Медицина/9. Гігієна та епідеміологія

К.м.н. Подаваленко А.П.

Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Епідемічна ситуація з кору у західному регіоні України

Стратегія Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо елімінації кору була підтримана Європейським регіональним комітетом (ЄРК) ВООЗ. Згідно з програмою «Здоров’я-21» на 48-ій сесії ЄРК ВООЗ було прийнято рішення «до 2007 р. або раніше досягти елімінації кору та до 2010 р. сертифікувати кожну країну» [6]. Втім, досягти елімінації кору в зазначені терміни так і не вдалося через спалахи цієї інфекції у Західній Європі, в тому числі і в Україні. З 2010 року у багатьох країнах Європи спостерігаєся зростання захворюваності на кір [3]. На черговому 60-му засідання ЄРК ВООЗ була поставлена мета елімінації кору до 2015 року [5]. Стало очевидним, що при виконанні поставленого завдання необхідно враховувати епідеміологічні особливості кору на певних територіях, а також фактори, які впливають на епідемічний процес цієї інфекції.

Зважаючи на вищезазначене, метою роботи стала оцінка епідемічної ситуації з кору в умовах західного регіону України (модель Рівненська область).

Рівненщина відноситься до регіонів з помірним рівнем забруднення довкілля, низьким ступенем урбанізації (47,8%) та середньою щільністю населення (57,7 осіб на 1 кв. км.) в Україні, але ця область є однією з найбільш постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи. До зон радіоактивного забруднення віднесено 339 (33,2%) населених пунктів Рівненської області.

У роботі були використані звіти Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Рівнеській області (ф.№2, ф.№6, ф.№70) за 1985-2012 роки; Національні доповіді про стан навколишнього природного середовища у Рівненській області за 1990-2012 рр. Для вивчення факторів, що могли б вплинути на рівень захворюваності на кір, була зібрана інформація про кількість викидів в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел (тис. тонн у рік) за 1990-2012 рр., щільність населення (осіб на 1 кв. км.) за 1989-2012 рр. та рівень охоплення щепленнями (%) проти кору дітей за схемою імунізації, яка передбачена в діючому календарі щеплень України за 1989-2012 рр. Крім цього, вивчали зв’язок рівня захворюваності на кір з викидами в атмосферне повітря найпоширеніших речовин (тис. тонн у рік), зокрема оксиду вуглецю, пилу, діоксиду сірки та діоксиду азоту за 1990-2011 рр. Отримані результати порівнювали з аналогічними показниками захворюваності на кір в Україні.

Аналіз проводили за допомогою пакету комп’ютерної програми SPSS 19. Характер розподілу захворюваності на кір оцінювали за критеріями Колмогорова-Смірнова з поправкою Ліллієфорса та Шапіро-Уілка. Визначено відхил показників від нормального розподілу, тому для епідеміологічного аналізу кору був використаний непараметричний дисперсійний аналіз із застосуванням критерію Фрідмана та критерію знакових рангів Вілкоксона, що дозволили оцінити статистичну значущість показників (Р – рівень значущості).

Розподіл показників захворюваності на кір аналізували за медіаною (при квартильній широті 25-75%). Задля встановлення зв’язку були розраховані коефіцієнт рангової кореляції Спірмена (r_s) та статистична значущість цієї величини (р) [1].

За 1985-2012 рр. захворюваність на кір у Рівненській області коливалася в межах від 156,3 (2006 р.) до 0,0 (2011 р.) на 100 тис. населення, а в Україні від 90,7 (2006 р.) до 0,06 (2009 р.) на 100 тис. населення. За цей період у області та загалом в Україні було зареєстровано три епідемічних підйоми захворюваності на кір у 1985-1986 рр., 2001 р. та у 2006 р., причому рівень захворюваності в області в ці роки був у 2-4 рази вищим, ніж в Україні. З 2011 року спостерігається зростання захворюваності на кір в області та в Україні, але у Рівненській області щорічні показники в останні роки були у 1,5 рази вищими, ніж в Україні (рис. 1.).

