Медицина.Клиническая медицина

Бугайова Л.М.

Методи дiагностики туберкульозу

З 1995 року в Україні проголошена епідемія туберкульозу –

захворюваність на туберкульоз стрімко збільшувалась і перевищила

епідемічний поріг – 50 випадків на 100 тис. населення. З 1995 року рівень

захворюваності на туберкульоз збільшився майже удвічі і в 2005 році, коли

реєстрували найвищий рівень цього показника, становив – 84,1 випадку на

100 тис. населення. В результаті реалізації Загальнодержавної програми

протидії захворюванню на туберкульоз на 2007 – 2011 роки в Україні досягли

суттєвих позитивних зрушень щодо епідеміологічної ситуації з туберкульозу.

З 2006 року відзначається повільне зменшення показників захворюваності тасмертності. У 2011 році захворюваність на туберкульоз становила 67,2випадку на 100 тис. населення, смертність від туберкульозу – 15,3 на 100 тис.населення. Відповідно до соціальної структури хворих із впершедіагностованим туберкульозом у 2011 році: 50,3% - це непрацюючі особипрацездатного віку, 12,1% - особи, що зловживають алкоголем, 3,9% - особи,що споживають ін’єкційні наркотики. Водночас, на фоні поступової

стабілізації епідемічного процесу, на сьогодні загрозу становить поширення

мультирезистентного туберкульозу. За даними ВООЗ, в Україні

мультирезистентний туберкульоз мають 16% хворих, яким вперше

встановили діагноз туберкульозу, та 44% хворих із рецидивом захворювання.

У 2011 році кількість випадків вперше діагностованого підтвердженого

мультирезистентного туберкульозу становила 4 305 (у 2010 р. – 4 056, у 2009

р. – 3 225), із них розпочали лікування за 4-ю категорією 3 829 (3 859 і 3 145

відповідно).

Захворюваність дітей на органний туберкульоз в Україні складала в

останні роки 7,8 – 8,0 на 100 тис. (у 2011 р. – 8 на 100 тис.). Завдяки системі

ранньої діагностики і профілактики туберкульозу у дітей відсоток вперше

діагностованих хворих дітей серед загальної кількості вперше діагностованих

хворих у країні складає 1,6-1,8%, що значно нижче, ніж у більшості країн (за

даними ВООЗ цей відсоток коливається від 3 % до 25 % і вище).Захворюваність на туберкульоз у дітей підліткового віку в 3 рази вища ніж удітей до 14 років і складала в останні роки 28-30 на 100 тис. (у 2011 р. – 27,7на 100 тис.). В умовах епідемії має місце висока інфікованість дітей. З нихщорічно виділяють групу ризику щодо захворювання на туберкульоз (160 –180 тис.) та здійснюють комплекс профілактичних заходів з метою

попередження туберкульозу.

Незважаючи на тенденцію щодо зниження показників захворюваності

на туберкульоз та смертності від цієї хвороби, епідемічна ситуація з

туберкульозу в Україні все ще залишається складною. В Україні щорічно на

туберкульоз захворює близько 32 тисяч людей та понад 6 тисяч людей

помирає від цієї недуги. Виліковується від туберкульозу в результаті

основного курсу хіміотерапії (ОКХТ) (до 12 міс. від початку лікування)

приблизно 60 % від захворілих (через 24 (36) міс. – до 75%, у т.ч. з

урахуванням вилікуваних від мультирезистентного туберкульозу). Близько 8

% вперше захворілих перериває лікування, 12 % – помирає.

Методи діагностики(для закладiв первинноi медiко-санiтарноi допомоги)

• Цілеспрямований збір анамнезу: за прямими ознаками (є відомості про

наявність хворого на ТБ в оточенні або хворих на ТБ тварин); за непрямими

ознаками (наявність осіб, що кашляють; наявність у родині осіб із

хронічними бронхо-легеневими захворюваннями; випадків смерті від

легеневого захворювання; літніх людей із залишковими

посттуберкульозними змінами; осіб, звільнених з місць позбавлення волі,

осіб, що страждають на алкоголізм, наркоманію; осіб, які тимчасово

проживають у родині, з регіонів неблагополучних щодо ТБ);

• Клінічні методи: визначення скарг, що відповідають інтоксикаційному і

бронхо-легенево-плевральному синдромам та збирання анамнезу (контакт з

хворими на ТБ, захворювання на ТБ в минулому, визначення факторів

ризику щодо ТБ) проведення скринінгового анкетування на ТБ.

• Фізикальне обстеження: огляд, перкусія, пальпація, аускультація;

• Проведення проби Манту з 2 ТО в стандартному розведенні для виявлення

хворих на ТБ дітей ;

• Променева діагностика: забезпечити направлення на рентгенологічне/

флюорографічне обстеження органів грудної порожнини для дорослих та

неповнолітніх осіб;

• Бактеріоскопічний метод: забезпечити 2-х разовий збір і транспортування

мокротиння в лабораторію з мікробіологічної діагностики ТБ І рівня (пункт

мікроскопії мокротиння) для дослідження на КСБ методом мікроскопії мазка

(у разі наявності кашлю).

• Лікар/фельдшер повинен пояснити пацієнту правила збирання мокротиння і

добитись правильного виконання цієї процедури під контролем медичного

працівника.

• Слід одержувати спонтанно виділене мокротиння; в іншому разі слід

використовувати індукцію мокротиння, або скеровувати хворого на другий

рівень медичної допомоги для отримання бронхоальвеолярного лаважу (у

дітей, які не можуть відхаркати мокротиння, слід застосувати індукцію

мокротиння, якщо це можна зробити безпечно).

Пацієнту, який має результати рентгенівського дослідження грудної клітки

з підозрою на ТБ, провести збір мокротиння для мікробіологічного

дослідження .

• Негайно забезпечити ізоляцію для дообстеження у протитуберкульозному

закладі хворого у разі отримання позитивного результату дослідження мазка

мокротиння на КСБ;

• У разі виявлення на рентгенограмі порожнин розпаду, дрібно-вогнищевої

дисемінації пацієнт скеровується до фтизіатра для дообстеження з

результатами бактеріоскопії мазка мокротиння

Лiтература

Наказ Міністерства охорони здоров'я Украiни

21.12.2012 № 1091