Коваленко С.В., Кізлик
С.В., Капорін О.І.
Зміни показників плазмової ланки
системи гемостазу у хворих на бронхіальну астму
Буковинський державний медичний університет, обласний
медичний діагностичний центр, м. Чернівці
Вступ. Хронічний запальний
процес в бронхолегеневому апараті стимулює, опосередковані різноманітними
цитокінами та іншими факторами, процеси
накопичення фібрину в просвіті альвеол та дрібних бронхів та підвищення колагенутворення в легенях. Безумовну роль
у розвитку цих процесів відіграють порушення
в системі гемостазу, а саме її плазмової
ланки.
Мета роботи. Вивчити особливості порушення
гемокоагуляційної ланки системи гемостазу у хворих на бронхіальну астму (БА).
Матеріали
і методи. Обстежено 98 хворих на БА персистуючого перебігу середньої важкості в
період загострення захворювання. Обстежено також 30 практично здорових людей.
Оцінювали загальний коагуляційний потенціал крові (3 фазу) за рівнем
фібриногену в плазмі; антизгортаючий потенціал крові (активність антитромбіну
ІІІ (АТІІІ); фібринолітичний потенціал крові (активність Хагеман-залежного
фібринолізу, сумарну (СФА), неферментативну (НФА) та ферментативну (ФФА)
фібринолітичну активність крові, потенційну активність плазміногену (ПАПГ) та
антиплазміни); посткоагуляційну фазу (кількісне визначення активності ХІІІ
фактора (фібринази)).
Результати
досліджень. Встановлено, що у хворих на БА під час нападів ядухи спостерігалось
зростання рівня фібриногену на 40% у порівнянні з контрольною групою, що
становило 3,73±0,76 та 2,66±0,39 г/л відповідно (р<0,001). Спостерігалось
зростання активності плазмових факторів згортання крові, а саме: сумарна
фібринолітична активність (СФА) зростала порівняно із віковою нормою і
становила 1,56±0,06 та 1,31±0,08 Е440/мл/год відповідно (р>0,05). Найбільше
зростала неферментативна фібринолітична активність (НФА) - відносно норми (0,48±0,04)
на 62 % і становила 0,78±0,03 Е440/мл/год, (р<0,001). При дослідженні рівня
НФА достовірне підвищення відзначалося зростанням його питомої ваги в структурі
СФА. Показник ферментативної фібринолітичної активності (ФФА) в усіх
досліджуваних групах достовірно (р<0,05) практично не змінювався порівняно з
групою практично здорових осіб. Потенційна активність плазміногену вірогідно не
зростала у порівнянні з практично здоровими, відповідно, 16,10±0,76 та
15,32±0,97 хв. Активність антиплазміну
була достовірно (р<0,05) знижена у хворих на БА, 82,03±1,44у порівнянні із
99,27±2,45 (%) у нормі.
При
загостренні БА відбувається активація згортаючої системи крові, як наслідок –
зростання рівня АТIII, інгібітору протеаз,
109,13±4,5 (р<0,05). Достовірне (р<0,05) зниження рівня Хагеман-залежного
фактору (збільшення часу лізису еуглобулінового згустку) 33,83 ±1,96 (хв.) у
порівнянні із 20±5 (хв.) у здорових осіб. Виявлено достовірне на 42% (р<0,001)
зниження рівня XIII фактору.
Висновки. У хворих на БА під час загострення спостерігаються
ознаки вираженої гіперкоагуляції крові. Збільшення часу плазмового лізису
пов’язано із зменшенням кількості плазміногену та його активаторів, що
обумовлює пригнічення процесів фібринолізу. Достовірне підвищення вмісту
фібриногену є чинником, що сприяє гіперкоагуляції крові, але пов’язано
насамперед із активним запальним процесом в легенях.
РЕЄСТРАЦІЙНА ФОРМА
1.
Коваленко Світлана Вікторівна
2.
Пульмонологія, вища категорія
3.
Зав. відділенням пульмонології, обласна клінічна лікарня м. Чернівці
4.
к.мед.н., доцент
5.
Обласна клінічна лікарня м. Чернівці та Буковинський державний медичний
університет
6.
58003, м. Чернівці, вул.. Шевченко 58/3
7.
050-175-36-31
9.
Зміни показників плазмової ланки системи гемостазу у хворих на бронхіальну
астму
10. 27.05.13