Рис. 1. Багаторічна динаміка захворюваності на кір у Рівненській області та в Україні за 1985-2012 роки

За офіційними даними в Україні наприкінці 1980-х років та у 1990-х роках відбулося значне погіршення соціально-економічного стану [2, 4]. Для оцінки впливу соціально-економічних факторів на рівень захворюваності на кір динамічний ряд показників захворюваності було розділено на 2 періоди. 1-й період (1985 - 1998 рр.) характеризувався значними соціально-економічними негараздами; 2-й період (1999 - 2012 рр.) – покращенням соціально-економічного стану.

Аналіз захворюваності на кір у Рівненській області та загалом в Україні показав, що у 1-му періоді в області значення медіани (при квартильному інтервалі 5,3-43,0) захворюваності на кір становило 14,8 на 100 тис. населення і було дещо нижчим, ніж загалом в Україні – 16,9 на 100 тис. населення. У 2-му періоді у Рівненській області значення медіани (при квартильному інтервалі 0,0-20,1) майже у 4 рази перевищувало аналогічний показник в Україні. Слід зазначити, що розмах коливань показників захворюваності на кір як у 1-му періоді, так і у 2-му був значно більшим у області, ніж в Україні, що свідчить про стихійний характер поширення кору в області (табл. 1.).

Порівнюючи рівні захворюваності на кір між 1-м та 2-м періодами, було визначено статистично значущу різницю між цими показниками в Україні (P<0,05), причому у 1-му періоді ці показники були вищими, ніж у 2-му. У Рівненській області показники захворюваності на кір також були вищі у 1-му періоді, ніж у 2-му, але не мали статистичної значущості (P>0,05). Отже, можна припустити, що у Рівненській області на рівень захворюваності на кір в період спостереження, окрім соціально-економічних, впливали і інші фактори.

Таблиця 1.

Значення центральних тенденцій (М – середня арифметична; Ме – медіана) та розсіювання показників захворюваності на кір у Рівненській області та в Україні за 1985-1998 рр. (1-ий період) та за 1999-2012 рр. (2-ий період) (на 100 тис. населення)

Території	1-ий період				2-ий період
	М	Ме	квартилі 25-75%	розмах	М	Ме	квартилі 25-75%	розмах
Рівненська область	33,9	14,8	5,5-43,0	149,2	25,1	9,8	0,0-20,1	156,3
Україна	25,3	16,9	10,3-35,3	70,8	13,2	2,5	0,3-18,6	90,6

Аналізуючи теоретичні та фактичні темпи приросту (Тпр), виявлено у 1-му періоді виражену тенденцію до зниження захворюваності на кір як у області, так і в Україні. У 2-му періоді теоретичні темпи приросту в області вказували на помірне зниження захворюваності на кір (Тпр=-4,2%), а фактичні – на виражене зростання (Тпр=+32%), що може свідчити про недоліки в системі епідеміологічного нагляду за цією інфекцією в області. В Україні у 2-му періоді теоретичні та фактичні темпи приросту вказували на зростання захворюваності на кір (табл. 2.).

Таблиця 2.

Темп приросту (Тпр) захворюваності на кір за 1985-1998 рр. (1-ий період) та 1999-2012 рр. (2-ий період) у Рівненській області та в Україні

Території	1-ий період		2-ий період
	фактичні	теоретичні	фактичні	теоретичні
	Тпр (%)	Тпр (%)	Тпр (%)	Тпр (%)
Рівненська область	-22,9	-21,1	+32	-4,2
Україна	-14,7	-18,5	+29,2	+3,4

У Рівненській області захворюваність на кір серед дітей була у 6 разів вищою, ніж серед дорослих (P<0,01), в тому числі в різні періоди інтенсивності епідемічного процесу кору (рис. 2). Втім, за 1985-2012 рр. виявлено зростання випадків кору серед дорослих від 20-40% до 65%.

Рис. 2. Динаміка захворюваності на кір у Рівненській області у вікових групах за 1985-2012 рр.

