Медицина

УДК 579:618.15

Лещинська М.О.

Луганський державний медичний університет, Україна

Антилізоцимна та антиімуноглобулінова активність грибів роду CANDIDA

Запальні хвороби статевих органів займають провідне місце у структурі гінекологічної захворюваності. Найбільший ризик для здоров’я мають запальні захворювання органів малого тазу (ЗЗОМТ): ендо- і міометрію, маткових труб, яєчників, тазової очеревини та клітчатки. Питома вага жінок із ЗЗОМТ складає 60-65% амбулаторних гінекологічних хворих та до 30% - шпитальних. ЗЗОМТ – це у багатьох випадках прояви хронічного тазового болю, порушення репродуктивної функції, ускладнень вагітності. У 20-25% випадків клінічною формою ЗЗОМТ є вульвовагінальний кандидоз. Кандидозний вульвовагініт діагностується у 10-17% невагітних жінок, у 30-40% вагітних жінок, а перед пологами – у 45-50% випадків. На тлі кандидозного вульвовагініту спостерігаються частіші гестаційні ускладнення, ускладнення в пологах і післяпологовому періоді, збільшується ризик анте- і інтранатального інфікування плоду. У сполученні із бактеріальним вагінозом кандидозний вульвовагініт діагностують у 1 міліарду пацієнток всього світу на рік.

Кандидозний вульвовагініт – є поліетіологічним захворюванням, викликаним різними видами грибів роду Candida, при домінуючій ролі C. albicans, імуносупресивні властивості яких виявляються в інактивації гуморальних факторів імунітету, зокрема – лізоциму і імуноглобулінів основних класів – M, G, A.

Основними клітинами-мішенями при кандидозному вульвовагініті є епітеліоцити піхви, на поверхні яких відбувається адгезія і розмноження грибів роду Candida, а також розвиваються усі імунні і біохімічні реакції, що прямо впливають на епітеліоцити піхви і змінюють їх метаболічний і функціональний потенціал. Основними факторами вірулентності грибів роду Candida є афлотоксини і мікоестрогени, що виділяються у навколишнє середовище і безпосередньо впливають на епітеліоцити піхви.

З метою більш глибокої характеристики імуносупресивних властивостей 5 видів грибів роду Candida: C. аlbicans, C. tropicalis, C. pseudotropicalis, C. glabrata, C. kruzei, було зроблено дослідження їх антилізоцимної активності , які наведені у таблиці 1.

Таб.1 Видовий склад та антилізоцимна активність грибів роду Candida – етіологічних агентів кандидозного вульвовагініту

Види бактерій	Кількість штамів	Частота антилізоцимної активності, %	Антилізоцимна активність, мкг/мл одиниць оптичної щільності
C. albicans	107	100	0,275±0,014
C. tropicalis	9	100	0,197±0,010***
C. pseudotropicalis	6	100	0,173±0,009***
C. glabrata	7	100	0,118±0,006***
C. kruzei	2	100	0,102±0,005***

Примітка: * - р<0,001; р розраховано проти показника антилізоцимної активності для C. albicans.

Усі ізольовані від хворих на кандидозний вульвовагініт штами грибів роду Candida володіли антилізоцимною активністю, що проявлялось в здатності патогенів інактивувати лізоцим. При цьому частота антилізоцимної активності, незалежно від виду грибів роду Candida склала 100% (див. таблицю 1).

Разом з цим, виразність антилізоцимної активності у окремих видів грибів роду Candida була різною.

Найбільшим антилізоцимним потенціалом володіють штами C. albicans, помірним – штами C. tropicalis, C. pseudotropicalis та C. glabrata, найменшим – штами C. kruzei.

Таким чином, отримані результати дослідження грибів роду Candida – збудників кандидозного вульвовагініту, володіють антилізоцимною активністю, виразність котрої є найбільшою у виду C. аlbicans.

Результати дослідження антиімуноглобулінової активності (АІА) грибів роду Candida – збудників кандидозного вульвовагініту, наведені у таблиці 2.

Таб.2 Антиімуноглобулінова активність грибів роду Candida – етіологічних агентів кандидозного вульвовагініту

Видова назва	Діаметр зони преципітації, мм
	Анти-Ig М	Анти-Ig G	Анти-Ig А
Контроль	11,5±0,6	20,2±1,0	14,7±0,7
C. albicans	7,9±0,4***	13,6±0,7***	10,4±0,5***
C. tropicalis	8,6±0,4***	15,5±0,7***	11,5±0,6**
C. pseudotropicalis	8,9±0,45***	16,1±0,8**	11,8±0,6**
C. glabrata	9,3±0,45**	16,8±0,8*	12,3±0,06*
C. kruzei	9,8±0,5*	17,4±0,9*	12,5±0,6*

Примітка: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001; р розраховано проти контролю.

Як видно з наведених даних, усі ізольовані від хворих на кандидозний вульвовагініт штами грибів роду Candida володіли АІА, що проявлялось в їх здатності інактивувати імуноглобуліни класів M, G, A (див. таблицю 2).

Таким чином, вивчення результатів дослідження АІА грибів роду Candida – збудників кандидозного вульвовагініту, дозволяє стверджувати, що усі клінічно значущі штами C. albicans, C. tropicalis, C. pseudotropicalis, C. glabrata та C. кruzei володіють АІА, яка виражається в здатності вказаних грибів інактивувати імуноглобуліни класів M, G, A. Найбільшою антиімуноглобуліновою активністю володіють штами C. albicans, помірною – штами C. tropicalis, C. pseudotropicalis та C. glabrata, тоді як найменша АІА притаманна – C. kruzei.

В цілому, проведене дослідження показало, що гриби роду Candida – етіологічні агенти кандидозного вульвовагініту, володіють виразною імуносупресивною властивістю, що проявляється в здатності вказаних патогенів інактивувати такі фактори гуморального імунітету, як лізоцим і імуноглобуліни основних класів. Найбільшим імуносупресивним потенціалом володіють штами C. albicans, помірним – штами C. tropicalis, C. pseudotropicalis та C. glabrata, найменшим – штами C. kruzei.