією без ІХС та на 14% (р<0,001) з I стадією силікозу, поєднаного з ІХС.

Таблиця

Показники стану прооксидантно-антиоксидантної системи у хворих

на силікоз у залежності від стадії клінічного перебігу та наявності ішемічної хвороби серця (Ме [25%; 75%])

Показник	Основна група (n=64)		Група порівняння (n=77)		Контрольна група (n=30)
	I стадія (n=42)	II стадія (n=22)	I стадія (n=56)	II стадія (n=21)
ТБК-активні продукти, мкмоль/л	80,05 [68,1; 91,4] *р<0,001 #р<0,001	79,9 [65,2; 95,3] *р<0,001 **р=0,944 ##р=0,253	63,7 [59,9; 69,05] *р<0,001	77,8 [69,3; 85,2] *р<0,001 **р<0,001	48,85 [44,8; 56,1]
Каталаза, мккат/л	12,35 [9,6; 13,8] *р<0,001 #р<0,001	10,6 [8,4; 12,6] *р<0,001 **р=0,02 ##р=0,0013	17,5 [15,65; 20,55] *р<0,001	14,4 [10,0; 18,1] *р<0,001 **р=0,0199	24,1 [20,5; 27,2]
Каталаза/ ТБК-активні продукти, ум. од.	0,16 [0,13; 0,18] *р<0,001 #р<0,001	0,13 [0,09; 0,16] *р<0,001 **р=0,064 ##р=0,0012	0,28 [0,25; 0,32] *р<0,001	0,21 [0,14; 0,23] *р<0,001 **р<0,001	0,48 [0,42; 0,53]

Примітка: * - порівняно з контролем; ** - порівняно з I стадією силікозу в межах основної групи або групи порівняння; # - порівняно з I стадією силікозу в групі порівняння; ## - порівняно з II стадією силікозу в групі порівняння

Стан антиоксидантних систем та процесів пероксидації ліпідів добре відображує антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ) – співвідношення активності каталази до вмісту ТБК-активних продуктів. У основній групі хворих та групі порівняння чітко простежувалося зниження (р<0,001) значення АПІ, особливо у випадку поєднання силікозу з ІХС (майже в 3 рази). Такі результати переконливо свідчать про значне напруження функціонування у хворих на силікоз прооксидантно-антиоксидантної системи, що супроводжується посиленням окиснювального метаболізму, збільшенням продукції активних форм кисню, активацією процесів перекисного окиснення ліпідів й окиснювальних модифікацій білків, здатних перебороти бар'єр антиоксидантного захисту.

Висновки. 1. У хворих на силікоз незалежно від стадії клінічного перебігу та наявності сполучної патології серцево-судинної системи відбувається зсув прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у бік збільшення вільнорадикальних процесів, що підтверджується зростанням у сироватці крові вмісту ТБК-активних продуктів на фоні зменшення активності каталази, значення антиоксидантно-прооксидантного індексу. 2. Корекція показників прооксидантно-антиоксидантної системи є патогенетично обґрунтованим і необхідним компонентом терапії силікозу при наявності та відсутності ІХС.

Література

1. Кундієв Ю.І. Пневмоконіоз: епідеміологія, рання діагностика, профілактика / Ю.І. Кундієв, А.В. Басанець. - К. : ВД «Авіцена», 2012. - 192 с.

2. Sherson D. Silicosis in the twenty first century / D. Sherson // Occup. Environ. Med. - 2012. - № 11. - P. 721-722.

3. Авдеев С.Н. ХОБЛ и сердечно-сосудистые заболевания: механизмы ассоциации / С.Н. Авдеев, Г.Е. Байманакова // Пульмонология. - 2008. - № 1. - С. 5-13.

4. Ишемическая болезнь сердца и хроническая обструктивная болезнь легких: патофизиологические особенности сочетаний и лечения / А.М. Шилов, М.В. Мельник, О.Ф. Тарасенко [и др.] // Фармакотерапия. - 2008. - № 2. - С. 28-34.

5. Бабанов С. Пылевые заболевания легких: диагностика, лечение / С. Бабанов, О. Аверина // Врач. – 2013. - № 2. – С. 25-28.

6. Постнова М.В. Физиологические механизмы индивидуальной организации гомеостаза организма / М.В. Постнова. - Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2011.- 356 с.

7. Федорова Т.Н. Реакции с тиобарбитуровой кислотой для определения малонового диальдегида крови методом флюориметрии / Т.Н. Федорова, Т.С. Коршунова, Э. Г. Ларский // Лабораторное дело. - 1983. - № 3. - С. 25-28.

8. Королюк М.А. Метод определения активности каталазы / М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова [и др.] // Лаб. дело. - 1988. - № 1. - С. 16-18.