Захворюваність на кір в області була у 1,6 разів вищою серед жителів міста, ніж серед жителів села (P<0,01), але у 2-му періоді різниця між цими показниками виявилася не суттєвою (P>0,05) (рис. 3). Виявлено зростання випадків захворювань на кір серед сільських жителів від 35% до 51%.

Рис. 3. Динаміка захворюваності на кір серед населення сільських та міських жителів у Рівненській області за 1985-2012 рр.

Для встановлення факторів ризику щодо захворюваності на кір був поведений кореляційний аналіз, який виявив прямий середній зв’язок між захворюваністю на кір та кількістю викидів в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел (r_s=0,4; р<0,05), а також між захворюваністю на кір та кількістю викидів оксиду вуглецю (r_s=0,4; р<0,05), який є одним із основних забруднювачів автомобільного транспорту.

Основним фактором, що суттєво впливає на стан захворюваності на контрольовані інфекції, є імунопрофілактика населення. Кореляційного зв’язку між показниками захворюваності на кір та рівнями щепленості проти кору за 1989-2012 рр. не виявлено, але середній рівень охоплення щепленнями проти цієї інфекції за період спостереження не досягав достатнього рівня (95% та вище), який необхідний для підтримання епідеміологічного благополуччя на території області. Так, середній рівень щепленості проти кору дітей за віком згідно з діючим календарем щеплень становив у 1-му періоді 86,3%, а у 2-му – 89,9%. В останні роки відбулося зниження рівня охоплення щепленнями дітей проти кору в області та загалом в Україні. Так, за 2009-2012 рр. середній рівень щепленості дітей в Україні становив 48,4-82,7%, що ймовірно стало причиною зростання захворюваності на кір і за таких умов буде сприяти інтенсифікації епідемічного процесу кору в подальшому.

Висновки:

1. У Рівненській області виявлено недоліки в системі епідеміологічного нагляду за кором, що ускладнює достовірне визначення темпу тенденції захворюваності на кір, хоча можна припустити тенденцію до зростання.

2. Незважаючи на тривалу імунізацію дітей проти кору та невисокий рівень урбанізації, групами ризику залишаються діти та міські жителі, що свідчить про вплив соціальних факторів на перебіг епідемічного процесу кору та вказує на необхідність посилення профілактичних заходів в зазначених групах.

3. Зростання захворюваності на кір у Рівненській області, низький рівень щепленості дітей проти кору, збільшення випадків кору серед жителів села та дорослих, виявлений вплив техногенних факторів свідчать про неблагополучну епідемічну ситуацію з цієї інфекції в області.

4. У сучасних умовах першочерговим завданням є досягнення та підтримання на достатньому рівні планової імунізації дітей проти кору, а також удосконалення системи епідеміологічного нагляду за цією інфекцією, зокрема інформаційної підсистеми.

Література:

1. Ланг Т.А., Сесик М. Как описывать статистику в медицине: Аннотированное руководство для авторов, редакторов и рецензентов: пер. с анг. под ред. В.П. Леонова. – М.: Практическая медицина, 2011. – 480 с.

2. Людський розвиток в Україні: соціальні та демографічні чинники модернізації національної економіки (колективна монографія) / Лібанова Е.М., Макарова О.В., Курило І.О. [та ін.]; за ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, 2012. – 320 с.

3. Мойсеєва Г. В. Концепція елімінації кору в умовах України: автореф. дис. …док. мед. наук. – Київ, 2011. – 36 с.

4. Регіональний людський розвиток: статистичний бюлетень. – Київ: Державна служба статистики України, 2011. – 43 с. – (Нормативні директивні правові документи).

5. Steffens I., Martin R., Lopalco P. Stopping on measles 2010: measles elimination in Europe – a new commitment to meet the goal by 2015 // Euro Surveill. – 2010. – Vol.15 (50). – P. 19749.

6. What will it take to achieve measles elimination in the World Health Organization European Region: progress from 2003–2009 and essential accelerated actions / Martin R., Wassilak S., Emiroglu N. [et al.] //J. Infect. Dis. – 2011. – Vol.204 (Suppl 1). – S. 325–34.